2/258/1195/13
258/1956/13-ц
№ 2/258/1195/2013
14 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька в складі: головуючого - судді Подолянчука І.М.
при секретарі Мінченковій С.В.,
позивача ОСОБА_1 і його представника-адвоката ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому в судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», відокремлений підрозділ «Шахта ім. О.О. Скочинського»
Про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, мотивуючи свої позовні вимоги наступним: з 25 червня 1981р. по 01 червня 2010р. він працював на шахті ім. О.О. Скочинського, на даний час - відокремлений підрозділ «Шахта ім. О.О. Скочинського» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею, тобто у шкідливих та небезпечних умовах праці.
В результаті виконання вказаних трудових обов'язків на підприємстві він отримав професійне захворювання, а саме: хронічну пояснично-крестцеву радикулопатію з больовим, м'язово-тонічним лівостороннім корінцевим синдромом.
Дане захворювання було визнано професійним, первинним, що підтверджується Довідкою до ОСОБА_5 огляду МСЕК від 02 червня 2010р. серії 10 ААА №160287 та ОСОБА_5 за формою П-4 від 25 травня 2010р.
02 червня 2010р., згідно довідки обласної МСЕК № 2, йому було встановлено 45% втрати професійної працездатності безстроково та третя група інвалідності .
Внаслідок вищевказаних професійного захворювання він неодноразово знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, була порушена його нормальна життєдіяльність.
Позивач ОСОБА_4 вважає, що вказаним йому була заподіяна моральна шкода, оскільки через отримане захворювання він почуває себе пригніченою неповноцінною людиною, згідно приписам лікарів йому рекомендовано уникати переохолодження, тяжких фізичних навантажень, а також призначено санаторно-курортне лікування та оздоровлення у санаторії-профілакторії.
Моральну шкоду, спричинену йому внаслідок професійного захворювання, оцінює в 30 000 гривень.
Просив ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь в відшкодування спричиненої моральної шкоди 30000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та його представник-адвокат ОСОБА_2 в повному обсязі підтримали позовні вимоги та суду надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Просили ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача в відшкодування спричиненої моральної шкоди 30000 грн.
Представник відповідача - Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» - ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності, у судовому засіданні заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
У пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.
У судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_4 з 25 червня 1981р. по 01 червня 2010р. працював на шахті ім. О.О. Скочинського, на даний час -відокремлений підрозділ «Шахта ім. О.О. Скочинського» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею, тобто у шкідливих та небезпечних умовах праці.
В результаті виконання вказаних трудових обов'язків на підприємстві позивач отримав професійне захворювання, а саме: хронічну пояснично-крестцеву радикулопатію з больовим, м'язово-тонічним лівостороннім корінцевим синдромом.
Дане захворювання було визнано професійним, первинним, що підтверджується Довідкою до ОСОБА_5 огляду МСЕК від 02 червня 2010р. серії 10 ААА №160287 та ОСОБА_5 за формою П-4 від 25 травня 2010р.
(а.с.13-15)
02 червня 2010р., згідно довідки обласної МСЕК № 2, позивачу ОСОБА_4 було встановлено 45% втрати професійної працездатності безстроково та третя група інвалідності .
Внаслідок вищевказаних професійного захворювання він неодноразово знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, була порушена його нормальна життєдіяльність.
Згідно з ОСОБА_5 розслідування хронічного професійного захворювання від 26 травня 2010 року, затвердженого Кіровською районною СЕС, підтверджено діагноз, встановлений позивачу ОСОБА_4 висновком обласної клінічної лікарні профзахворювань № 783 від 11 травня 2010 року: «хронічна пояснично-крестцева радикулопатія з больовим, м'язово-тонічним лівостороннім корінцевим синдромом», яке позивач отримав при виконанні своїх трудових обов'язків на Державному підприємстві «Донецька вугільна енергетична компанія»
(а.с. 13, 34).
Відповідно до ст. 1, 3, 21, 43 ч.4, 46 ч 1,2 Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціального захисту, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності тощо.
Спір між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ДП «ДВЕК» є трудовим, оскільки, згідно вимог ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Положеннями ст.173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
На час встановлення позивачу ОСОБА_4 втрати працездатності, відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, законні права якого порушені, повинен роботодавець відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, згідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що внаслідок професійного захворювання позивачу ОСОБА_4 завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу погіршення життєвих умов.
Позивач ОСОБА_4 внаслідок професійного захворювання та отриманої при цьому стійкої втрати професійної працездатності, позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди відповідачем.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлення Законом обов'язку відшкодувати потерпілому моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Суд, при визначені розміру відшкодування моральної шкоди, виходить з принципів розумності, виваженості, співмірності, врахувує тяжкість професійного захворювання, наслідки професійного захворювання, характер та тривалість страждань, ступень втрати працездатності, тривалість характеру негативних наслідків професійного захворювання, істотні вимушені зміни у життєвих і виробничих стосунках позивача ОСОБА_4, в результаті чого приходить до висновку, що з відповідача - ДП «ДВЕК» на користь позивача ОСОБА_4 підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди в розмірі 14000 грн., в решті позовних вимог, як надмірно заявлених, необхідно відмовити.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З огляду на наведене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача -Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь держави судовий збір в сумі 229 грн.40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 3, 21, 43 ч.4, 46 ч 1,2 Конституції України; ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України; ст. 268 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 60, 88,209, 212- 215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь ОСОБА_4 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь держави судовий збір в сумі 229 гривень 40 коп.
На рішення суду може подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: