12.06.2013 Суддя: Кошева О. А.
Справа № 0551/13999/2012
12 червня 2013 року Центрально - Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:
головуючого судді - Кошевої О.А.,
при секретарі - Нікулєнкової Л.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в обґрунтування позовних вимог зазначивши, що на початку березня 2008 року ОСОБА_2, проживала на ІНФОРМАЦІЯ_1, обманним шляхом, зловживаючи ?? довірою позивача заволоділа його грошима в сумі 3000 гривень. 15 березня 2012 останній звернувся із заявою у Центрально-Міський РВ Горлівського міського управління міліції про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за ст.190 КК України. У порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 Центрально-Міським РВ м.Горлівки було відмовлено. Гроші в сумі 3000 гривень відповідач ОСОБА_1 не повернула, а пояснила що 3000 гривень вона витратила на оформлення документів для батька позивача на земельну ділянку по вул.Таганрогський пост № 9. При перевірці її пояснень позивач встановив, що вона не витрачала гроші на оформлення документів для його батька, а оформляла документи на свою матір ОСОБА_3, а позивач їй повірив і згідно усної домовленості заплатив 3000 гривень, але вона порушила їх договір і подала документи на земельну ділянку по вул.Таганрогський пост № 9 на свою матір, а не встановлювала право власності на вказану земельну ділянку батька позивача, як вона обіцяла. Своїми діями ОСОБА_2 заподіяла позивачу також і моральну шкоду, яка складається з його душевних страждань, які він отримав у зв'язку з втратою своїх грошей і отримання важкого стресу, внаслідок якого він був на лікування в неврологічному відділенні Харківського інституту, неврології АМН України. Моральну шкоду позивач оцінює в 20000 гривень. Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача завдану матеріальну шкоду в розмірі 3000 гривень, та моральну шкоду в розмірі 20000 гривень.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, пояснив, що йому було завдано матеріальну та моральну шкоду, які він оцінює в 3000,00 грн. - матеріальну та 20000,00 грн. - моральну, пояснив обставини справи відповідно уточненому позову. Просив позовні вимоги повністю задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог повністю заперечувала. Пояснила обставини по справі відповідно наданим письмовим запереченням. Просила в задоволенні позову повністю відмовити, оскільки взагалі не займалися питанням оформлення документів за адресою: вул.Таганрогський пост № 9, і гроші за це не отримувала.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.
Як встановлено судом, на початку березня 2008 року ОСОБА_2 та позивача батько - ОСОБА_4 домовилися в усній формі про те, що вона допоможе позивачу з оформленням документів на житловий будинок по вул.Таганрогський пост № 16.
Відповідно пояснень позивача ОСОБА_2 обманним шляхом, зловживаючи ?? довірою позивача та його батька заволоділа його грошима в сумі 3000 гривень, які вона нібито витратила на оформлення документів для батька позивача на земельну ділянку по вул.Таганрогський пост № 9..
15 березня 2012 року позивач звернувся із заявою у Центрально-Міський РВ Горлівського міського управління міліції про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за ст.190 КК України. У порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 Центрально-Міським РВ м.Горлівки було відмовлено, що підтверджується копією постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 26.05.2012 року, яка міститься в матеріалах даної цивільної справи.
Відповідно заперечень відповідача між нею та батьком позивача - ОСОБА_4 була домовленість, відповідно якої відповідач оформлювала документи для встановлення права власності на житловий будинок по вул.Таганрогський пост № 16, але угода купівлі-продажу так і не відбулася, оскільки позивач заперечував проти цього. Батько позивача пояснив, що не бажає продавати будинок, і запропонував відшкодувати понесені ОСОБА_2 витрати при оформленні необхідних документів. Відповідач принесла всі квитанції, відповідно яких він повинен був їй 3000 гривень, остання віддала їх ОСОБА_4, а він в свою чергу дав їй суму в розмірі 2000 гривень, а згодом в цей же день позивач віддав їй 1000 гривень; оформленням документів за адресою: вул.Таганрогський пост № 9 не займалася взагалі, і гроші за це не отримувала.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому матеріальної шкоди.
Крім того, факт невинуватості по зазначеному спору підтверджується копією постанови інспектора Центрально-Міського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області про відмову у порушенні кримінальної справи від 05.07.2012 року, яка міститься в матеріалах даної цивільної справи, відповідно якої в порушенні кримінальної справи за ознаками ст.190 КК України відносно ОСОБА_2 відмовлено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено заподіяння йому матеріальної шкоди, та не надано жодного доказу в підтвердження своїх стверджень, тому позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому жодний нормативно-правовий акт не звільняє позивача від обов'язку доказування підстав, обґрунтованості, розумності та доцільності висунутих ним вимог. Підтверджуючих доказів за нормою статті 60 Цивільного процесуального кодексу України позивач не надав.
Так, з наданих суду доказів вбачається, що законних підстав для встановлення факту заподіяння матеріальної шкоди позивачу зі сторони відповідача немає. Оскільки позов в цій частині є необґрунтованим, то відповідно моральна шкода також не підлягає відшкодуванню.
Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не наведено жодних доказів спричинення йому матеріальної та моральної шкоди, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди належними доказами не підтверджено та є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Вирішити питання щодо оплати судового збору на підставі ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3000 (три тисячі) гривень та моральної шкоди в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень - повністю відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. А. Кошева