Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
13 червня 2013 року справа №2а/0570/3854/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,
секретар Борисова А.А.
за участі:
представника позивача Гой В.П.
представника відповідача Рябошапки Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/3854/2011 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення коштів за податковим борг з податку на додану вартість з рахунків платників податків або за рахунок готівки,-
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення коштів за податковим борг з податку на додану вартість з рахунків платників податків або за рахунок готівки.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач у період з липня 2009 року по січень 2011 року подавали до позивача декларації, однак не сплатив у встановлений законом строк суми податку визначені в деклараціях. Оскільки відповідач не сплатив суму самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 12.03.2011 року у підприємства обліковується податковий борг у розмірі 20378949,81 грн., з них несплачений податок 17889051 грн. та пеня 2489898,81 грн. Позивачем було здійснено перерозподіл поточних платежів та перераховував суми сплачені відповідачем за поточними платежами в рахунок погашення іншого податкового боргу, у зв'язку з чим і виник вказаний податковий борг. Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у сумі - 20 378 949,81 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ПАТ «Донецькміськгаз» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційни код 03361081, знаходиться на податковому обліку в СДПІ у м. Донецьку, як платник податків.
ПАТ «Донецькміськгаз» було подано до СДПІ у м. Донецьку ДПС:
- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009р. (№9000917456 від 20.08.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 643 775,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009р. (№9001149922 від 21.09.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 743 604,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009р. (№ 9001486379 від 20.10.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 918 434,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009р. (№9002013541 від 20.11.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 134 527,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009р. (№9002318322 від 21.12.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 504 992,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009р. (№9002667935 від 20.01.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 213 830,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010р. (№9000781744 від 22.03.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 2 494 930,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010р. (№9001269165 від 20.04.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 54 330,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010р. (№9001911541 від 20.05.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 55 860,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010р. (№9002217997 від 18.06.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 25 385,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010р. (№9002835858 від 20.07.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 85 517,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010р. (№9003508215 від 20.08.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 277 589,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010р. (№9003920891 від 20.09.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 411 526,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010р. (№9004380952 від 19.10.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 598 327,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010р. (№9005284985 від 22.11.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 356 928,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010р. (№9005769964 від 20.12.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 840 537,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р. (№9006420615 від 20.01.2011р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 2 567 200,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011р. (№9000687360 від 21.02.2011р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1 961 760,00 грн.
Загальна сума податкових зобов'язань складає - 17 889 051,00 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснював оплату узгоджених податкових зобов'язань платіжними дорученнями:
№ 4809 від 28.08.2009 року по декларації № 9000928074, граничний строк сплати - 31.08.2009 року;
№ 5373 від 29.09.2009 року по декларації № 9001149922, граничний строк сплати - 30.09.2009 року;
№ 6002 від 30.10.2009 року та № 5636 від 14.10.2009 року по декларації № 9001486379, граничний строк сплати - 30.10.2009 року;
№ 6709 від 27.11.2009 року по декларації № 9002013541, граничний строк сплати - 30.11.2009 року;
№ 7170 від 25.12.2009 року по декларації № 9002318322, граничний строк сплати - 30.12.2009 року;
№ 448 від 28.01.2010 року по декларації № 9002667935, граничний строк сплати - 30.01.2010 року;
№ 1714 від 24.03.2010 року по декларації № 9000781744, граничний строк сплати - 30.03.2010 року;
№ 2667 від 28.04.2010 року по декларації № 9001269165, граничний строк сплати - 30.04.2010 року;
№ 3217 від 27.05.2010 року по декларації № 9001911541, граничний строк сплати - 30.05.2010 року;
№ 3714 від 25.06.2010 року по декларації № 9002217997, граничний строк сплати - 30.06.2010 року;
№ 4285 від 27.07.2010 року по декларації № 9002835858, граничний строк сплати - 30.07.2010 року;
№ 4795 від 26.08.2010 року по декларації № 9003508215, граничний строк сплати - 30.08.2010 року;
№ 5536 від 28.09.2010 року по декларації № 9003920891, граничний строк сплати - 30.09.2010 року;
№ 6164 від 21.10.2010 року по декларації № 9004380952, граничний строк сплати - 30.10.2010 року;
№ 7093 від 25.11.2010 року по декларації № 9005284985, граничний строк сплати - 30.11.2010 року;
№ 7806 від 30.12.2010 року та № 7804 від 29.12.2010 року по декларації № 9005769964, граничний строк сплати - 30.12.2010 року;
№ 245 від 25.01.2011 року по декларації № 9006420615, граничний строк сплати - 30.01.2011 року;
№ 738 від 24.02.2011 року по декларації № 9000687360, граничний строк сплати - 30.02.2011 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, порядок сплати податкових зобов'язань був визначений у Законі України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ.
