25 квітня 2013 р. Справа № 804/4651/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участі:
представника позивача Коваль І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Верона» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Приватне підприємство «Верона» (далі - ПП «Верона», позивач) звернулось до суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька центральна МДПІ, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 26.02.2013 року за № 447/220/30498571 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Верона» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Ривс» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ «Ферріт-Д» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року» висновків про документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ПП «Верона» з ТОВ «Ривс» і ТОВ «Ферріт-Д» та контрагентами-покупцями за вересень 2011 року та травень 2012 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ПП «Верона» за період вересень 2011 року та травень 2012 року, яке відбулося на підставі акту від 26.02.2013 року за № 447/220/30498571 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Верона» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Ривс» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ «Ферріт-Д» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП «Верона»;
- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ПП «Верона» за період вересень 2011 року та травень 2012 року, в тому числі, зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ПП «Верона» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, листопад 2011 року у сумі 27 784,01 грн. та червень 2012 року у сумі 6 677,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що актом перевірки від 26.02.2013 року № 447/220/30498571 фахівцями Криворізької центральної МДПІ були встановлені наступні порушення ПП «Верона»: документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Ривс», ТОВ «Ферріт-Д» та контрагентами-покупцями за вересень 2011 року та травень 2012 року; завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ривс» за вересень 2011 року на суму ПДВ 27 784,01 грн. і ТОВ «Ферріт-Д» на суму ПДВ 6677,92 грн. за травень 2012 року та завищення податкових зобов'язань по угодам з контрагентами-покупцями. Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, зазначає, що невиконання обов'язку по переданню документів щодо якості товару та товарно-транспортної накладної не може розглядатись як доказ не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Верона» з контрагентами по укладеним договорам купівлі-продажу. Крім того, договори купівлі-продажу товарів № 705 від 07.05.2012 року та № 1009 від 10.09.2011 року, укладені ПП «Верона» з ТОВ «Ривс» та ТОВ «Ферріт-Д» не містять додатків та специфікацій, оскільки договорами не передбачено їх обов'язкового оформлення. Позивач також вказує на те, що допущені дефекти копії товарно-транспортної № 1209 та видаткової накладної № 2334 не впливають на фінансові і податкові результати роботи підприємства, також не свідчить про нереальність здійснення факту транспортування і дефектність первинних документів ПП «Верона». Запити податкового органу не містили вимоги надання позивачем договорів, які були укладені між ПП «Верона» та підприємствам, яким було реалізовано товар, також жодних документальних доказів про неможливість роботи ТОВ «Ривс» і ТОВ «Ферріт-Д» у перевіряємих періодах податкової інспекцією не наведено. Орган державної податкової служби позбавлений повноважень на самостійне коригування податкової звітності платника податків в базі АРМ автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення проти позову з наступним обґрунтуванням. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ під час здійснення взаємовідносин ПП «Верона» з ТОВ «Ривс» та ТОВ «Ферріт-Д» за вересень 2011 року та травень 2012 року встановлено неналежне оформлення товарно-транспортної накладної, відсутність додатків до договору щодо асортименту та кількості партій, якості товару та паспорту якості. В пакеті наданих ПП «Верона» копій первинних бухгалтерських документів фінансово-господарської діяльності з питань господарських відносин з контрагентами ПП «Вібур» і ТОВ «ТД «Укрпромекспорт» за перевіряємий період відсутні договори на поставку металопрокату. Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.2013 року визнала, що дійсно відповідачем були проведені коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі висновків акту від 26.02.2013 року за № 447/220/30498571. Відповідачем зазначено, що у разі задоволення вимоги про зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності, відбудеться втручання в компетенцію органу державної податкової служби. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ПП «Верона» (ідентифікаційний код 30498571) зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 10.08.1999 року, перебуває на обліку платників податків у Криворізькій центральній МДПІ, зареєстровано платником ПДВ.
Криворізькою центральною МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Верона» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Ривс» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ «Ферріт-Д» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року. За наслідком перевірки відповідачем 26.02.2013 року складено акт № 447/220/30498571, яким встановлено порушення ведення податкового обліку в частині визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту по деклараціям за жовтень, листопад 2011 року та червень 2012 року, чим порушено:
1) п. 44.1 ст. 44 ПК України, ст. 1, п.2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996), п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення № 88), а саме: документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Ривс», ТОВ «Ферріт-Д» та контрагентами-покупцями за вересень 2011 року та травень 2012 року;
2) п.п. 44.1 ст. 44, ст. 185, 186, 188 розділу V, п. 198.3, 198.4 ст. 198 ПК України, що в свою чергу призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ривс» за вересень 2011 року на суму ПДВ 27 784,01 грн. і ТОВ «Ферріт-Д» на суму ПДВ 6677,92 грн. за травень 2012 року та завищення податкових зобов'язань по угодам з контрагентами-покупцями.
