30.05.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/1198/13 р. Головуючий
У 1 інстанції Рубан М.В.
Доповідач апеляційної
інстанції Клочко В.П.
Категорія 19
30 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Моцного М.В., Сундукова В.М.,
при секретарі: - Лашкевич Н.О.,
за участю: - представника позивача ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 березня 2013 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про розірвання договору, стягнення боргу, штрафних санкцій та збитків, -
У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, вточнивши позовні вимоги, просив розірвати договір №1 від 20 квітня 2011 року, стягнути суму боргу та штрафних санкцій у розмірі 1 047 402 грн. 72 коп., стягнути суму збитків у розмірі 1 252 509 грн. 46 коп.
Вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №1, який за правовою природою є договором про спільну діяльність, згідно умов якого позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 38 000 доларів США та будівлю кафе «КОСМОС» у тимчасове користування, а відповідач за вказані кошти зобов'язався здійснити ремонт приміщення кафе «КОСМОС» та розпочати роботу медичного центру у вказаному приміщенні в строк до 01 грудня 2011 року, а також з 01 грудня 2011 року сплачувати обов'язкові платежі з відсотками за кредитними договорами позивача, які були вказані в договорі №1. Також позивач зазначає, що за умовами вказаного договору передбачена відповідальність за невиконання умов договору у розмірі 10 000 доларів США строком сплати до 01 січня 2012 року та пені у розмірі 0,5 % від суми займу та штрафу за кожний день прострочення. Відповідач умови договору не виконав, грошові кошти не повернуті , у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з вимогами про розірвання спірного договору та стягнення відповідних сум.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 березня 2013 року позов було задоволено частково. Розірвано договір №1 від 20.04.2011 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 заборгованість за договором №1 від 20.04.2011 року в сумі 303 734, 00 грн., штраф у сумі 79 930, 00 грн., пеню в сумі 526 978,49 грн., збитки, заподіяні у наслідок невиконання умов договору №1 від 20.04.2011 року в частині сплати платежів за кредитними договорами в сумі 1 252 509, 46 грн., судовий збір у сумі 3 326,30 грн., а всього 2 166 478, 25 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду 19 березня 2013 року з підстав неповного з'ясування обставин, що мають важливе значення для справи, невірного застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог у частині розірвання договору №1 від 20.04.2011 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, стягнення заборгованості за договором та неустойки виходив з того, що відповідач у встановлені за договором строки не виконав умови договору, грошові кошти позивачу не повернув, чим порушив істотні умови цього договору, а тому останній підлягає розірванню зі стягненням суми боргу та пені.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2011 р. між сторонами було укладено договір №1, відповідно до п.1.1 якого, балансоутримувач (позивач) передає Партнеру (відповідачу) у тимчасове користування 38 000 доларів США та кафе «Космос», а Партнер приймає зазначену суму з метою проведення ремонту та відкриття медичного центру. (а.с.5-6).
Відповідно до п.3.1. Договору строк надання Займу Партнеру до 01 грудня 2011 року з моменту підписання цього договору.
Відповідно до п.3.2 Договору з 01 грудня 2011 року Партнер починає сплачувати перелічені у договорі кредити Балансоутримувача в АТ «УкрСиббанк» зі всіма відсотками. Станом на 12 квітня 2011 року сума кредитів складала 566 040 доларів США.
Згідно з п.5.2 Договору, якщо Партнер до 01 грудня 2011 р. не виконає ремонті та інші роботи зазначеного об'єкту, не оснастить його необхідним обладнанням для роботи медичного центру та не почне роботу медичного центру, Партнер повинен повернути Балансодержателю 38 000 доларів США та штраф у розмірі 10 000 доларів у строк до 01 січня 2012 року.
Відповідно до акту прийому-передачі від 20 квітня 2011 року ОСОБА_8 передав, ОСОБА_7 прийняв права доступа, користування, а також ключі від приміщення кафе «Космос» в житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.7).
Розпискою підтверджується факт отримання ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 38 000 доларів США (а.с.8).
Відповідно до ст.1130, ч.2 ст.1132 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що позивачем було доведено істотне порушення умов договору. Той факт, що у встановлений за договором строк зобов'язання за договором виконані не були та грошова сума у розмірі 38 000 доларів США повернута не була не заперечується і відповідачем.
Судом першої інстанції також вірно було стягнуто на користь позивача неустойку за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
П.5.2 Договору було встановлено, що при порушенні термінів повернення позики, партнер сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотків за кожен день прострочення від суми позики та штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що пеня не підлягає нарахуванню на суму штрафу оскільки пеня, як вид неустойки нараховується тільки на суму несвоєчасно виконаного зобов'язання і не може нараховуватися на штрафні санкції.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з розрахунками суду першої інстанції у частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 38 000 доларів США, що еквівалентно 303 734, 00 грн., та суми пені у розмірі 526 978, 49 грн.
Доводи апеляційної скарги у цій частині не спростовують висновки суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів погоджуються з доводами апеляційної скарги та вважає необгрунтованим стягнення на користь позивача суми збитків, заподіяних у наслідок невиконання умов договору в частині сплати платежів за кредитними договорами у сумі 1 252 509,46 грн.
Зі спірного договору вбачається, що відповідач зобов'язався погашати кредитні зобов'язання позивача перед АТ «УкрСиббанк» по кредитам зазначеним у Договорі. Тобто має місце переведення боргу.
Відповідно до ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п.4.5 кредитного договору №11356640000 від 05.05.2008 р. зазначається, що протягом дії договору Позичальник зобов'язався без попереднього погодження з банком не здійснювати дії по реорганізації Позичальника(а.с.30-38) (а.с.30-38).
У матеріалах справи відсутні жодні відомості, що підтверджують ті обставини, що переведення боргу було здійснено за згодою Банку. Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу обумовлюється тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора.
Крім того колегія судів звертаю увагу на той факт, що у договорі не було зазначено істотних умов виконання цих зобов'язань,а саме: не зазначено яким чином повинні сплачуватися кредитні зобов'язання, у якій сумі, з якими відсотками.
Також колегія суддів не погоджується, з висновком суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу.
Колегія суддів вважає , що штраф і пеня є видами неустойки. Тому їх одночасне застосування є подвійним притягненням до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, рішення суду, відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, - скасуванню у частині стягнення збитків у наслідок несплати платежів за кредитними договорами та штрафу.
Керуючись ст. 303,304,307, п.1 ч.1 ст.309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 19 березня 2013 р. в частині стягнення збитків, заподіяних у наслідок невиконання умов договору №1 від 20.04.2011 року в частині сплати платежів за кредитними договорами в сумі 1 252 509,46 грн. та штрафу у розмірі 79930,00 грн. - скасувати і у позові у цій частині відмовити.
Вважати загальною суму стягнення у розмірі 834 038 грн. 79 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: М.В. Моцний
В.М. Сундуков