ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
29 травня 2013 року 17 год. 04 хв. № 2а-16481/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача, відповідача та третіх осіб, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Рокач" до Державної виконавчої служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство "Сведбанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління Держземагентства у Київській області, відділ Держкомзему у місті Бучі Київської області та Бучанська міська рада Київської області, про визнання протиправними дій відповідача, скасування рішень відповідача, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 29 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 грудня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Рокач" (також далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (також далі - відповідач) про:
1. визнання протиправними дій відповідача;
2. скасування постанов відповідача від 14 листопада 2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження стосовно ОСОБА_1 (виконавче провадження ВП № 33332636) (також далі - оскаржувана постанова у ВП № 33332636) та стосовно ОСОБА_2 (виконавче провадження ВП № 33353660) (також далі - оскаржувана постанова у ВП № 33353660);
3. зобов'язання відповідача вчинити дії щодо звільнення з-під арешту та зняття заборони на відчуження земельних ділянок:
- площею 0,1485 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3210945300:01:132:0008, для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1485 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий № 3210945300:01:132:0016, для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий № 3210945300:01:132:0040, для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1497 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий № 3210945300:01:132:0044 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1485 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий № 3210945300:01:132:0022 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1496 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_6, кадастровий № 3210945300:01:132:0046 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_7, кадастровий № 3210945300:01:132:0026 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_8, кадастровий № 3210945300:01:132:0028 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_9, кадастровий № 3210945300:01:132:0062 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1491 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_10, кадастровий № 3210945300:01:132:0048 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_11, кадастровий № 3210945300:01:132:0064 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_12, кадастровий № 3210945300:01:132:0074 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1488 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_13, кадастровий № 3210945300:01:132:0079 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1482 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_14, кадастровий № 3210945300:01:132:0081 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_15, кадастровий № 3210945300:01:132:0083 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1496 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_16, кадастровий № 3210945300:01:132:0085 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1306 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_17, кадастровий № 3210945300:01:132:0087 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1462 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_18, кадастровий № 3210945300:01:132:0068 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_19, кадастровий № 3210945300:01:132:0030 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1498 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_20, кадастровий № 3210945300:01:132:0032 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1485 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_21, кадастровий № 3210945300:01:132:0020 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;
- площею 0,1485 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_22, кадастровий № 3210945300:01:132:0024 для ведення індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва (також далі - земельні ділянки).
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що відповідач порушив гарантоване Конституцією України право власності позивача на земельні ділянки, у зв'язку з чим позивач обмежений у можливості розпоряджатись та користуватись своїм майном, а саме земельними ділянками.
Ухвалою суду від 05 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, у якій призначено попереднє судове засідання, та, згідно з ч. 2 ст. 53 КАС України, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (також далі - третя особа ПАТ "Сведбанк"), ОСОБА_1 (також далі - третя особа ОСОБА_1.) та ОСОБА_2 (також далі - третя особа ОСОБА_2.).
До суду 12 грудня 2012 року надійшла телеграма третьої особи ОСОБА_2 з проханням розглянути позов без його участі за наявними у матеріалах справи доказами та задовольнити позов.
У попередньому судовому засіданні 12 грудня 2012 року судом, відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, здійснено заміну первинного відповідача - відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, на належного - Державну виконавчу службу України (також далі - відповідач).
У попередньому судовому засіданні 22 січня 2013 року судом задоволено письмове клопотання ОСОБА_3 та, згідно з ч. 2 ст. 53 КАС України, залучено вказану особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (також далі - третя особа ОСОБА_3.).
Відповідною ухвалою суду від 04 лютого 2013 року, згідно з ч. 2 ст. 53 КАС України, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держземагентства у Київській області (також далі - третя особа-5), відділ Держземагентства у місті Буча (Держкомзему у місті Бучі) Київської області (також далі - третя особа-6) та Бучанську міську раду Київської області (також далі - третя особа-7).
У попередньому судовому засіданні 04 березня 2013 року представником позивача надано суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, а саме, окрім первинних позовних вимог, також про зобов'язання відповідача утриматись від прийняття відповідних постанов щодо накладення арешту та заборони відчуження за зобов'язаннями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельні ділянки. Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при постановленні судового рішення у справі по суті.
Ухвалою суду від 04 березня 2013 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.
