10.2.4
Іменем України
11 червня 2013 року Справа № 812/4937/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Островської О.П.,
при секретарі: Тельдековій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за позовом громадянина України ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про скасування вимоги №Ф-36 від 05.11.2012 року,-
28 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов громадянина України ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про скасування вимоги №Ф-36 від 05.11.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у рекомендованому поштовому відправленні з повідомленням позивачем, громадянином України ОСОБА_1, отримано Вимогу про сплату боргу № ф 36 від 05.11.2012 р. суб'єкту господарської діяльності приватної юридичної особи з назвою «Управління ПФУ у Кремінському районі» (ЄДРПОУ: №21792519).
Не маючи повної інформації про дану особу позивач оскаржив це рішення до Головного управління ПФУ у Луганській області. 18.02.2013 р. листом з рекомендованим повідомленням про вручення він, ОСОБА_1, отримав Рішення № 978/03-10 від 26.02.2013 р. Головного управління ПФУ у Луганській області.
Після цього позивач оскаржив це рішення до Пенсійного Фонду України.
24.04.2013 р. листом з рекомендованим повідомленням про вручення позивач, отримав Рішення №10243/09-10 від 10.04.2013 р. Пенсійного фонду України, із змісту якого стало зрозуміло, що його скарга від 30.03.2013 р. не розглядалась, як і його попередня скарга, а підстави для відмови у задоволенні скарги ґрунтуються на нормах, які взагалі не відносяться до норм, що встановлюють підстави і обов'язок подання звітності та сплати внесків.
Позивач вважає, що Вимога № ф 36 від 05.11.2012 р. видана на підставі підроблених документів, не утвореною та, у зв'язку з цим, неправоздатною і недієздатною приватною особою - суб'єктом господарської діяльності, яка не має жодного відношення до органів державної влади.
У зв'язку з цим Вимога № ф 36 від 05.11.2012 р. є незаконними і підлягає скасуванню з наступних підстав.
По-перше, ОСОБА_1, здійснював підприємницьку діяльність як громадянин - підприємець, на підставі Свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 від 30.10.2001 р. та обравши спрощену систему оподаткування був платником єдиного податку згідно Свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_3 від 30.05.2012 р. Як платник єдиного податку він сплачував збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у складі єдиного податку згідно з пп.5 .6 та 7 п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, яким встановлено, що місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
СПД ЮО «УПФУ в Кремінському районі» не є органом державної влади на підставі присів ч.1 ст.8 ГК України, згідно з якої Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
ЄДРПОУ створений і ведеться у порядку, встановленому Положенням про ЄДРПОУ, їй затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996р. N118. Навіть назва ЄДРПОУ свідчить про те, що до нього не можуть бути внесені відомості органи державної влади оскільки цей реєстр створений для реєстрації підприємств та організацій України, якими органи влади не можуть бути апріорі.
Станом на Згідно п.1 Положення про ЄДРПОУ Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України - це автоматизована система збирання, накопичення опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно - правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що заходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.
На підставі вищенаведеного до ЄДРПОУ можуть бути внесені відомості виключно про осіб, які здійснюють господарську діяльність і є суб'єкти господарської діяльності.
Згідно ч.1 ст.8 ГК України Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. На підставі приписів ч.2 ст.19 Конституції України та ч.1 ст.8 ГК України СПД ЮО «Управління ПФУ у Кремінському районі» не може бути і не є органом державної влади. Підтвердженням того, що СПД ЮО «УПФУ в Кремінському районі» є приватною юридичною особою і не має жодного відношення до органів Пенсійного фонду України є лист від 27.12.2012 р. № 7910/03-10 від СПД ЮО «УПФУ в Кремінському районі», написаний на фірмовому бланку, в якому зазначено, що ЮО «УПФУ в Кремінському районі зареєстрована за № 21792519 у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Зокрема цей документ також доводить те, що СПД ЮО «УПФУ в Кремінському районі» не тільки не є органом влади , а взагалі не має правоздатності у зв'язку з тим, що такої юридичної особи, як СПД ЮО «УПФУ в Кремінському районі», ніколи не утворювалось, а її реєстрація має фіктивний характер.
