Рішення від 03.06.2013 по справі 234/2961/13-ц

Справа № 234/2961/13-ц

Провадження № 2/234/1528/13

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Пікалової Н.М., при секретарі Костенко Л.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ємельяненко І.В., Філіпських С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів, припинення правовідносин за кредитним договором, та за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В Краматорському міському суді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів, припинення правовідносин за кредитним договором, та за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві ОСОБА_4 до ПАТ «Дельта Банк» зазначено, що 02.08.2006 року між ним та банком було укладено договір споживчого кредитування № 003-01072-020806 на суму 3500,00 грн.. На початку 2007 року філія банку припинив свою діяльність в м. Краматорську та у нього виникли складнощі щодо виконання зобов'язання за договором, оскільки щомісячну оплату в іншому банку провести було не можливо у зв'язку із невідповідністю банківських реквізитів. Його запити відповідачу та дзвінки на гарячу лінію банка з проханням надати інформацію, необхідну для виконання зобов'язань за договором, ігнорувалися. В квітні 2007 року після звернення позивача на гарячу лінію банку ним було отримано повідомлення, в якому банк вимагав погасити заборгованість за договором в сумі 5211,00 грн.. В травні 2007 року позивач сплатив суму заборгованості, а також додаткові платежі в сумі 6168,95 грн. на розрахунковий рахунок, який був погоджений з відповідачем. В травні 2007 року він отримав лист - попередження від 18.05.2007 року з підтверджуванням суми заборгованості за договором. 04.04.2012 року відповідачем по справі було надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, яка станом на 23.03.2013 року склала 1004,52 грн.. Дана сума була погашена позивачем відповідно до квитанції № 21561 від 08.04.2013 року. Однак, до теперішнього часу відповідач не визнає виконання зобов'язаннч за договором. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав, тому його зобо'язання були фактично припинені 23 травня 2007 року. Однак, відповідач відмовляється видати позивачу документ, який би підтвердив припинення дії договору та виконання ним договірних зобов'язань. Просить визнати виконаними зобов'язання та припинити правовідносини за кредитним договором № 003-01072-020806 від 02.08.2006 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача надав до суду заперечення, з якого вбачається, що 02.08.2006 року між банком та позивачем по справі було укладено кредитний договір № 003-01072-020806, за умовами якого банк зобов'язується надати позивачу кредит у розмірі 4020,50 грн. на придбання певного майна та позивач за користування кредитом сплачує банку проценти, виходячи зі ставки 10 % в рік. А також, за ведення кредитної справи позивач сплачує банку плату в розмірі 2,99 % в місяць. Банк свої зобов'язання за договором виконав. ОСОБА_4 належним чином не виконував свої зобов'язання перед банком та станом на 21.03.2013 року виникла прострочена заборгованість. Позивач був повідомлений про виниклу заборгованість, однак на даний час кредитна заборгованість не була погашена. Станом на 21.03.2013 року заборгованість позивача перед банком складає 1004,52 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 0,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 42,84 грн., заборгованості за комісіями в сумі 961,68 грн.. До того ж, в запереченні від 22.05.2013 року вбачається, що станом на 18.05.2013 року позивач має перед банком заборгованість в сумі 45393,60 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1430,11 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 42,84 грн., заборгованості за комісіями в розмірі 961,68 грн., заборгованості по пені в розмірі 42958,97 грн.. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за необґрунтованості та судові витрати покласти на позивача.

В позовній заяві ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 зазначено, що 02.08.2006 року між банком та позивачем по справі було укладено кредитний договір № 003-01072-020806, за умовами якого банк зобов'язується надати позивачу кредит у розмірі 4020,50 грн. на придбання певного майна та позивач за користування кредитом сплачує банку проценти, виходячи зі ставки % в рік. А також, за ведення кредитної справи позивач сплачує банку плату в розмірі % в місяць п. 2.5 Договору. Банк свої зобов'язання перед ОСОБА_4 виконав, надавши йому кредит в сумі 4020,50 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 621190 від 03.08.2006 року та рахунок-фактура № 2/08 від 02.08.2006 року. Однак, ОСОБА_4 належним чином не виконував свої зобов'язання перед банком та станом на 21.03.2013 року виникла прострочена заборгованість в сумі 1004,52 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 0,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 42,84 грн., заборгованості за комісіями в сумі 961,68 грн.. Просять стягнути дану заборгованість та судовий збір в сумі 229,40 грн.