Ухвалою суду від 03 квітня 2013 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні 17 квітня 2013 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Відповідною ухвалою суду від 16 травня 2013 року призначено справу до подальшого розгляду у судовому засіданні колегією суддів.
Листом-відповіддю від 21 травня 2013 року суд повідомив представнику третьої особи ОСОБА_3, що заяви про відвід головуючого судді від 19, 22 і 24 квітня 2013 року, заяву про відвід головуючого судді та всієї колегії суддів від 30 квітня 2013 року та заяву-телеграму про відвід головуючого судді від 15 травня 2013 року, подано ним під час розгляду та вирішення справи у порядку письмового провадження, а саме після початку розгляду справи по суті 17 квітня 2013 року, що підтверджується відповідним журналом судового засідання, у зв'язку з чим вказані заяви не підлягають розгляду та вирішенню по суті.
Відповідними ухвалами суду від 29 травня 2013 року відмовлено в задоволенні письмових клопотань представника третьої особи ОСОБА_3 та законного представника товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська група "Теміс Лав'єрс Груп" про залучення вказаних осіб до участі у справі як третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, а також письмових клопотань третьої особи ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі.
У ході судового розгляду справи представники позивача, третя особа ОСОБА_1 та представник третьої особи ОСОБА_3 позов підтримали та просили задовольнити його повністю.
Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 24 грудня 2012 року.
Представники третьої особи ПАТ "Сведбанк" також просили відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у письмових поясненнях, які надійшли до суду 04 лютого 2013 року.
До суду 18 лютого, 15 і 18 березня та 04 квітня 2013 року надійшли письмові клопотання законних представників третьої особи-6 та третьої особи-7 відповідно з проханнями розглядати справу без участі їх представників.
Третя особа ОСОБА_3 (її уповноважений представник) та представник третьої особи-5 у судове засідання 29 травня 2013 року не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи представник третьої особи ОСОБА_3 та третя особа-5 повідомлені належним чином. Разом з тим, 29 травня 2013 року до суду надійшло письмове клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, яке судом залишено без задоволення у зв'язку з його безпідставністю.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем 09 липня 2012 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33332636 про примусове виконання виконавчого листа від 01 лютого 2012 року № 2-3036/11, виданого Солом'янським районним судом міста Києва (також далі - виконавчий лист), щодо стягнення солідарно з ОСОБА_5 (також далі - ОСОБА_5.), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (боржники у виконавчому провадженні) на користь ПАТ "Сведбанк" (стягувач у виконавчому провадженні) заборгованості у розмірі 16916655,63 грн. (також далі - виконавче провадження ВП № 33332636).
Крім того, 10 липня 2012 року відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33353660 про примусове виконання виконавчого листа щодо стягнення солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (боржники у виконавчому провадженні) на користь ПАТ "Сведбанк" (стягувач у виконавчому провадженні) заборгованості у розмірі 16916655,63 грн. (також далі - виконавче провадження ВП № 33353660).
В подальшому, 14 листопада 2012 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову ВП № 33332636, зі змісту якої вбачається, що у зв'язку з невиконанням виконавчого листа, на земельні ділянки, що належать ОСОБА_1, накладено арешт у межах суми звернення стягнення, а саме у розмірі 18608321,19 грн. (сума заборгованості + виконавчий збір), а також заборонено здійснювати відчуження земельних ділянок.
14 листопада 2012 року відповідачем також прийнято оскаржувану постанову ВП № 33353660, зі змісту якої вбачається, що у зв'язку з невиконанням виконавчого листа, на земельні ділянки, що належать ОСОБА_2, накладено арешт у межах суми звернення стягнення, а саме у розмірі 18608321,19 грн. (сума заборгованості + виконавчий збір), а також заборонено здійснювати відчуження земельних ділянок.
Суд не погоджується з доводами представників позивача, третьої особи ОСОБА_1 та представника третьої особи ОСОБА_3 щодо наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача, скасування оскаржуваних постанов, зобов'язання відповідача вчинити дії щодо звільнення з-під арешту та зняття заборони на відчуження земельних ділянок, а також зобов'язання відповідача утриматись від прийняття відповідних постанов щодо накладення арешту та заборони на відчуження земельних ділянок, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2 п. 6 ч. 3 ст. 11, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, виконавчі провадження ВП № 33332636 та ВП № 33353660 відповідачем відкрито на підставі виконавчого листа, строк пред'явлення якого не закінчився, за заявою ПАТ "Сведбанк", яке є стягувачем у вказаних виконавчих провадженнях.
