14 травня 2013 р. Справа № 804/5241/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати дії Дніпропетровського апеляційного господарського суду з ненадання інформації за запитом позивача на інформацію неправомірними;
- зобов'язати Дніпропетровський апеляційний господарський суд надати інформацію за запитом позивача на інформацію.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.03.2013 року позивач звернулась на ім'я голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду із запитом на інформацію, а саме: просила надати копії наказів Дніпропетровського апеляційного господарського суду. У відповіді на запит позивачу було відмовлено з посиланням на те, що запитувана інформація до публічної не належить, а належить до внутрішньо-організаційної. Позивач вважає, що така відповідь відповідача не базується на законі, оскільки Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. №2939-VІ (далі - Закон №2939) такого виду інформації як внутрішньо-організаційна не передбачено. Позивачем також зазначено, що інформація, яку вона запитує, не належить до конфіденційної, таємної чи службової. Представником позивача зазначено, що позивач звернулась із запитом про надання документів, які стосуються безпосередньо її, а тому до оприлюднення цей запит не має жодного відношення. Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову, обґрунтовуючи їх тим, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав вже надавалась оцінка внутрішньо-організаційним наказам Дніпропетровського апеляційного господарського суду, які є предметом розгляду у справі № 804/5241/13-а. Крім того, відповідачем зазначено, що 27.03.2013 року позивачу відмовлено у наданні інформації на підставі ст. 15 Закону № 2939, оскільки внутрішньо-організаційні акти, які запитує позивач, не підлягають оприлюдненню, що також закріплено в Положенні про забезпечення доступу до публічної інформації у Дніпропетровському апеляційному господарському суді, затвердженого наказом керівника апарату суду №40 від 06.09.2011 року (далі - Положення № 40). Щодо наказу Дніпропетровського апеляційного господарського суду про реорганізацію відділу суду, то він відсутній. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 25.03.2013 року ОСОБА_1 звернулась до голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду з запитом на інформацію, в якому просила видати копії наказів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а саме:
- наказ № 9 керівника апарату ДАГС від 20.01.2011 року про передачу номенклатурних справ організаційного відділу;
- наказ № 4 від 17.01.2011 року щодо зміни штатного розпису;
- наказ № 13 від 26.01.2011 року;
- наказ № 14 від 27.01.2011 року про утворення комісії для передачі номенклатурних справ організаційного відділу;
- наказ № 15-к від 27.01.2011 року щодо звільнення ОСОБА_1 за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України;
- наказ щодо реорганізації організаційного відділу, в якому працювала державний службовець ОСОБА_1
27.03.2013 року за вих. № 01-23/294/2013 позивачу було відмовлено у наданні інформації. В обґрунтування відмови зазначено, що запитувана позивачем інформація не належить до публічної та відноситься до внутрішньо-організаційної; відповідно приписів ст. 15 Закону № 2939 та Положення № 40 внутрішньо-організаційна інформація не підлягає оприлюдненню.
Відповідно до ст.1 Закону №2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно чч.1,2 ст.19 Закону №2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні; запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657) встановлено, що будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Статтею 6 Закону № 2939 визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Відповідно до п. 1 Переліку відомостей, які належать до інформації з обмеженим доступом, а також відомостей, які не містять ознак публічної інформації Положення № 40 не належать до публічної інформації:
- інформація, яка на день надходження запиту не відображена та не задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і її відображення та документування не передбачено чинним законодавством;
- інформація, яка отримана або створена при опрацюванні матеріалів, пов'язаних зі співробітництвом суду судовими органами інших держав, міжнародними організаціями, дипломатичними установами, акредитованими в Україні;
- інформація, яка отримана або створена при листуванні з органами державно влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами;
- внутрівідомча службова кореспонденція та доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності суду, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийнятті рішень;
- інформація, яка міститься в матеріалах судових справ.
Згідно п. 2 Переліку публічною інформацією з обмеженим доступом у суді є:
1) конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичної або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватись у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов;
2) таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
3) службова інформація - інформація, що міститься в документах, яким присвоєно гриф «для службового користування».
Частиною 1 ст. 22 Закону № 2939 передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Проаналізувавши запит позивача, судом встановлено, що позивач не запитував інформацію, яка Законом № 2939 та Положенням № 40 віднесена до інформації з обмеженим доступом, а отже, вона є такою, що підлягає наданню позивачу за запитом від 25.03.2013 року.
Щодо тверджень представника відповідача про наявність у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді справи № 2а/0470/8454/12 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то суд зазначає, що предметом спору у справі № 2а/0470/8454/12 є стягнення грошової винагороди та моральної шкоди, а у справі № 804/5241/13-а предметом спору є визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, отже, предмет спору у вказаних справах не є тотожним.
Стосовно посилання представника відповідача на ст. 15 Закону № 2939, а саме: розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності, - суд зазначає наступне.
Статтею 5 Закону № 2939 визначені види доступу до інформації, а саме визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно до п. 2.1 р. 2 Положення № 40 доступ до публічної інформації про діяльність суду забезпечується шляхом, зокрема, оприлюднення публічної інформації в засобах масової інформації, надання інформації за запитами на інформацію.
З огляду на викладені норми, законодавством розрізняються два види доступу до інформації: оприлюднення публічної інформації в засобах масової інформації та надання інформації за запитами на інформацію.
З огляду на те, що позивач звернулась до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з запитом про надання інформації, то норма ст. 15 Закону № 2939 не врегульовує визначені правовідносини.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність відмови Дніпропетровського апеляційного господарського суду у наданні інформації за запитом, оформлену листом від 27.03.2013 року № 01-23/294/2013.
Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно квитанції від 24.04.2013 року в сумі 34,41 грн., підлягають стягненню з Державного бюжету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Дніпропетровського апеляційного господарського суду з ненадання інформації за запитом на інформацію ОСОБА_1 від 25.03.2013 року.
Зобов'язати Дніпропетровський апеляційний господарський суд надати інформацію за запитом ОСОБА_1 на інформацію від 25.03.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 18 травня 2013 року.
Суддя М.В. Бондар