Справа: № 2а-9120/11 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
31 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді суддівСобківа Я.М., Петрика І.Й., Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації на постанову Іванківського районного суду Київської області від 05 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги, -
Позивач звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Іванківської РДА) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати та зобов'язання здійснити виплати.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 05 грудня 2011 року позов було задоволено, визнано неправомірними дії УПСЗН Іванківської РДА щодо відмови в проведенні перерахунку і виплати позивачу щомісячної грошової допомоги як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіоекологічного контролю у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% та зобов'язано здійснити такі виплати.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, позивач постійно проживає на території, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 липня 1991 року № 106 віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю та є непрацюючим пенсіонером, що не оскаржується відповідачем.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проте, відповідач всупереч ст. 37 вказаного Закону виплачував позивачу щомісячну грошову допомогу в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 № 836, що є неправомірним.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної грошової допомоги застосуванню підлягає ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 05 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя суддя суддя Собків Я.М. Петрик І.Й Сорочко Є.О.
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Петрик І.Й.
Сорочко Є.О.