Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
11 червня 2013 року справа №805/4500/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі № 805/4500/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про скасування вимоги, -
27 березня 2013 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області № Ф-351 від 05.03.2013 року зі сплати недоїмки єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 572,42 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області № Ф-351 від 05.03.2013 року про сплату ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) боргу зі сплати недоїмки єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 572 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) гривні 42 копійки та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 114,70 грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи в межах апеляційної скарги та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться на обліку у відповідача, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім того, позивачем обрано спрощену форму оподаткування, відповідно до чого він є платником єдиного податку.
На суму заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області сформовано вимогу № Ф-351 від 05.03.2013 року зі сплати недоїмки єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 572,42 грн.
Розрахунок суми боргу проведено по єдиному внеску фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, відповідно до чинного законодавства України за 2012 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 в 2005 році була призначена пенсія по інвалідності у зв'язку з загальним захворюванням, що підтверджується Протоколом призначення пенсії від 10.01.2005 року № 9097 (а.с. 44).
Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
У жовтні 2010 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області із заявою про призначення іншого виду пенсії - пенсії за віком, як мати інваліда з дитинства (а.с. 48-49).
Згідно Протоколу призначення пенсії № 2991 від 18.01.2011 ОСОБА_3 призначена пенсія за віком, умовами призначення є - мати інваліда з дитинства (а.с. 47). 16.09.2011 року позивачу було видане пенсійне посвідчення № 387289 Пенсійним фондом України, в якому в графі "Вид пенсії" зазначено "За віком" (а.с. 8), що можна вважати визнанням факту того, що ОСОБА_3 вважається "пенсіонеркою за віком".
Відповідачем Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області 05.03.2013 року було винесено вимогу № Ф-351 про сплату боргу в сумі 4572,42 грн., яка утворилася станом на 05.03.2013 року (арк. справи 12).
08 липня 2010 року прийнято Закон України № 2464-У1 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі -Закон № 2464), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є у тому числі: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та сплачує єдиний податок.
Позивач не сплачує внески у зв'язку із внесенням Законом України від 07 липня 2011 року №3609-УІ доповнень у статтю 4 Закону №2464, якими звільнено від обов'язку сплачувати єдиний внесок пенсіонерів за віком, інвалідів та осіб, які отримують соціальну допомогу.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено наступні види пенсійних виплат 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивачка отримує з 2005 році пенсію по інвалідності у зв'язку з загальним захворюванням, а з 18.01.2011 року пенсію за віком (а.с. 47), відповідно до пенсійного посвідчення № 387289.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умов їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на статтю 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зазначенням того, що при призначенні пенсії позивач не досяг пенсійного віку 60 років, а тому не має права на пільги, передбачені ч.4 ст.4 Закону України №2464 з огляду на наступне.
Як вбачається із ч. 4 ст.4 Закону України №2464 звільняються від сплати єдиного внеску пенсіонерами за віком або інваліди, у разі обрання ними спрощеної системи оподаткування. Зазначений перелік обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто із кола цих осіб додатково не можуть бути виключені пенсіонери відповідно до умов призначення пенсій.
Безпідставними є посилання відповідача на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч.4 ст.4 Закону України № 2464, оскільки позивач не досяг 60-річного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягнення особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком або інвалідів.
Відповідно до ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію. В зв'язку з тим, що позивач з 2005 року отримувала пенсію по інвалідності, а з 18.01.2011 року отримує пенсію за віком, а ч.4 ст.4 Закону № 2464 не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі абз. 3 п. 3 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач не повинна сплачувати за себе єдиний внесок.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право застосовувати ч.4 ст.4 Закону № 2464 та бути платником єдиного внеску виключно за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та не може бути скасована чи змінена з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі № 805/4500/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі № 805/4500/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: Л.В.Ястребова
Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак