Справа № 522/1728/13-ц
Провадження № 2/522/6320/12
« 20» травня 2013 року
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Погрібного С.О.
за секретаря - Малини-Муравенко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та зобов'язання не перешкоджати реєстрації місця проживання, -
Позивачка звернулась до суду із зазначеними позовними вимогами, просила вселити її у домоволодіння за адресою: пров. Обсерваторний, буд.9 А у м. Одесі; зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в здійсненні права на реєстрацію місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; заборонити відповідачу чинити перешкоди позивачу у користуванні зазначеним будинком, а саме: користуванням світлом (електропостачанням) та опаленням (газопостачанням); визначити порядок виконання рішення суду, а саме проведення Приморським РВ м. Одеси ГУ ДМС України в Одеській області реєстрації ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, провулок Обсерваторний, 9-А без наявності письмової згоди ОСОБА_2 в заяві про реєстрацію місця проживання та надання домової книги. В обґрунтування позову посилалась на такі обставини. У 1994 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис 21.10.1994 року за № 823. За згодою чоловіка позивач вселилася в належне ОСОБА_2 на праві власності житло за адресою: АДРЕСА_1, та 22.11.1995 року позивачку зареєстровано за фактичним місцем проживання. В серпні 2008 року шлюб між сторонами розірвано. Оскільки згодом вказану квартиру було реконструйовано, їй присвоєно нову поштову адресу, ОСОБА_2 самостійно зареєстрував місце проживання згідно проведених змін адреси. Позивачка також звернулася із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, втім, їй відмовлено з огляду на те, що нею не отримано згоду власника зазначеної нерухомості. Позивач вважає, що дії відповідача порушують її права та інтереси, з огляду на що змушена звернутись до суду.
Відповідач в судове засідання не з'явилася повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Представник позивача надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути позов за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.
У 1994 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис 21.10.1994 року за № 823 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Приморської районної ради депутатів м. Одеси.
За згодою іншого з подружжя ОСОБА_1, вселилася в належне ОСОБА_2 на праві власності житло за адресою: АДРЕСА_2, та 22.11.1995 року позивач зареєструвалася за фактичним місцем проживання.
Згідно довідки №725 від 10.12.2012 року, КП ЖКС «Фонтанський» ОСОБА_1 мешкала за адресою вказаної квартири з 01.11.1989 року та була виписана з неї за обмінним ордером 16.09.1992 року.
Як вбачається з довідки про склад сім'ї та прописку, за адресою: АДРЕСА_3, проживають та є зареєстрованими дві особи: ОСОБА_2 з 07.10.1992 року та ОСОБА_1 з 22.11.1995 року.
Згідно свідоцтва про право власності від 26 березня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради житловий будинок, розташований по пров. Обсерваторний, 9А в м.Одесі належить на праві власності ОСОБА_2 Згідно вказаного свідоцтва вбачається, що воно видано на підставі розпоряджень Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.12.2007 року; від 09.02.2008 року № 156, замість договору купівлі-продажу від 28.10.1992 року, посвідченого ОСОБА_3, старшим державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори, в реєстрі за № 2-11919, зареєстрованого ОМБТІ від 17.11.1992 року під № 908 стор.30 кн.76доп.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 24 лютого 2012 року, шлюб між сторонами по справі розірвано 24 червня 2008 року, про що зроблено відповідний запис за №116.
Позивач звернулася із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області. ОСОБА_1 13.03.2013 року за вихідним № 14/470 отримано відповідь, згідно з якою для проведення реєстрації позивачки їй, зокрема, необхідно отримати згоду власника житла.
Таким чином, відповідно до матеріалів справи позивачка постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. У встановленому порядку було зареєстровано її місце постійного проживання за вказаною адресою, при цьому, в зазначеному приміщенні вона проживала в якості члена сім'ї відповідача.
Позивачка наполягала на тому (що не було спростовано відповідачем), що в результаті самоправних дій відповідача її виселено зі спірного житла, в якому вона проживала в якості члена сім'ї ОСОБА_2
Згідно ст. 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
За правилом ст.404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Відповідно до частини 1 статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Наведені норми права свідчать, що у позивачки в результаті вселення в спірне житло та простійного в ньому проживання - виникло обмежене речове право на житло, що належить на праві власності іншій особі. Зазначене речове право носить самостійний характер та підлягає захисту від будь-яких протиправних зазіхань незалежно від того, ким такі дії вчиняються, в тому числі, носій такого речового права має право на судовий захист від протиправних дій власника такого майна.
Згідно ст.395 ЦК України, право користування є одним з речових прав на чуже майно.
За правилом ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Відповідно до змісту права власності відповідач, як власник спірного житла, не вправі був самочинно виселяти позивачку з вказаного житла, створювати перешкоди у користуванні ним.
В разі заперечення прав позивачки на користування спірним житлом, він повинен був звернутися до суду із відповідним позовом, втім, таким правом він не скористався, вживши самоправні дії, що заборонені чинним законом.
Додатково суд має врахувати, що правового значення для вирішення цієї справи не має зміна юридичного статусу житла з квартири на житловий будинок, оскільки такі дії не спричиняють припинення речових прав позивачки. Права позивача пов'язані з правом користування певним житлом, а тому зміна його характеристик самі по собі не можуть вплинути на статус учасників спору.
Категорія реєстрації місця проживання регулюється правилами адміністративного законодавства та сама по собі не має впливати на визначення статусу фізичної особи, а відповідно а на вирішення цієї справи. Як підкреслено судом, правове значення має встановлене у позивача речове право на чуже майно, що виникло в силу вселення та постійного проживання в ньому.
Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст.217 ЦК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Керуючись ст.ст. 395, 396, 404 ЦК України, ст. 156 ЖК УРСР, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та зобов'язання не перешкоджати реєстрації місця проживання - задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 в житловий будинок за адресою: м. Одеса, пров. Обсерваторний, 9-А.
Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в здійсненні права на реєстрацію місця свого постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Заборонити ОСОБА_2 чинити будь-які перешкоди ОСОБА_4 у користуванні житловим будинком за адресою: м. Одеса, пров. Обсерваторний, 9-А, в тому числі, шляхом обмеження у користуванні електропостачанням та газопостачанням.
Визначити порядок виконання рішення суду шляхом проведення Приморським РВ м. Одеси ГУ Державної міграційної служби України в Одеській області реєстрації місця постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, пров. Обсерваторний, 9-А, без наявності письмової згоди ОСОБА_2 в заяві про реєстрацію місця проживання та надання домової книги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ: С.О. ПОГРІБНИЙ
20.05.2013