255/5152/13-ц
12 червня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Алтухової О.С.,
при секретарі - Щукіній О.В.,
за участі: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Пясецької І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Донбас-Кредит» про розірвання кредитного договору, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кредитної спілки «Донбас-Кредит» про розірвання кредитного договору, посилаючись на наступні обставини.
Вона згідно Кредитного договору від 26 січня 2009 року № 7 отримала у відповідача кредит у розмірі 13400 гривень на придбання товарів.
Згідно умов кредитного договору відповідач був зобов'язаний надати їй грошові кошти у кредит в сумі 13400 гривень, а нею в свою чергу взято зобов'язання повернути кредит та сплатити 0,2356% від суми залишку кредиту.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору відповідач був зобов'язаний надати їй грошові кошти у кредит у сумі 13400 гривень. Нею в свою чергу взято зобов'язання повернути кредит та сплатити 0,2356% від суми залишку кредиту, за кожен день користування кредитом. При цьому, за наявності у бланку договору зазначення загальної суми річних, цю позицію відповідач, який складав текст, не заповнив взагалі.
Згідно простого розрахунку - сума річних за таким договором складає 85,994% від суми кредиту (0,2356%*365 днів). Якби відповідач повідомив її про це під час укладення договору, то його взагалі не було б укладено.
Вважає, що відповідач навмисно приховав вищевказану умову договору, що підтверджується також додатком № 1 про графік погашення, згідно з яким загальна сума платежів склала 29814 гривень 77 копійок, тобто більше ніж у 2 рази перевищувала суму кредиту. Але цю суму позикодавцем до додатку, договору або іншого документа, знов - таки - внесено не було. Таким чином, фактично відповідач приховав від неї як процентну ставку річних, так і загальну суму його зобов'язання за договором позики.
З викладеного випливає висновок про незрозумілість та невизначеність загальної суми грошового зобов'язання позичальника та порядку його виконання. Таким чином, істотні умови кредитного договору є завідомо заплутаними і незрозумілими.
Зауважила, що при цьому в п. 4.6 кредитного договору зазначено підвищену процентну ставку, яка складає 108,04% річних. Застосування підвищеної процентної ставки обумовлено невиконанням завідомо заплутаних та незрозумілих істотних умов кредитного договору. Підпунктом 3 пункту 3.2.2 кредитного договору передбачене право відповідача змінити процентну ставку за кредитом в односторонньому порядку. При цьому підвищену процентну ставку обумовлено пунктом 4.6 кредитного договору. Зниження цієї ж ставки договором не обумовлено взагалі.
За таких умов під час укладення кредитного договору було порушено принцип рівності учасників цивільних правовідносин шляхом зловживання довірою відповідач ввів її в оману щодо істотних умов договору.
Зазначила, що відповідач вжив всіх можливих заходів для свідомого створення у неї передумов формування помилкового уявлення про істотні умови договору під час його укладення. Усупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання риків фінансових послуг» в кредитному договорі не зазначено сукупних витрат, пов'язаних з поверненням кредиту та загальної вартості кредиту для споживача.
На теперішній час, за таких існуючих умов договору вона позбавлена можливості належним чином виконувати взяті не себе грошові зобов'язання у відповідності із умовами кредитного договору, що вбачається із наступного.
На теперішній час вона є інвалідом II групи, у зв'язку із чим не працює, розмір пенсії, що отримується нею складає 1008 гривень 27 копійок.
За таких обставин, виконання грошового зобов'язання у повному обсязі є неможливим із огляду на той факт, що при укладені договору вона не мала уявлення про його дійсні умови і що відсоток річних за користування кредитом має такий розмір. При наявності групи інвалідності, а також такого мізерного щомісячного прибутку, знаючи про те, що зобов'язання повинно бути виконано саме у такому розмірі, за таких умов кредитний договір із відповідачем нею укладено не було б.
Також зазначила, що відповідач свідомо знав, що вона є інвалідом II групи, що єдиним джерелом її прибутку є пенсія із інвалідності та виконання зобов'язання для неї буде вкрай важким, усе одно уклав з нею кредитний договір.
Просила розірвати кредитний договір №7 від 26 січня 2009 року, укладений між КС «Донбас-Кредит» та нею, ОСОБА_1
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягала на задоволенні вимог.
Представник відповідача Пясецька І.В., що діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у їх задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як встановлено у судовому засіданні, 26 січня 2009 року між ОСОБА_1 та Кредитною Спілкою «Донбас-Кредит» було укладено кредитний договір № 7, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала у КС «Донбас-Кредит» кредит у розмірі 13400 гривень на придбання товарів із зобов'язанням повернути кредит та сплатити 0,2356% від суми залишку кредиту.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачем не надано жодного доказу як того, що існують обставини, які істотно змінились, так і одночасної наявності умов, передбачених ч.2 ст. 652 ЦК України. Всі доводи позивача, викладені в позовній заяві, були предметом дослідження при розгляді Старобешівським районним судом Донецької області справи за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки "Донбас-кредит" про захист прав споживачів та визнання недійсним правочину, і не мають жодного відношення до підстав, з яких може бути розірваний договір.
Щодо посилань позивача на те, що вона є інвалідом ІІ групи, суд зауважує, що і на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 була інвалідом ІІ групи.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Донбас-Кредит» про розірвання кредитного договору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 652 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Донбас-Кредит» про розірвання кредитного договору - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.С.Алтухова