Оскільки декларації, в яких позивачем були визначені податкові зобов'язання з ПДВ подавалися відповідачем за період з липня 2009 року по грудень 2010 року включно, тому до вказаних правовідносин слід застосовувати законодавство, що діяло на той момент.
Так, згідно з п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 4.1.4. пунктом 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначено, що 4.1.4. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Колегією суддів встановлено, що відповідач змінив призначення платежу, яке було зазначено у вищевказаних платіжних дорученнях керуючись пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
ПАТ «Донецькміськгаз», самостійно визначивши та перерахувавши суму ПДВ, у рахунок погашення зобов'язань визначених податкових періодів, виконав своє зобов'язання зі сплати ПДВ за визначеними ним періодами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу не було права самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу, а отже і права застосування штрафних санкцій.
Розбіжності між даними позивача та відповідача стосовно оплати податкових зобов'язань виникли через те, що позивач постійно змінював призначення платежів відповідача, а саме, позивач відносив платежі спрямовані відповідачем на сплату поточних податкових зобов'язань на сплату податкового боргу, який виник значно раніше.
Колегія суддів також зазначає, що постановами Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2010 року у справі № 2а-13716/10/0570, від 10.01.2011 року у справі № 2а-28172/10/0570, від 27.09.2011 року у справі № 2а-20890/10/0570, від 22.07.2008 року у справі №2-а-6510/08, від 20.05.2009р. №2-а-6126/09/0570, від 28.09.2009р. №2а-11392/09/0570, від 14.12.2009р. у справі №2а-17555/09/0570, від 21.01.2010р. у справі № 2а-21405/09/0570, від 12.04.2010р. у справі №2а-3587/10/0570 було вирішено питання, щодо правомірності зарахування податковим органом сплаченої підприємством суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Вказаними постановами була встановлена неправомірність віднесення податковим органом направлених відповідачем сум на погашення податкового боргу минулих періодів, а саме, за 2008, 2009, 2010 роки.
Усі вищезазначені постанови набрали законної сили.
Що стосується податкових декларацій № 900642615 від 20.01.2011 за грудень 2010, у якій визначена до сплати сума податкових зобов'язань у розмірі 2567200,00, граничний строк сплати - 30.01.11, оплата здійснена платіжним дорученням № 245 від 25.01.2011 року та № 9000687360 від 21.02.11 за січень 2011 року, у якій визначена до сплати сума податкових зобов'язань у розмірі 1961760,00 грн., граничний строк сплати - 02.03.2011, оплата здійснена платіжним дорученням № 738 від 24.02.2011 року, то відповідно довідки позивача, згідно платіжного доручення від 25.01.2011 № 245 ПАТ «Донецькміськгаз» перераховано до бюджету грошові зобов'язання з податку на додану вартість, за податковою декларацією №9006420615 від 20.01.2011 у сумі 2567202,00 грн., які згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України спрямовані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, в т.ч. зменшено податкового боргу по відсотках за користування податковим кредитом на суму 274813,48 гри., зменшено податкового боргу по пені на суму 541352,85 гри. нарахованої у 2007 - 2010 роках, зменшено податкового боргу на суму 1 91313,85 грн. по декларації № 6769 від 20.05.2009, зменшено податкового боргу на суму 400000,00 грн. по рішенню про розстрочення податкових зобов'язань, зменшено податкового боргу на суму 159721,82 грн. по декларації № 9000213792 від 22.06.2009.
Згідно платіжного доручення від 24.02.2011 № 738 ПАТ «Донецькміськгаз» перераховано до бюджету грошові зобов'язання з податку на додану вартість, за податковою декларацією № 9000687360 віл 21.02.2011 у сумі 1961762,00 грн., які згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України спрямовані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, в т.ч. зменшено податкового боргу на суму 184767,18 грн. по декларації № 9000213792 від 22.06.2009, зменшено податкового боргу по пені на суму 478213,43 грн. нарахованої у 2008 - 2010 роках, зменшено податкового боргу на суму 955582,94 грн. по рішенню про розстрочення податкових зобов'язань, зменшено податкового боргу по відсотках за користування податковим кредитом на суму 23079,45 грн., зменшено податкового боргу на суму 35750,00 грн. по уточнюючому розрахунку № 9000524213 від 01.06.2009, зменшено податкового боргу на сулу 274369,00 грн. по декларації №9000465912 від 20.07.2009.
Проте, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2011 у справі № 2а/0570/111232/2011, залишеною без змін ухвалою донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року встановлено відсутність правових підстав для здійснення податковою інспекцією зміни визначеного відповідачем напрямку коштів за платіжними дорученнями, зокрема, № 245 від 25.01.2011 та частково № 738 від 24.02.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не доведено, наявність податкового боргу у відповідача станом на 12.03.2011 у розмірі 20378949,81 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 197, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/3854/2011 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів: Л.В.Ястребова
Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак