Справа № 667/1389/13-к
14 червня 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого - судді Стамбули Н.В.
суддів Майдан С.І., Ігнатенко О.Й.,
з участю прокурорів Мельника Д.Г., Радецької С.В.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
при секретарі Тавожнянській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комсомольського районного суду в м. Херсоні кримінальне провадження №12012230020000563 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Садове Снігурівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого, суд -
ОСОБА_3 19.12.2012 близько 23.00 години, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, умисно, переслідуючи прямий умисел, з метою противоправного позбавлення життя іншої людини, в ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, використовуючи, як знаряддя позбавлення життя іншої особи, кухонний ніж, який взяв на місці вчинення кримінального правопорушення, наніс один удар ножем в життєво важливий орган, а саме в область грудної клітини потерпілого, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, згідно висновку експерта від 01.02.2013 за № 20 Херсонського обласного бюро судово - медичних експертиз у вигляді колото - різаної рани лівої передньої поверхні грудної клітини, проникаючої в ліву плевральну порожнину, які відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, однак свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя потерпілого, не довів до кінця по причинам, які не залежали від його волі, у зв'язку із тим, що потерпілому було надано медичну допомогу та госпіталізовано до лікарні А. і О. Тропіних .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не визнав себе винним в інкримінованому йому злочині та пояснив, що він разом із своїм братом ОСОБА_5, матір'ю ОСОБА_6 та її співмешканцем ОСОБА_2 проживають за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_2 проживає з ними на протязі близько 10 років, інколи зловживає спиртними напоями та в стані алкогольного сп'яніння стає агресивним. 19.12.2012 року він, ОСОБА_2, брат та матір вирішили відсвяткувати День Святого Миколая. У зв'язку із чим за вечерею випили 3 пляшки горілки. Мати, випивши небагато, одразу пішла відпочивати до кімнати, а він, брат та ОСОБА_2 залишилися на кухні, де продовжували розпивати спиртне. Близько 23-00 год. ОСОБА_2 пішов до кімнати, де відпочивала ОСОБА_6, де між ними почалася сварка в ході якої ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_6, яка пропонувала йому піти до себе додому, оскільки він випив забагато горілки та був сильно п'яним. Він та брат намагалися заспокоїти ОСОБА_2, кричали йому з кухні, щоб він припинив сварку, але той не реагував і пішов до них на кухню, продовжуючи висловлюватися нецензурною лайкою вже на їх із братом адресу. Коли ОСОБА_2 стояв в дверях кухні, він, піднімаючись із-за столу, кухонним ножем, якім нарізали закуску та якій находився у нього в руках, ненавмисне наніс тому один удар у груди, оскільки ОСОБА_2 похитнувся та наштрикнувся на ніж. Будь-якого умислу на вбивство ОСОБА_2 він не мав.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав свідчення ОСОБА_3 та пояснив, що вважає, що сам винен у тому, що сталося, оскільки він сам спровокував сварку, знаходячись у стані сильного алкогольного сп'яніння.
