Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1573/13-к
14.06.2013 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючої Г. І. Рішко
при секретарі Стасюк Ю.П.
за участю прокурора Закарпатськї прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Машкаринець О.І.
потерпілого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Виноградів обвинувальний акт та угоду про примирення від 25 квітня 2013 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070200000003 від 26 квітня 2013 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, українця, одруженого, раніше несудимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,
ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акту обвинувачується у тому, що 5 січня 2013 року, слідуючи в якості пасажира місця № 11 вагону № 5 пасажирського потягу № 602 сполученням Солотвино - Львів та розпиваючи спиртні напої з ОСОБА_2, в той самий час, коли потяг під'їжджав до ст. Королево, Львівської залізниці, помітив, що під столик, біля місця № 11 вищевказаного вагону, з кишені останнього випав мобільний телефон марки «NOKIA», чорного кольору, на дві сім-картки, імеі 1 №НОМЕР_1, імеі 2 НОМЕР_2, вартість якого, згідно висновку експерта сектору економічних та товарних досліджень відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при УМВСУ в Закарпатській області № 23/66 від 25.04.2013 року, становить 462 гривні.
Обвинувачений ОСОБА_4, усвідомлюючи, що мобільний телефон належить ОСОБА_2, нічого не сказавши потерпілому, незаконно, таємно, навмисно, з корисливих мотивів, викрав даний телефон з двома сім-картами оператора Київстар, вартістю по 10 гривень кожна, та заховав його на третю багажну полку над своїм спальним місцем, після чого, прибувши на ст. Львів, забрав телефон з прихованого місця і в подальшому, по прибуттю в Донецьку область, продав його громадянину ОСОБА_5 за 400 грн., таким чином спричинив потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 482 грн.
Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про примирення 25 квітня 2013 року у кримінальному провадженні №12013070200000003 від 26 квітня 2013 року, між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4.
Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 25.04.2013 року потерпілий та обвинувачений у кримінальному провадженні №12013070200000003 від 26 квітня 2013 року за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до ст.ст. 468, 469, 471 КПК України уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. Також, у даній угоді зазначені роз'яснені потерпілому та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений і потерпілий підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Укладена між потерпілим та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, що пом'якшують покарання, а саме, посередню характеристику за місцем проживання, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 угода про примирення підлягає затвердженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд, -
Угоду про примирення від 25 квітня 2013 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070200000003 від 26 квітня 2013 року, між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом року не вчинить новий злочин.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «NOKIA», чорного кольору, та дві сім-картки, імеі 1 №НОМЕР_1, імеі 2 НОМЕР_2 повернути ОСОБА_2 як законному власнику.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.
ГоловуючаГ. І. Рішко