Справа № 0807/4371/2012
Провадження № 2/316/211/13
"12" червня 2013 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області в складі головуючого судді : Курач І.В., при секретарі Черкашиної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою та по зустрічному позову ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи : Комунальне підприємство « Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради , Комунальне підприємство « Виробничий комбінат « Тепло - Водоканал» про визнання порядку користування квартирою, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру, припинення права спільної сумісної власності на квартиру, визнання права спільної часткової власності та визначення порядку користування квартирою ( а.с. 2-4).
В подальшому позовні вимоги уточнив ( а.с. 68-70).
Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 27.11.1981 року між ним - ОСОБА_1, ОСОБА_3, був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_6.
В серпні 1990 року виконавчим комітетом Енергодарської міської ради народних депутатів на підставі рішення виконкому № 169 від 23.08.1990 року на ім'я позивача було видано ордер № 936 на житлове приміщення - квартиру за адресою: АДРЕСА_2, на сім'ю з чотирьох осіб - позивача ОСОБА_1, відповідачів - колишню дружину ОСОБА_3, двох дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6
В лютому 1999 року сторони по справі, реалізуючи своє право на приватизацію державного житлового фонду - приватизували вищезазначену квартиру на чотирьох членів родини і стали її власниками. Право спільної сумісної власності на квартиру було зареєстровано в органах БТІ.
Спільне життя подружжя не склалося і в березні 2005 року шлюб між ними було розірвано.
На даний час відповідачі проживають в інших населених пунктах: ОСОБА_3 з 2005 року - у м. Макіївка (здійснюючи догляд за пристарілою матір'ю), ОСОБА_5 - в 2003 році вийшла заміж та переїхала на нове місце проживання до м. Маріуполя де мешкає і сьогодні з чоловіком та дітьми, син ОСОБА_4 - працює вахтовим методом в Росії і проживає в квартирі не більше чотирьох місяців на рік.
Протягом останніх років він проживає в спірній квартирі один. Згідно порядку користування який добровільно склався - він займає кімнату площею 19,5 кв. м.
Крім належного права спільної сумісної власності відповідачі ніякого інтересу до спірної квартири не проявляють, вирішенням питання оплати квартплати та комунальних платежів - не цікавляться.
На ґрунті цього конфлікту сторони по справі не можуть дійти згоди, щодо оплати квартплати та комунальних платежів, позивач будучи рівноправним власником 1/4 частини квартири не може безперешкодно користуватись частиною належної йому на праві власності квартири, виділити собі в користування кімнату 11, 9 кв.м. - за яку своєчасно сплачувати квартплату та комунальні платежі, скласти належні йому особисті речі та вставити замок на двері кімнати.
У зв'язку з тим, що зазначена кімната в квартирі є єдиним житловим приміщенням для позивача він самостійно займається поточними ремонтами квартири, намагаючись створити належні санітарно - гігієнічні та побутові умови для проживання. Відповідачі зовсім не цікавиться утриманням квартири, не докладають жодних зусиль щодо її утримання в належному стані.
Вважає, що результатом неправомірних дій Відповідачів є порушення прав позивача як власника квартири гарантованих йому нормами ст. 383 ЦК України - використовувати помешкання для власного проживання, своєчасної оплати квартплати та комунальних платежів, робити ремонти і взагалі займатись належним утриманням житла.
Просить суд визначити порядок користування трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_2, - наступним чином:
-ОСОБА_1 - виділити в користування житлову кімнату площею - 11,9 кв.м. з лоджією 5,4 кв.м. - для укладання окремого договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договорів про надання комунальних послуг;
-ОСОБА_3 та ОСОБА_7 - виділити в користування житлову кімнату площею 19,5 кв.м. для укладання окремого договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договорів про надання комунальних послуг;
-ОСОБА_4 - виділити житлову кімнату площею - 9,2 кв.м. для укладання окремого договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договорів про надання комунальних послуг;
кухню площею 7,9 кв.м., ванну кімнату площею 2,6 кв.м., вбиральню розміром 1,2 кв.м., коридор розміром 12,3 кв.м., передпокой розміром 3,4 кв.м., лоджію 5.4 кв.м. залишити в спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про слухання справи в його відсутність, допустити до справи представника за договором про надання правової допомоги - ОСОБА_2 ( а.с. 30,78, 22).