Незважаючи на те, що ОСОБА_3 не визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, суд вважає, що його вина в інкримінованому злочині підтверджується об'єктивний сукупністю доказів, які були здобуті під час проведення слідства та перевірені судом у встановленому законом порядку, а саме:
- під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 пояснював, що після вечері, в ході якої він, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розпивали спиртні напої, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виникла сварка. Коли він намагався заступитися за матір, ОСОБА_2 декілька разів відштовхнув його від себе, кричав на нього, а він, не витримавши, схопив з кухонного столу ніж, замахнувся зверху вниз та наніс удар ножем будь-куди, але куди саме - не пам'ятає. Наносити глибокий удар не намагався, а хотів лише налякати того, щоб він заспокоївся, але на розрахував силу удару і ніж встромився глибоко, хоча ОСОБА_2 був одягнутий у светр. Після цього він витягнув ніж та одразу вимив його, але куди дів - не пам'ятає. Все, що відбувалося після цього, пам'ятає погано, оскільки злякався. До нанесення удару ножем, також перебував у збудженому стані, але зробити із собою нічого не міг. Вбивати ОСОБА_2 не хотів, а хотів лише припинити сварку та змусити того піти додому. Як вбачається із цих свідчень, ОСОБА_3 давав їх в ході досудового розслідування, добровільно та послідовно, не заявляючи про те, що до нього були застосовані будь-які недозволені методи ведення слідства, або він не розумів значення своїх дій і ці свідчення не спростовуються іншими доказами, зібраними по справі;
- свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 19.12.2012 року у вечірній час, після 17-00 год., вона повернулася додому та разом із синами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і своїм співмешканцем ОСОБА_2 святкували День Святого Миколая, вечеряли на кухні. Вона, випивши небагато горілки, відразу пішла до кімнати відпочивати та дивитися телевізор, а на кухні залишалися ОСОБА_2 та її сини, які продовжували розпивати горілку. Приблизно біля 22-00 год., до кімнати, де вона відпочивала, прийшов ОСОБА_2 та ліг також відпочити. Вона зайшла до кухні та попросила синів також йти спати і не шуміти. Сини в цей час вже не пили горілку, а налили собі чай. Після цього до кухні забіг ОСОБА_2 та почав чіплятися до ОСОБА_3, кидався на нього з кулаками, почав сварку із нею. ОСОБА_5 під час конфлікту сидів за столом та не втручався. В процесі сварки вона пішла з кухні, але чула, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжували сваритися. Коли вона знову повернулася до кухні, то побачила, що ОСОБА_2 тримається рукою за ліву сторону груди та у нього злегка тече кров. Вона не пам'ятає, чи був у ОСОБА_3 в руках ніж, але він був переляканий та говорив: «Що я накоїв?». Вона приклала до грудей ОСОБА_2 рушник, ОСОБА_5 виштовхала з кухні до кімнати, щоб він лягав спати, оскільки той був дуже п'яний, сама побігла до кімнати викликати швидку допомогу, а ОСОБА_2 вибіг з квартири та побіг униз по сходах. Вона залишилася з ОСОБА_3, оскільки той знаходився у шоковому стані та не усвідомлював, що відбувається. Потім їй подзвонила сусідка з першого поверху та повідомила, що ОСОБА_2 забрала швидка допомога, а до них у квартиру зайшли співпрацівники міліції, які провели огляд;
- свідок ОСОБА_5 дав у судовому засіданні свідчення, аналогічні свідченням ОСОБА_6, але додатково пояснив, що під час нанесення удару ножем ОСОБА_2 він перебував на кухні, але не бачив самого моменту нанесення удару, оскільки ОСОБА_3 знаходився спиною до нього. Крім того, він перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння;
- відповідно до висновку від 01.02.2013 за № 20 Херсонського обласного бюро судово - медичних експертиз, потерпілому ОСОБА_2 нанесене тілесне ушкодження у вигляді колото - різаної рани лівої передньої поверхні грудної клітини, проникаючої в ліву плевральну порожнину, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (а.с.29).
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 15 ч.2 - 115 ч.1 КК України доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 1 КК України, як замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не доведене до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Невизнання вини обвинуваченим суд розцінює, як обраний ним спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки наносячи удар ножем потерпілому ОСОБА_2 в ліву частину грудей, де знаходиться життєво важливий орган - серце, він повинен був усвідомлювати та усвідомлював тяжкий наслідок, а саме спричинення смерті потерпілого.
При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, задовільну характеристику особистості обвинуваченого, скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Дані обставини дозволяють суду прийти до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише у кримінально-виконавчій установі за умови ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.367-371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчий установі закритого типу.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання по набранню вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у сумі 1232,38 грн.
Речові докази - два кухонні ножі, футболку зеленого кольору, змиви крові, рушник, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому не пізніше наступного дня.
Головуючий- суддя Н.В.Стамбула
судді С.І. Майдан
О.Й. Ігнатенко