Справа: № 2-а-2523/612/12 Головуючий у 1-й інстанції: Кухта В.О.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.
Іменем України
06 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування відповідно до ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30% мінімальної заробітної плати.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду в частині задоволення позовних вимог за період з 16 лютого 2011 року по 24 квітня 2011 року - скасувати, дані позовні вимоги - залишити без розгляду. В іншій частині оскаржувану постанову - залишити без змін.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.198 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та залишає позовні заяву без розгляду з підстав, передбачених ст.100 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проживає в зоні гарантованого добровільного відселення та є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії.
Відповідно до ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах, зокрема, у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. 37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були внесені змін, якими зменшено розмір, зазначених в ній виплат.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» якими внесено зміни до ст. 37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення свого права на отримання вищевказаних виплат за період з 16 лютого 2011 року по 24 квітня 2011 року позивач мав дізнатися відповідно в лютому - квітні 2011 року, оскільки дані виплати є періодичними, щомісячними. Однак з позовною заявою позивач звернулась тільки 25 жовтня 2011 року, підтвердженням чого є відбиток штампу реєстрації вхідної кореспонденції Чернігівського районного суду Чернігівської області. Тобто, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення позивачу строку, про що постановляється ухвала. Позивач не просить поновити пропущений ним строк звернення до суду з даною позовною заявою та не наводить належних доказів поважності причин його пропуску. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог за період з 16 лютого 2011 року по 24 квітня 2011 року, чим порушив норми процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що задоволенню підлягають тільки позовні вимоги починаючи з 25 квітня 2011 року по 16 серпня 2011 року.
Отже, оскаржувана постанова суду в частині задоволення позовних вимог за період з 16 лютого 2011 року по 24 квітня 2011 року підлягає скасуванню, а дані позовні вимоги залишенню без розгляду. В частині задоволення позовних вимог з 25 квітня 2011 року по 16 серпня 2011 року - оскаржувану постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 41, 99, 100, 197, 183-2, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області - задовольнити частково.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2012 року в частині визнання дій протиправними та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування відповідно до ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30% мінімальної заробітної плати за період з 16 лютого 2011 року по 24 квітня 2011 року - скасувати, дані позовні вимоги - залишити без розгляду.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2012 року в частині визнання дій протиправними та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування відповідно до ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30% мінімальної заробітної плати за період з 25 квітня 2011 року по 16 серпня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.