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримала в повному обсязі, надала пояснення відповідно до тексту уточнених позовних вимог ( а.с. 68- 70). Додатково зазначила, що між батьком і сином існують неприязнені відносини, тому вони не можуть проживати в одній кімнаті. Порядок користування квартирою з 2005 року склався так , що її довіритель займає кімнату площею 19,5 кв.м з 2005 року. Хотів перейти у спальню, площею 11,9 кв.м , але співвласники заперечують. Вважає він має право так користуватися житлом, оскільки ОСОБА_3 проживає в м. Макєєвка і приїздить рідко, син працює по вахтах, донька з сім'єю проживає в м. Маріуполь, в квартирі бувають рідко.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково, надала зустрічну позовну заяву ( а.с. 38-42), яку прийнято судом ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 22.02.2013 року ( а.с. 47), та призначено до розгляду с первісним позовом.
Відповідно до зустрічних позовних вимог 04 лютого 1999 року їхня сім'я, яка на той час складалась з 4 осіб, а саме: ОСОБА_1, вона, та їх діти ОСОБА_4, ОСОБА_6, реалізуючи право на приватизацію державного житлового фонду, приватизували квартиру АДРЕСА_2 - Інтернаціоналістів в місті Енергодар Запорізької області. Вказаний факт підтверджується свідоцтвом № 5043 про право власності на житло, видане 04.02.1999 року державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
16 березня 1999 року вони зареєстрували своє право власності в Енергодарському БТІ, про що було зроблено відповідну відмітку на свідоцтві. Приватизація вищеназваної квартири відбулася на праві спільної сумісної власності, тобто без визначення часток.
Житлова площа цієї квартири складає 40,6 кв.м. Зазначена квартира складається з: жилої кімнати розміром 19,5 кв.м., жилої кімнати розміром 11,9 кв.м., жилої кімнати розміром 9,2 кв.м., кухні розміром 7,9 кв.м., ванної кімнати розміром 2,6 кв.м., вбиральні розміром 1,2 кв.м., коридору розміром 12,3 кв.м. Квартира обладнана лоджією розміром 5,4 кв.м.
Сімейне життя між ними не склалося. В 2005 році шлюб між ними було розірвано в органах РАГС.
В 2003 році донька - ОСОБА_6 вийшла заміж , змінивши прізвище на ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_8 народилася дитина - син ОСОБА_9, який був автоматично зареєстрований за місцем проживання матері. Вона з чоловіком та дитина стали проживати в кімнаті розміром 9,2 кв.м. в спірній квартирі.
Приблизно в 2005 році відповідач ОСОБА_1 «наполегливо запропонував» всім членам сім'ї такий варіант користування спірною квартирою: ОСОБА_1 займає кімнату розміром 19,5 кв.м., кімнату розміром 11,9 кв.м. займає вона - ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, ОСОБА_8 разом зі своєю сім'єю займає кімнату розміром 9,2 кв.м.
В травні 2005 року ОСОБА_8 змінила своє місце проживання, переїхала разом з чоловіком та дитиною до іншого міста - в м. Маріуполь. В 2011 році разом з дитиною знялися з реєстрації зі спірної квартири. Однак, вони періодично приїжджають до м. Енергодар, і зупиняюся вдома, разом з чоловіком та дитиною так і надалі займають кімнату розміром 9,2 кв.м.. Ніхто ніколи не заперечував проти цього до останнього часу.
Вона особисто з березня 2005 року проводила догляд за хворим престарілим батьком, який помер в 2011 році, на даний час здійснює догляд за старенькою мамою, 1937 року народження, яка мешкає і іншому населеному пункті - м. Макіївка. Однак, не зважаючи на це, в спірній квартирі з'являється не менше п'яти разів на рік, в тому числі і для сплати комунальних послуг та квартирної плати. В її відсутність оплату за послуги проводив син ОСОБА_4.
Син, ОСОБА_4 з 2004 року працює вахтовим методом в Росії в м. Санкт-Петербург, тобто три місяці він перебуває в Росії, а один місяць - в м. Енергодар, і так далі. Тобто, ОСОБА_4 місяців п'ять на рік проживає в спірній квартирі в кімнаті розміром 11,9 кв.м. разом з нею.
Відповідач ОСОБА_1 також працює вахтовим методом, часто не буває вдома. З 2004 року самостійно зайняв кімнату розміром 19,5 кв.м.. Він як став так там проживати - так і мешкає по сей день. За цей час відповідач облаштував собі кімнату, в 2010 році встановив собі кондиціонер.
Однак, за період з 2009 року відповідач самостійно зайшов у кімнату розміром 11,9 кв.м., яку фактично займала вона - ОСОБА_3, і переніс всі її речі, а саме меблі: стінку з чотирьох секцій, при цьому всі речі зі шафів спакував у мішки та склав у кімнаті розміром 9,2 кв.м., яку фактично займала ОСОБА_8, ввесь посуд також переніс у свою кімнату, постільну білизну та рушники, які належали також ОСОБА_3 відповідач перемістив у свою кімнату. Ліжко з кімнати 11,9 кв.м. відповідач також переніс без дозволу у кімнату, яку займає сам.
На сьогоднішній день в квартирі мешкають: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_8 разом зі своєю сім'єю з'являється в квартирі періодично, при цьому ОСОБА_1 займає кімнату розміром 19,5 кв.м., кімнату розміром 11,9 кв.м. займає вона - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_4 почергово. ОСОБА_7 так і займає кімнату розміром 9,2 кв.м .
Вона з сином не можуть займати одну кімнату, оскільки вони особи різностатеві.
Між нею з дітьми, та ОСОБА_11 виникають конфлікти щодо користування даною квартирою, а також щодо оплати комунальних послуг.
Просять суд визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_2 наступним чином:
-ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визначити в користування кімнату розміром 19,5 кв.м. для укладення окремого договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договору про надання комунальних послуг.
- ОСОБА_3 визначити у користування житлову кімнату розміром 11,9 кв.м. та лоджію, яка примикає до цієї кімнати, для укладення окремого договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договору про надання комунальних послуг.
- ОСОБА_5 виділити в користування кімнату 9,2 кв.м. для укладення окремого договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договору про надання комунальних послуг.
- У спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 залишити кухню розміром 7,9 кв.м., ванну кімнату розміром 2,6 кв.м., вбиральню розміром 1,2 кв.м., коридор розміром 12,3 кв.м., лоджію розміром 5,4 кв.м..
В судовому засіданні ОСОБА_12 та її представник , що діє на підставі договору ( а.с. 35) первісний позов не визнали в повному обсязі, в його задоволенні просять відмовити. Зустрічний позов підтримали в повному обсязі, зазначили, що ОСОБА_1 сплачує комунальні витрати в розмірі 1\4 частини. Решту ( 3\4 частини) сплачує вона з дітьми, але не щомісячно , а періодично. На день розгляду справи в суді в квартирі проживає вона і діти, ОСОБА_1 перебуває на вахті в іншому місті. Кімната, 19, 5 кв.м. опечатана відповідачем. Вони мешкають у спальнях. ОСОБА_1 без їх згоди почав демонтувати лоджію, виніс всі меблі з кухні, зірваний лінолеум, в квартирі будівельний бруд, неможливі умови для проживання. Оскільки у її доньки сім'я, син 2004 року народження, вважає, що вона не може проживати з нею в одній кімнаті, а син і батько в нормальних відносинах, вдома бувають періодами, частіше не разом, тому вважає правильним виділити їм в користування саме кімнату розміром 19.5 кв.м., тим більше що такий порядок користування вже склався.
В судовому засіданні ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги не визнала. Показала, що іншого житла вона не має, ніхто з членів сім'ї ніколи не заперечував, що вона проживала в кімнаті житловою площею 9,2 кв.м. , де вона з сім'єю мешкала з 2003 року. Коли відносини з батьком зіпсувалися в пошуках роботи вони виїхали в м. Маріуполь, де проживають зараз у гуртожитку. На даний час роботи немає, вона з сім'єю має намір повернутися в м. Енергодар. У м. Енергодарі буває часто, але через погані стосунки з батьком вимушена зупинятись у інших осіб. Без їх згоди батько порушив встановлений ними порядок користування, зараз опломбував кімнату площею 19,5 кв.м.. У батька з її братом нормальні відносини і вони можуть займати одну кімнату. За свою частку квартири сплачують всі.
В судовому засіданні ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 визнав в повному обсязі. Зазначив , що вже склався порядок користування членів сім'ї з 2005 року. Він з батьком в нормальних стосунках і може з ним проживати в кімнаті розміром 19,5 кв.м., тим більше , що працюють вони по вахтах, пересікаються рідко. Приймаючи до уваги, що у сестри дитина, вони не зможуть проживати з матір'ю в одній кімнаті, тому вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Представники третіх осіб: Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» та Комунального підприємства « Виробничий комбінат « Тепло - водоканал» в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, оскільки права підприємств не зачіпаються ( а.с. 50,66).