Представник відповідача Філіпських С.І. в судовому засіданні підтримав викладене у позовній заяві та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні надав заперечення, з якого вбачається, що 02.08.2006 року між ним та банком було укладено договір споживчого кредитування № 003-01072-020806 на суму 4020,00 грн.. На початку 2007 року філія банку припинив свою діяльність в м. Краматорську та у нього виникли складнощі щодо виконання зобов'язання за договором, оскільки щомісячну оплату в іншому банку провести було не можливо у зв'язку із невідповідністю банківських реквізитів. Його запити відповідачу та дзвінки на гарячу лінію банка з проханням надати інформацію, необхідну для виконання зобов'язань за договором, ігнорувалися. В квітні 2007 року після звернення позивача на гарячу лінію банку ним було отримано повідомлення, в якому банк вимагав погасити заборгованість за договором в сумі 5211,00 грн.. В травні 2007 року позивач сплатив суму заборгованості та штрафні санкції, а також остаточні платежі в розмірі 957,95 грн., що складає всього в сумі 6168,95 грн. на розрахунковий рахунок, який був погоджений з відповідачем. Крім того, за вимогою банку, позивачем були внесені додаткові платежі в сумі 1430,11 грн. та 1004,52 грн.. Тому позивач вважає, що відповідно до п.п. 2.2 Договору він виконав всі умови кредитного договору. Однак, відповідач відмовляється видати позивачу документ, який би підтвердив припинення дії договору та виконання ним договірних зобов'язань, наполягає на те, що позивач до теперішнього часу не виконав зобов'язання за договором. У якості доказів наявності заборгованості за договором відповідачем було надано розрахунки заборгованості за кредитним договором, які не співпадають за сумами, а саме: станом на 18.05.2007 року( лист від 18.05.2007 року) на суму 5211,00 грн., станом на 21.03.2013 року на суму 1004,52 грн., станом на 18.05.2013 року на суму 45393,60 грн., станом на 13.05.2013 року на суму 2434,63 грн.. Крім того, дані розрахунки від 21.03.2013 року та 18.05.2013 року не співпадають з обставинами справи. Позивач в травні 2007 року сплатив 6168,95 грн., однак, відповідач в травні списав не всю внесену суму, а розбив її на частини та 649,88 грн. списав лише в липні 2007 року, створивши таким чином у позивача штучну заборгованість. Враховуючи вищевказані не співвідношення відповідач не доказав наявність у позивача конкретної суми заборгованості за договором. Відповідно до п. 1.1 Договору кінцевий строк повернення кредиту, сплати процентів та комісійних не пізніше, ніж 01.02.2008 року. Про порушення своїх прав відповідач узнав в липні 2007 року, коли позивач не вніс черговий платіж. Так, відповідно до п. 7 ч. 11 ст 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитодателю заборонено вимагати повернення споживчого кредиту, строк якого сплив. Тому вимога відповідача про стягнення заборгованість за договором знаходяться за межами строку позовної давності та не підлягає задоволенню. Просив відмовити у задоволенні позову банку у повному обсязі. В судовому засіданні підтримав свої заперечення в повному обсязі.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем дійсно був укладений договір № 003-01072-020806 від 02.08.2006 року, за умовами якого банк надає позивачу грошові кошти в сумі 4020,50 грн. із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних не пізніше ніж 1 лютого 2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до вимог статті 1048 К України.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 виплатив банку ПАТ «Дельта Банк» 08.04.2013 року останній платіж по кредитному договору в розмірі 1004 грн.52 коп.

Позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення з нього заборгованості за цим кредитом в розмірі 1004,52 грн. було надіслано в Краматорський міський суд ( по почтовому штемпелю на конверті) 29.04.2013 року, після того як Захаров повністю розрахувався за кредитним договором. Тому суд вважає, що в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» треба відмовити повністю.

Згідно до п.10.1 Кредитного договору строк дії Договору встановлюється з дня його підписання Сторонами і діє до повного виконання Позичальником зобовязань за цим Договором.

Суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_4 , визнавши виконаними зобов'язання по кредитному договору № 003-04072-020806 від 02.08.2006 року.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 611, 1050, 1054 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за кредитним договором № 003-04072-020806 від 02.08.2006 року відмовити в повному обсязі.

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» про визнання виконаними зобов'язання по кредитному договору № 003-04072-020806 від 02.08.2006 року та їх припинення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.

Суддя:

Попередній документ
31811833
Наступний документ
31811835
Інформація про рішення:
№ рішення: 31811834
№ справи: 234/2961/13-ц
Дата рішення: 03.06.2013
Дата публікації: 17.06.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Краматорський міський суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”