ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 червня 2013 року Справа № 813/3375/13-а
15 год. 10 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2
Зал судових засідань № 7
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Карп'як О.О. ,
при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,
за участю представників сторін:
позивача - Корчик В.Я.
відповідача - Кожухар І.І.
розглянувши у судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ВКПП «Віктуар» до Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова про скасування рішення № 25 від 18.04.2013 року, -
ВКПП «Віктуар» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова про скасування рішення №25 від 18.04.2013 року.
Ухвалою від 17 травня 2013 року відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що начальником УПФУ у Франківському районі м. Львова Панчишин О.Я. 18.04.2013 року винесено рішення № 25 про застосування санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду до ВКПП «Віктуар» у вигляді штрафу в сумі 351,11 грн., та нарахування пені в сумі 4371, 25 грн. Правовою підставою для ухвалення оскаржуваного рішення на думку УПФУ у Франківському районі м. Львова є пункт 2 частини 9 статті 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що регулює відповідальність страхувальника за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Позивач вважає дане рішення не законним та ухваленим з перевищенням своїх повноважень, оскільки положення Закону, на підставі яких винесено оскаржуване рішення втратили чинність.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просять позов задоволити.
Від відповідача, надійшли письмові заперечення проти позову від 29.05.2013 року № 9117/06-14, в яких просять в позові відмовити, посилаються на те, що стягнення заборгованості по сплаті соціальних внесків і сум штрафних санкцій, нарахованих і/або несплачених в період до 01.01.2011 року, в тому числі соціальних внесків строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється в відповідності з законодавством, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій згідно п.7 розділу 8 перехідних положень Закону №2464, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.
18.04.2013 року начальником УПФУ у Франківському районі м. Львова було винесено рішення від № 25 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду у вигляді штрафу в сумі 351, 11 грн., та нарахування пені в сумі 4371, 25 грн., за період 19.07.2007 до 11.04.2013 року на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року передбачено, що cуми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювались Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року (далі - Закон 1058), яким визначались платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року, за несплату (неперерахування)або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно ч. 5 п. 7 Розділу VІІІ «Заключні та Перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків по діючим видам нарахованих та/або не сплачених в період до 01 січня 2011 року, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюються фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування у відповідності до законодавства, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно ч.12 п.10 Розділу VІІІ «Заключні та Перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону 1058.
Слід також звернути увагу на те, що положення ч. 5 п. 7 Розділу VІІІ «Заключні та Перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачають лише порядок стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що відповідач протиправно виніс рішення № 25 від 18.04.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону 1058, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 01.01.2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Вказана правова позиція викладена у судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 19.02.2013 року, постанова від 20.11.2012 року) та Вищого адміністративного суду України (ухвала від 20.11.2012 року №К/9991/9042/12).
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги ВКПП «Віктуар» слід задоволити повністю.
Судові витрати у вигляді судового збору (114,7 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 69, 70, 71, 72, 94, 158, 160, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 25 начальника Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова від 18.04.2013 року про застосування фінансових санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ВКПП «Віктуар» 114, 7 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна
Повний текст постанови виготовлений і підписаний 14.06.2013 року.