Вислухавши доводи сторін, пояснення свідків, дослідив матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до технічного паспорту житлова площа спірної квартири АДРЕСА_2 складає 40,6 кв.м. Зазначена квартира складається з: жилої кімнати розміром 19,5 кв.м., жилої кімнати розміром 11,9 кв.м., жилої кімнати розміром 9,2 кв.м., кухні розміром 7,9 кв.м., ванної кімнати розміром 2,6 кв.м., вбиральні розміром 1,2 кв.м., коридору розміром 12,3 кв.м. Квартира обладнана лоджією розміром 5,4 кв.м. ( а.с. 7-8).
Згідно з свідоцтвом про право власності на житло № 5043 від 04.02.1999 року спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_1, ОСОБА_3, та їх дітям ОСОБА_4., ОСОБА_6. ( а.с. 9).
На час розгляду справи в квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_8 з сім'єю тимчасово мешкає в м. Маріуполь ( а.с. 11).
Відповідно до наданих сторонами квитанцій ( а.с. 12-15) та ( а.с. 43) участь у утриманні спірного житла приймають всі власники.
Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 369 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до статті 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок або частину будинку, квартиру, користуються ним(нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року „Про судову практику по справам про захист прав приватної власності" № 20 квартира, яка є спільною сумісною або спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає розподілу в натурі, коли можливо виділити сторонам ізольовані житлові і інші приміщення с самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири, або які можна перепланувати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 „Про деякі питання, які виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України" суд має право виділити у користування на підставі ст.104 Житлового кодексу України ізольоване приміщення, що відповідає вимогам ст.63 Житлового кодексу України. При цьому, виділене приміщення не може бути меншим від розміру, що припадає на одну особу від загальної житлової площі квартири, і також не призведе до штучного погіршення житлових умов позивача та відповідачів.
Враховуючи, що сторони по справі не знайшли спільного вирішення питання в добровільному порядку, щодо порядку користування квартирою, та з метою відновлення порушених прав всіх співвласників спірної квартири, суд вважає за можливе визначити такий порядок користування трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визначити в користування кімнату розміром 19,5 кв.м..
ОСОБА_3 визначити у користування житлову кімнату розміром 11,9 кв.м. та лоджію, яка примикає до цієї кімнати.
ОСОБА_5 виділити в користування кімнату 9,2 кв.м..
У спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 залишити кухню розміром 7,9 кв.м., ванну кімнату розміром 2,6 кв.м., вбиральню розміром 1,2 кв.м., коридор розміром 12,3 кв.м., лоджію розміром 5,4 кв.м..
Суд прийшов до такого висновку у зв'язку з тим , що такий порядок користування виник між членами сім'ї і співвласниками квартири з 2005 року. Ці обставини підтверджуються поясненнями учасників процесу, свідками: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які також підтвердили наявність поганих стосунків ОСОБА_1 з колишньою дружиною ОСОБА_3, факт сплати витрат комунальних послуг всіма членами сім'ї.
Свідки з боку ОСОБА_1 - ОСОБА_16 і ОСОБА_17 пояснили про наявність неприязнених відносин між ним та іншими членами сім'ї, в зв'язку з спором про порядок сплати комунальних витрат. Дані обставини відомі їм зі слів самого ОСОБА_1.
Такий порядок вирішення спору не протиречить нормам матеріального права, та не буде порушувати права інших співвласників квартири.
В частині вимог про укладення окремого договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договору про надання комунальних послуг, вимоги задоволенню не підлягають з тих підстав, що розподілу майна не відбулося, частки майна між співвласниками квартири не встановлені.
На підставі вищевикладеного та керуючись нормами ст.150, 191 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 385,369, 383 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 57-60,88,209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи : Комунальне підприємство « Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради , Комунальне підприємство « Виробничий комбінат « Тепло - Водоканал» про визнання порядку користування квартирою задовольнити частково.
Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_2, відповідно до якого:
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визначити в користування кімнату розміром 19,5 кв.м..
ОСОБА_3 визначити у користування житлову кімнату розміром 11,9 кв.м. та лоджію, яка примикає до цієї кімнати.
ОСОБА_5 виділити в користування кімнату 9,2 кв.м..
У спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 залишити кухню розміром 7,9 кв.м., ванну кімнату розміром 2,6 кв.м., вбиральню розміром 1,2 кв.м., коридор розміром 12,3 кв.м., лоджію розміром 5,4 кв.м..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: І. В. Курач