Всі ці обставини підтверджуються наступним.
Згідно ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у ЄДРЮО і ФОП про юридичну особу мають міститись такі відомості, як форма власності юридичної особи, дані про розпорядчий акт, на підставі якого створено юридичну особу; дата створення юридичної особи; орган, до сфери управління якого належить юридична особа державної форми власності, засновники юридичної особи. Прикладом такого розпорядчого акта може бути Указ Президента України N 1417/2004 від 16 листопада 2004 року «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі».
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які збувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Пенсійного фонду України 42 відсотки.
Таким чином позивач, платник єдиного податку, є платником збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування відповідно до ЗУ «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування». Платником єдиного внеску на пенсійне страхування, а згодом і платником єдиного внеску позивач ніколи не був з огляду на відсутність для цього законних підстав.
Згідно п.4 ст. 5 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлені підстави, за наявності яких виникають обов'язки платниками єдиного внеску.
У фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та не мають найманих працівників, обов'язки платника єдиного внеску не виникає.
Не виникає у позивача такого обов'язку і на підставі п.З Розділу VIII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464. Зокрема цим пунктом встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску та перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. ,
Так реєстрація страхувальників здійснювалась у порядку розділу 3. Узяття на облік страхувальників і застрахованих осіб як платників страхових внесків, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та Застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України( далі - Інструкція), затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1. Згідно п. 3.1.5. Інструкції Страхувальники з дня узяття їх на облік органами Пенсійного фонду України набувають статусу платників страхових внесків.
Однак відповідно до розділу 3 Інструкції фізичні особи - підприємців (п.2.1.3 Інструкції), які обрали спрощену систему оподаткування, та не мають найманих працівників, не беруться на облік, як страхувальники і відповідно до п. 3.1.5. Інструкції не набувають статусу платників страхових внесків.
З огляду на це позивач не є і ніколи не набував статусу платників страхових внесків і відповідно з цим не набув статусу платників єдиного внеску. .
По-друге, Вимога № ф 36 від 05.11.2012 р. видане СПД ЮО «УПФУ в Кремінському районі», яка є приватною юридичною особою і не має жодного відношення до органів Пенсійного фонду України оскільки вказана юридична особа ніколи не утворювалась Пенсійним фондом України та відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) зареєстрована ЄДРПОУ за № 21792519, як суб'єкт господарської діяльності. Дана обставина підтверджується листом від 27.12.2012 р. № 7910/03-10 з УПФУ в Кремінському районі, у якому зазначено що ЮО «УПФУ в Кремінському районі» зареєстрована за № 21792519 у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи Громадські організації, порядок виникнення яких законодавством не передбачений, утворюються в порядку, встановленому їх статутом.
Згідно ст. 26 ЦК УРСР Юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі пального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації. За таких обставин є очевидним факт того, що такої юридичної особи, як СПД ЮО «УПФУ в Креміському районі», не існує оскільки ніколи не утворювалось. Крім цього у СПД «УПФУ в Кремінському районі» відсутня правоздатність, а отже Вимога № ф 36 від 05.11.2012 р. є незаконною оскільки видане не існуючою, фіктивно зареєстрованою та на підставі цього недієздатною особою, яка взагалі не може мати ні прав ні обов'язків.
На підставі вищезазначеного позивач просить скасувати Вимогу № ф 36 від 05.11.2012 р. СПД ЮО «УПФУ в Кремінському районі».
У судове засідання позивач не прибув, до початку слухання справи до суду надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав на адресу суду письмові заперечення на позов в яких просив розглянути справу без участі представника управління та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Свої заперечення відповідач обґрунтував наступним.
У своєму адміністративному позові Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, просить скасувати вимогу № Ф 36 від 05.11.2012 управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення пенсійного фонду» від 28.01.1992 № 39 було створено Пенсійний фонд України (далі-Фонд), Указом Президента України «Про положення про Пенсійний фонд України» від 06.04.2011 № 384/2011 було затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі-Положення-1).
Відповідно до п.1 Положення-1 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Відповідно до п.2 Положення-1 Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі -Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Постановою правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30.04.2002 було затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (даіІі-Положення-2).
