Справа № 116/2648/13-ц
Провадження № 2/116/1451/13
10.06.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: Головуючого - судді Биховець М.О., при секретарі - Гусєвої К.О., за участю представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягення заборгованності по аліментам та пені,
30.04.2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів з 150 грн. до 750 грн., стягнення заборгованності по аліментам у розмірі 1200 гривень і пені в розмірі 1056 гривень, мотивуючи тим, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 28.11.2005 року на її користь з відповідача стягнуті аліменти на утримання дитини у розмірі 150 гривень щомісячно, починаючи з 29.08.2005 року. Зазначена сума є недостатньою, крім того у відповідача склалась заборгованість та пеня по аліментам.
У судовому засіданні представник позивачки за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав у частині збільшення суми розміру аліментів до 300 грн., у іншій частині позовних вимог, просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи, з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти у розмірі 150 гривень в місяць, починаючи з 29.08.2005 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 4). Постановою держаного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції 21.03.2013 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-5507/05 виданого 27.08.2012 року Центральним районним судом м. Сімферополя (а.с. 6).
Відповідач був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти, які періодично сплачував аліменти протягом 2011-2012 року, що підтверджується наданими доказами (а.с. 24-26).
Відповідно до ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 Сімейного кодексу України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
За ч. 3 ст. 197 СК України суд може звільнити платника аліментів від сплати забор гованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
З матеріалів справ вбачається, що рішення суду про стягнення аліментів ухвалено 28.11.2005 року, проте ОСОБА_3 подала заяву про примусове виконання зазначеного рішення тільки 20.03.2013 року (а.с. 5)
При цьому, передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
З урахуванням того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а на суму несплачених аліментів за той місяць, у якому не проводилося стягнення аліментів. Пеня за прострочення сплати аліментів починає нараховуватися з наступного місяця за місяцем, у якому виникла заборгованість.
Пеня за один місяць прострочення сплати аліментів становить 1% від простроченої суми аліментного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що оскільки відповідно копії квитанцій боржник ОСОБА_2 сплатив аліменти за травень 2012 року -300,00 грн., червень 2012 року - 300,00 грн., липень 2012 року - 300,00 грн., серпень 2012 року - 300,00 грн., усього 1200 грн. Таким чином за 2012 рік повинен був сплатити аліменти на суму 1200 грн., а сплатив 1500 грн. (з урахуванням зазначених в довідці на квитанціях сумах), що перевищує суму аліментів, то заборгованість у відповідача по аліментам відсутня.
Також позивачка просила суд стягнути з відповідача пеню за прострочення аліментів за 2012 рік у сумі 1056 грн., але з матеріалів справи не вбачається у відповідача існуючої суми заборгованості по аліментам.
Згідно ж положень ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність у виді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду.
Отже, суд вважає, що у відповідача заборгованість по сплаті аліментів відсутня.
Під час розгляду справи представник позивача пояснила, що змінився (погіршився) матеріальний стан отримувача аліментів, 150 грн. є недостатньою сумою для утримання дитини, у зв'язку з чим виникла потреба у збільшенні розміру аліментів на доньку.
Частиною першою статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у частині зміни розміру аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 750 грн., щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині - в задоволенні позову відмовити.
Позивачем при зверненні до суду не було сплачено судовий збір, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню із сторін пропорційно до задоволених позовних вимог. Так, за вимогою про збільшення аліментів судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. слід стягнути на користь держави з відповідача, а за вимогою про стягнення стягнення заборгованості по аліментам і пені в розмірі 229 грн. 40 коп . слід стягнути на користь держави з позивача.
На підставі ст. ст. 192, 196, 197 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212 -215, 367 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір стягнутих аліментів на утримання дитини. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 роу народження, уродженця м. Сімферополя, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. щомісячно, починаючи з 10.06.2013 року року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
В іншій частині - в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 роу народження, уродженця м. Сімферополя, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у порядку, передбаченому ст.ст.292,294 ЦПК України.