Таким чином, отримавши виконавчий лист та прийнявши на його виконання постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 33332636 та ВП № 33353660, відповідач, за переконанням суду, діяв згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження".
Твердження представників позивача, третьої особи ОСОБА_1 та представника третьої особи ОСОБА_3 про те, що оскаржувані постанови є протиправними, оскільки під час їх прийняття відповідачем не встановлено, кому саме (ОСОБА_1 чи ОСОБА_2.) та які саме земельні ділянки належать, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, у ході судового розгляду справи з'ясовано, що відповідачем на адресу третьої особи-5 направлялись листи-запити від 06 вересня 2012 року № 13208/0/400-12, № 13207/0/400-12, № 13206/0/400-12 та № 13205/0/400-12 з проханнями надати інформацію про реєстрацію земельних ділянок за ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Листом від 14 вересня 2012 року № 07-03-3/20863 третя особа-5 надала інформацію про те, які саме земельні ділянки у межах Київської області обліковуються за ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Проаналізувавши зміст вказаного листа, а також провівши звірку даних щодо належності земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зазначених у вказаному листі, та даних щодо земельних ділянок, зазначених в оскаржуваних постановах, суд прийшов до висновку, що відповідачем арешт накладено не на одні й ті ж самі земельні ділянки, як на тому наполягали у ході судового розгляду справи представники позивача, третя особа ОСОБА_1 та представник третьої особи ОСОБА_3
Таким чином, отримавши інформацію щодо власників земельних ділянок від уповноваженого органу та використавши її, відповідач, за переконанням суду, правомірно прийняв оскаржувані рішення.
Посилання представників позивача, третьої особи ОСОБА_1 та представника третьої особи ОСОБА_3 на факт передачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок до статутного капіталу позивача як на підставу для скасування оскаржуваних постанов суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про господарські товариства", вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п.п. 4, 19, 25 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 № 703, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.
Датою та часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата та час реєстрації заяви про державну реєстрацію у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.
У разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право.
У випадку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (також далі - Закон), державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви кадастрового реєстратора, який є уповноваженою особою правонабувача земельної ділянки.
Для уповноваження кадастрового реєстратора на подання органові державної реєстрації прав заяви про державну реєстрацію правонабувач земельної ділянки подає кадастровому реєстраторові, який здійснив державну реєстрацію відповідної земельної ділянки, заяву про державну реєстрацію в паперовій формі та інші документи, визначені цим Порядком.
Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у п.п. 27-29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).
Таким чином, як вбачається з викладених положень, внесення до статутного капіталу юридичної особи нерухомого майна підлягає державній реєстрації.
Враховуючи викладені положення та обставини, а також зважаючи на те, що земельні ділянки, згідно зі ст. 2 Закону, є нерухомим майном, суд прийшов до висновку, що факт внесення земельних ділянок до статутного капіталу позивача повинен бути підтверджений відповідним свідоцтвом, яке видається у разі реєстрації такого внесення згідно з положеннями законодавства.
Однак, будь-якого документу, який би підтвердив факт реєстрації внесення земельних ділянок до статутного капіталу позивача представниками позивача, третьою особою ОСОБА_1 та представником третьої особи ОСОБА_3 до суду не надано, хоча про необхідність їх надання судом зазначалось неодноразово у ході всього судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача, третя особа ОСОБА_1 та представник третьої особи ОСОБА_3 не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача та третьої особи ПАТ "Сведбанк" надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.
На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Рокач" до Державної виконавчої служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство "Сведбанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління Держземагентства у Київській області, відділ Держкомзему у міста Бучі Київської області та Бучанська міська рада Київської області, про визнання протиправними дій відповідача, скасування рішень відповідача, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-12, 24, 25, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Рокач" до Державної виконавчої служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство "Сведбанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління Держземагентства у Київській області, відділ Держкомзему у місті Бучі Київської області та Бучанська міська рада Київської області, про визнання протиправними дій відповідача, скасування рішень відповідача, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій.
2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам та третім особам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя В.М. Данилишин
Суддя І.А. Качур
Суддя В.І. Келеберда
Постанова у повному обсязі складена 03 червня 2013 року