Справа № 123/4051/13-ц Номер провадження 2-о/123/180/2013
04.06.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого - судді Діденка Д.О.,
при секретарі - Пушкіній М.М.,
за участю представника заявника ОСОБА_1, представника заінтересованої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємицею та встановлення факту прийняття спадщини,
Заявник звернулася до суду із зазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що починаючи з 1985 р. проживала однією сім'єю зі ОСОБА_4 У 1998 р. вони вселилися в квартиру АДРЕСА_1 та у 1999 р. ОСОБА_4 її приватизував й отримав свідоцтво про право власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Протягом 16 років проживала з ним однією сім'єю, вели сумісне господарство, мали загальний бюджет. До теперішнього часу вказану квартиру підтримує у належному стані, сплачує всі комунальні послуги. Інших спадкоємців, крім неї, у ОСОБА_4 не має. На підставі ст.ст. 1264,1258, 1268 ЦК України вважає, що з набуттям чинності цим кодексом у неї виникло право на спадкування тому вона просить суд встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем з 1985 р. до часу відкриття спадщини, визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом, встановити факт прийняття нею спадщини.
Заявник та її представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили задовольнити за мотивами наведеними у заяві.
Представник Сімферопольської міської ради із заявою погодився, пояснив, що фотознімки та інші докази підтверджують сумісне проживання заявниці зі ОСОБА_4 тому вона може бути спадкоємицею його майна.
Від представника третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори надійшла заява з проханням розглядати справу у їх відсутність.
Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4.
18 листопада 1999 р. ним було отримано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Згідно з відповіддю третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори, за період з 2001 р. по 2013 р. спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.
Відповідно до статей 529-531 ЦК УРСР, які діяли на час відкриття спадщини, за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.
Заявник ОСОБА_3 на час відкриття спадщини до кола осіб, які могли бути спадкоємцями не відносилася, тому прийняти спадщину з підстав, передбачених ст.549 ЦК УРСР, не могла.
У пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №-5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що встановлення судом факту перебування у фактичних шлюбних відносинах на підставі п.5 ст. 273 ЦПК України (1963р.), може мати місце, якщо такі відносини виникли до 8 липня 1944 року і тривали до смерті одного з подружжя, внаслідок чого шлюб не може бути зареєстровано в органах реєстрації актів громадського стану. В інших випадках заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягали.
Встановлення фактів проживання однією сім'єю стало можливим лише із набранням чинності Сімейним та ЦПК України, тобто з 01 січня 2004 року.
Спадкові відносини регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася та строк її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК.
Таким чином, посилання позивача на п. 21 постанову Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 р., відповідно до якого п'ятирічний строк проживання зі спадкодавцем однією сім'єю повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом, є неспроможним та вимоги заяви не обгрунтовує.
За таких обставин факт спільного проживання ОСОБА_3 зі ОСОБА_4, що підтвердили допитані у суді свідки, юридичного значення не має та встановленню у судовому порядку не підлягає.
У зв'язку з викладеним не підлягають також задоволенню й решта заявлених вимог у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 529-531 ЦК УРСР, ст. 256 ЦК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд ,-
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємицею та встановлення факту прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м.Сімферополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Діденко Д. О.