Іменем України
12 червня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Кондора Р.Ю., Куштана Б.П.
з участю секретаря : Сочка І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" в особі Рахівського РЕМ на рішення Рахівського районного суду від 16 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" в особі Рахівського РЕМ до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, -
Рішенням Рахівського районного суду від 16 квітня 2013 року в задоволенні позову ПАТ "Закарпаттяобленерго" в особі Рахівського РЕМ, відмовлено.
ПАТ "Закарпаттяобленерго" в особі Рахівського РЕМ подало на дане рішення суду апеляційну скаргу в якій ставить, питання про скасування такого та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до порушення норм процесуального та матеріального права.
У судовому засіданні апеляційної інстанції, представник апелянта в особі Гусак С.М. підтримав, вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити таку з наведених у ній підстав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі та дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів визнала за необхідне, апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Протягом судового розгляду, судом першої інстанції встановлено, що 8.4.2010 року представниками позивача при проведенні обстеження житлового будинку АДРЕСА_1 виявлено самовільне підключення електроустановки до електричної мережі позивача. У результаті чого було складено на ОСОБА_3 в її присутності акт № 84841 від 8.4.2010 року. А згідно договору купівлі-продажу від 17.12.2007 року, власником зазначеного житлового будинку є ОСОБА_1. Стосовно ОСОБА_1 не складався акт про порушення ПКЕЕН, і не приймалось, рішення про стягнення з неї заподіяних збитків. А звідси, докази на які посилався позивач є неналежними, а тому не доводять винність ОСОБА_1 у порушенні правил користування електроенергією для населення.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24 - 27 ЗУ "Про електроенергетику", Правилами й Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" та п. 3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. А за змістом ч. 4 ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" та п. 48 ПКЕЕН, споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством України за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕН у тому числі за розкрадання електричної енергії в разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, установлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України.
Виходячи зі змісту Договору за № П9-198 від 6.9.2007 року такий укладено між позивачем та ОСОБА_3, а.с. 7. А відповідно до договору купівлі-продажу від 17.12.2007 року, ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 купила житловий будинок АДРЕСА_1, а.с. 24. Та зі ОСОБА_1 як споживачем послуг, позивач не укладав такого договору на енергопостачання.
При виявленні представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника (пункт 53 Правил).
Проте, акт № 84841 від 8.4.2010 року стосовно порушення ПКЕЕН складено представниками позивача відносно ОСОБА_3, яка не являється власником житлового будинку, а.с. 3-4. Таким власником і споживачем електроенергії є безпосередньо ОСОБА_1, відносно якої представниками позивача не складався акт про порушення ПКЕЕН.
Крім цього, в акті № 84841 від 8.4.2010 року не зазначено в чому саме проявилось "Самовільне підключення" до мереж ПАТ "Закарпаттяобленерго", даний акт не підписано ОСОБА_3 і в такому відсутня запис, що вона відмовилась від підпису такого (абзац 2 п. 53 ПКЕЕН).
Акт про порушення цих Правил розглянуто комісією з розгляду актів, та прийнято рішення яке оформлено протоколом за № 259 від 31.07.2010 року відносно ОСОБА_3, а.с. 5. Стосовно ОСОБА_1, комісія не приймала жодного рішення із приводу порушення норм ПКЕЕН і не нараховувала, розмір відшкодування збитків.
Виходячи з вимог ч.ч. 1 і 2 ст. 60 ЦПК України на стороні лежить обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та нею подаються докази.
Аналізуючи вище наведене, колегія суддів дійшла до думки, що ПАТ "Закарпаттяобленерго" в особі Рахівського РЕМ не надало суду доказів порушення ОСОБА_1 вимог норм ЗУ "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією для населення й Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. А звідси, вимоги до ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Позаяк доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та вище наведеного, а тому колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .
Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" в особі Рахівського РЕМ - відхилити.
Рішення Рахівського районного суду від 16 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ____________________
Судді : ____________________