В судовому засіданні встановлено, що згідно податкових декларацій з ПДВ за жовтень, листопад 2011 року та червень 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит за операціями з поставки товарів (металопрокату) від ТОВ «Ривс», ТОВ «Ферріт-Д».
Податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість за наслідком проведеної перевірки Криворізькою центральною МДПІ винесено не було, проте за наслідком перевірки показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Верона» за вересень 2011 року та травень 2012 року в базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» були вилучені.
Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є однією з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
На підставі п.п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Наведені норми законодавства визначають, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення органу державної податкової служби.
Акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи наведені норми законодавства, проведення перевірок та формування їх висновків в акті перевірки є правом органів державної податкової служби, яке спрямовано на здійснення функцій з контролю за додержанням платником податків податкового законодавства, а тому не може бути обмежено судом.
З огляду на викладене, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті від 26.02.2013 року за № 447/220/30498571 висновків про документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ПП «Верона» з ТОВ «Ривс» і ТОВ «Ферріт-Д» та контрагентами-покупцями, не підлягає задоволенню.
Механізм контролю співставлення даних первинних бухгалтерських документів та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України, зокрема, наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 „Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (зі змінами і доповненнями), яким затверджено Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.
Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, а саме:
- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;
- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;
- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподіл відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованої співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів і рівні ДПА України.
Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 „Про затвердження Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.
Таким чином, база співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкової кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з ПДВ.
Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.
Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.
Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі АРМ автоматизованого співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5, і повинні їм відповідати.
Як зазначено в п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно вимог статті 201 ПК України:
201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
201.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
201.4. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця.
201.7. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
201.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
201.10. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Статтею 1 Закону № 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В судовому засіданні досліджені долучені до матеріалів справи копії: договорів купівлі-продажу, поставки металопрокату № 1009 від 10.09.2011 року, укладеного з ТОВ «Ривс», № 705 від 07.05.2012 року, укладеного з ТОВ «Ферріт-Д», договорів оренди нежитлових приміщень для зберігання товару № 8/11 від 04.05.2011 року, укладеного з ТОВ «Криворіжпостачбуд», та № 18/04-11 від 18.04.2011 року, укладеного з ОСОБА_2, рахунків-фактур із зазначенням одержувачів товару ПП «Вібур» та ТОВ «ТД «Укрпромекспорт», податкових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок з банків та платіжних доручень про сплату коштів за товар та орендованих приміщень, довіреностей на отримання товару, актів прийому-передачі відкритої території.
Зазначені документи засвідчили, що ПП «Верона» у вересні 2011 року та травні 2012 року отримувало товар від ТОВ «Ривс» і ТОВ «Ферріт-Д»; транспортування товару відбувалось силами та засобами постачальників товару - ТОВ «Ривс» і ТОВ «Ферріт-Д»; складені контрагентами позивача первинні документи заповнені належним чином та підтверджують факт здійснення поставок; ТОВ «Ривс» і ТОВ «Ферріт-Д» у вересні 2011 року та травні 2012 року були зареєстровані платниками ПДВ та виписані ними податкові накладні відповідають затвердженій формі та мають всі необхідні реквізити.
Таким чином, за наслідком розгляду справи не знайшло підтвердження завищення податкового кредиту в податкових деклараціях ПП «Верона» з ПДВ за жовтень, листопад 2011 року та червень 2012 року по господарським операціям з постачальними - ТОВ «Ривс» і ТОВ «Ферріт-Д» та завищення податкових зобов'язань при реалізації товару подальшим покупцям - ПП «Вібур» та ТОВ «ТД «Укрпромекспорт».
ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.
Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, самостійна зміна (коригування) Криворізькою центральною МДПІ показників податкової звітності ПП «Верона» на підставі акту, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) не відповідає вимогам чинного законодавства.
З огляду на зазначене, дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ПП «Верона», яке відбулося на підставі акту № 447/220/30498571 від 26.02.2013 року шляхом виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП «Верона» у податкових деклараціях- є протиправними, а порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання Криворізької центральної МДПІ відновити показники податкової звітності ПП «Верона» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
В позовній заяві позивачем заявлено вимогу про покладення судових витрат на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно квитанції №6722/з21 від 29.03.2013 року в сумі 34,41 грн. підлягає стягненню з Державного бюжету України на користь позивача в розмірі 17,21 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства «Верона», яке відбулося на підставі акту від 26.02.2013 року за № 447/220/30498571 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Верона» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Ривс» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, ТОВ «Ферріт-Д» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року», шляхом виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Приватним підприємством «Верона».
Зобов'язати Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності Приватного підприємства «Верона» шляхом зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Приватне підприємство «Верона» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, листопад 2011 року та червень 2012 року.
В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Верона» судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять) гривень 21 копійка.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 30 квітня 2013 року.
Суддя М.В. Бондар