Справа № 2/262/1095/2013
12.06.2013 Пролетарський районний суд міста Донецька
У складі: головуючого - Панас Н.Л.
при секретарі - Гриценко М.Ф.
за участю позивача - ОСОБА_1
за участю відповідача - ОСОБА_2,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
У травні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом де вказує, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 25.09.2004 року. Від цього шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З липня 2012 року з відповідачем мешкають окремо. За період з липня 2012 року по теперішній час відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1\2 частини від усіх видів його доходів, до досягнення дітьми повноліття. У подальшому уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1\3 частини від усіх видів його доходів, до досягнення дітьми повноліття.
У судовому засіданні позивачка уточнені позовні вимоги підтримала і просила задовольнити, не заперечувала проти того, що фактичні шлюбні між сторонами були припинені у серпні 2012 року.
Відповідач у судовому засіданні уточнені вимоги визнав, проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечував. Крім того пояснив, що фактичні шлюбні відносини припинені з серпня 2012 року, грошових коштів на утримання дітей не надає.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У відповідності зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, але не менш 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено у судовому засіданні сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 25 вересня 2004 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку за актовим записом № 381 (а.с. 5). Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких у свідоцтвах про народження записаний відповідач (а.с. 3-4) і які мешкають разом з позивачкою (а.с. 8).
У судовому засіданні встановлено, що з серпня 2012 року сторони припинили проживати однією сім'єю і мешкають окремо. З цього часу відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Враховуючи, що відповідач не працює, інших утриманців не має, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1\3 частки від усіх видів його доходів, але не менш ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь позивача, до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до частини 1 пункту 3 статті 5 Закону України від 08.07.2011 року «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп..
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 180, 181, 182, 183 СК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 10, 57-58, 60-61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м. Донецьку, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/3 частки усіх видів його доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 травня 2013 року і до досягнення дітьми повноліття, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп..
Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі у десятиденний строк зі дня проголошення рішення.
Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.
Суддя Н.Л.Панас