Згідно із п.1.1 Положення-2 - управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Згідно із п.1.2 Положення-2 - управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України. Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
З аналізу наведених норм права відповідач робить висновок, що управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі є органом Фонду, підвідомчим головному управлінню Фонду в Луганській області. В своїй діяльності керується Конституцією України і законами України ,указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням-1, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями головного управління Фонду в Луганській області, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
У відповідності до р. II Положення-2 , основними завданнями управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку, призначення ( перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, ефективне та цільове використання коштів Фонду, стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, інші.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р. всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області відповідно до довідки Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) є юридичною особою, ідентифікаційний код - 21792519, місцезнаходження: Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, гот. Красна, 2, організаційно-правова форма за КОПФГ орган державної влади, діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, згідно-з п.3.1. Порядку узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як платників страхових внесків, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.10.2006 №14-4, зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Кремінському районі як платник страхових внесків з 08.11.2008 на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Відповідно до Закону України від 08.07.2010 № 2461-VI Закони України «Про Державний бюджет України на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що набув чинності з 17.07.2010, фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподатковування (фіксований податок, єдиний податок) та члени їх родин, які брали участь у здійсненні ними підприємницької діяльності і не перебували з ними в трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески. Сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується в Пенсійний фонд України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати в 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить: в липні, серпні, вересні - 294,82 грн.; жовтні, листопаді-301,12 грн. і грудні - 306,10 грн. (щомісяця).
У порушення ч. 6 ст..20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 в сумі 1509,30 грн.
Суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються недоїмкою.
Згідно з ч.З ст 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду за формою та у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимоги про її сплату.
Абз.5, 6 ч.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що діє з 01.01.2011, встановлено: «Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та /або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом».
На підставі зазначених норм права управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області направило суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу №Ф 36 від 05.11.2012 на суму 1509,30 грн.
На підставі викладеного відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування вимоги № Ф 36 від 05.11.2012 управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області - відмовити.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, організовує роботу з ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та автоматизованого оброблення інформації у системі Пенсійного фонду України, проводить збирання, акумулювання та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Згідно статті 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1, зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Кремінською районною державною адміністрацією Луганської області 30.10.2001, реєстраційний №2 366 017 0000 001070, на підтвердження чого було видане свідоцтво серії В00 №927271 (а.с.14). Крім того, позивач є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_3, виданим ДПІ в Кремінському районі Луганської області (а.с.15).
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (далі -Закон № 1058) в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області з 08.11.2001 року (а.с. 59).
Відповідно до ч. 3 ст.15 Закону № 1058, страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
За змістом ч. 1, ч.2 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 15 ст.106 Закону № 1058, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з пунктом другим розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.
Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється (пункт третій розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про результати розгляду скарги від 06.02.2013 № 978/0310, що недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період ІІІ - IV 2010 року в сумі 1509,30 грн. позивачем не сплачено (а.с.32-33).
На підставі чого, 05.11.2012 УПФУ в Кремінському районі Луганської області прийнята вимога про сплату боргу № Ф-36 на суму 1509,30 грн. (а.с.11).
Таким чином, враховуючи наявність у позивача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період ІІІ - IV 2010 року в сумі 1509,30 грн., у судовому засіданні не встановлено порушень вимог діючого законодавства України з боку відповідача при прийнятті ним оскаржуваної вимоги від 05.11.2012 № Ф-36, оскільки на момент прийняття вказаної вимоги, позивач перебував на обліку у відповідача в якості платника страхових внесків.
Доводи позивача ґрунтуються на хибному тлумаченні чинного законодавства та не спростовують факту порушення обов'язку сплачувати страхові внески до органів Пенсійного фонду України, а також підстав для застосування штрафних санкцій.
Тому, у суду відсутні підстави для скасування вимоги про сплату боргу від 05.11.2012 № Ф-36 .
Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову.
За відсутності підстав для задоволення позову відсутні підстави для стягнення судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову громадянина України ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про скасування вимогу №Ф-36 від 05.11.2012 року - відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 14 червня 2013 року.
Суддя О.П. Островська