Справа: № 2а/2370/1974/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
04 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів Аліменко В.О. та Кучми А.Ю.,
при секретарі Меєчко К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Городищенський маслозавод» до Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Публічне акціонерне товариство «Городищенський маслозавод» (далі - позивач) звернулося до Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області (далі - відповідач або податковий орган), в якому просить з уточненням позовних вимог визнати нечинним податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2011 року №0000482310/3 та № 000042310/3.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно відображає обставини справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, податковим органом була проведена планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Городищенський маслозавод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з квітня по травень 2010 року.
За результатами перевірки було складено акт від 10.09.2011 року № 817/23-009/00451797, на підставі висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку із завищенням суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 42047 грн., та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного закону, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 437696 грн.
Позивачем 16.09.2010 року було направлено до відповідача заперечення до вищевказаного акту, за результатами розгляду якого відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 23.09.2010 року №0000482310/0 та № 0000492310/0, які в подальшому були оскаржені позивачем.
Відповідачем прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги та винесено податкові повідомлення-рішення від 25.11.2010 року № 0000482310/1 та №0000492310/1, якими було підтверджено правомірність завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року у розмірі 42047 грн. та завищення податку на додану вартість у сумі 437696 грн.
Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач повторно подав скаргу до ДПА в Черкаській області, за наслідками розгляду якої, було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000492310/1 від 25.11.2010 року в частині визначення штрафних санкцій в сумі 43770 грн.
На підставі рішення ДПА в Черкаській області відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 02.02.2011 року № 0000482310/2 та № 000042310/2, якими було відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування у розмірі 42047 грн., нараховано податкове зобов'язання на суму 437696 грн. та штрафні санкції на суму 175078 грн.
Не погоджуючись із висновками ДПА в Черкаській області позивач подав скаргу до ДПА України, за результати розгляду якої її було залишено без розгляду. У зв'язку з чим, на підставі зазначеного рішення, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 18.03.2011 року № №0000482310/3, яким нараховано позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 620774 грн., в тому числі за основним платежем 437696 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 175078 грн., та № 000042310/3, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42047 грн.
Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, передбачає, що від'ємне значення, розраховане згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а бюджетному відшкодуванню підлягає сума від'ємного значення (розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість") такого наступного податкового періоду, та в частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 437696 грн., та завищення ним суми бюджетного відшкодування в розмірі 42047 грн., а зворотне твердження викладене в апеляційній скарзі - помилковим.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Акт перевірки про завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 42047 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 437696 грн. заявлену ПАТ «Городищенський маслозавод» нормативно та документально не підтверджуються, відтак, податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2011 року №0000482310/3 та № 000042310/3 є протиправними.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.