30.05.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц/797/1477/2013р. Головуючий
в першій інстанції Семенуха Т.Б.
Доповідач апеляційної
інстанції Клочко В.П.
Категорія 41
30 травня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Моцного М.В., Сундукова В.М.,
при секретарі: - Лашкевич Н.О.,
за участю: - представника позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15 квітня 2013 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користувані власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
У січні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд усунути перешкоди з боку відповідача у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення; зобов'язати ВГІРФО Нахімовського РВ УМВС України в м.Севастополі зняти відповідача з реєстраційного обліку у спірній квартирі.
Вимоги позову мотивовані тим, що після розірвання шлюбу між сторонами, відповідач залишився проживати у спірній квартирі. Він постійно провокує скандали з позивачкою, ображає її нецензурною бранню, погрожує фізичною розправою, спричиняє фізичний біль. Своєю поведінкою відповідач створює нестерпні умови для сумісного проживання у спірній квартирі. У зв'язку з наведеним позивачка була вимушена звернутися до суду.
Заочним рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15 квітня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено. Попереджено відповідача ОСОБА_6, що якщо він буде порушувати правила співжиття, то він може бути виселений без надання іншого жилого приміщення.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 15 квітня 2013 року з підстав порушення судом норм процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що відповідач як член сім'ї власника спірної квартири, має право користуватися житловим приміщенням нарівні з її власником. Крім того, на думку суду позивачем не було надано достовірних доказів того, що відповідач систематично порушує привила співжиття.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору дарування від 18.09.2010 року позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).
Позивачка знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 10 березня 2011 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.7).
Відповідно до довідки ПП «Градстройсервіс» у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 4 людини: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6 (син) та ОСОБА_7 (донька) (а.с.6).
Колегія суддів погоджується з висновками суду, що зазначені правовідносини регулюються нормами Житлового кодексу, оскільки відповідач проживав та зареєстрований у спірній квартирі як член сім'ї власника.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ст.157 ЖК УРСР членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Ч.1 ст.116 ЖК УРСР встановлено, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
На підставі наведених норм, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції.
Посилання позивача на Постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 31.05.2011 р. про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУоАП колегія суддів вважає необгрунтованим, бо зазначена постанова не є достатнім доказом для підтвердження факту систематичного руйнування чи псування житлового приміщення або систематичного порушення правил співжиття. Постановою суду лише встановлені обставини, що відбулися 27.02.2011 року.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги у якості доказу відповідь з Нахімовського РВ УМВС України щодо реєстрації заяви гр. ОСОБА_5 за фактом вчинення відносно неї протиправних дій з боку відповідача (а.с.27), колегія суддів вважає небгрунтованими, бо з даної відповіді не вбачається проведення перевірки за цією заявою та відповідних наслідків її розгляду.
Відповідно до ч. ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, об'єктивному та безпосередньому досліджуванні доказів, що є у справі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Заочне рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 15 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: М.В. Моцний
В.М. Сундуков