дата документа 12.06.2013
Справа № 320/4262/13-к
12 червня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Пономаренко Л.Е.,
при секретарі - Хричовій М.В.,
за участю прокурора - Семеновського Д.А.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
представника потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12013080140000530 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду № 2-2755 від 25.06.2008 установлено статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
27.06.2012 ОСОБА_1 закінчив Мелітопольський будівельний центр професійно-технічної освіти, за фахом маляр, штукатур. Після чого, з метою незаконного одержання матеріальної допомоги, як учень позбавлений батьківського піклування, а саме: маючи умисел на придбання права на майно шляхом обману, достовірно знаючи, що працевлаштуватися не буде, незаконно придбав копію наказу про його працевлаштування до ПП «ОСОБА_6» та копію трудової книжки, виданої на його ім'я з записом про прийняття на роботу на посаду маляра, штукатура до ПП «ОСОБА_6».
Далі, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, достовірно знаючи, що придбані ним документи про офіційне працевлаштування є підробленими, надав їх в якості виправдувальних документів бухгалтеру Мелітопольського будівельного центру професійно-технічної освіти ОСОБА_3, тим самим використавши її.
На підставі наданого підробленого документа, а так само заяви на виплату компенсації від 02.07.2012, ОСОБА_1 в Мелітопольському будівельному центрі професійно-технічної освіти була нарахована матеріальна допомога та грошова компенсація в сумі 6264 гривні, на які він придбав права шляхом обману, звернувши дану суму грошових коштів на свою користь, чим заподіяв матеріальну шкоду на вищевказану суму Мелітопольському будівельному центрі професійно-технічної освіти.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України визнав повністю, покаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи і пояснив, що згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду № 2-2755 від 25.06.2008 йому установлено статус дитини, позбавленої батьківського піклування. 25.08.2009 року він був зарахований в Мелітопольський професійний ліцей для навчання за спеціальністю маляр, штукатур. 27.06.2012 він закінчив вищевказаний ліцей та отримав диплом. Перед закінченням навчання, приблизно в кінці травня 2012року майстер його групи ОСОБА_4 повідомила йому, що згідно постанови Кабінету Міністрів України, від 05.04.1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» п. 13 п.п. 4 «учням, студентам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а так само учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних і вищих навчальних закладах та знаходяться на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м'який інвентар і обладнання на суму, не менше 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та одноразова допомога в розмірі 6 прожиткових мінімумів. За бажанням випускника може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття ». Також майстер пояснила, що йому необхідно надати Мелітопольському професійному ліцею довідку, а саме направлення на роботу та зворотній талон на направлення на роботу, котрий міститься в одній довідці. Якщо він не надасть вищевказані документи матеріальна допомога нараховуватись не буде. В зв'язку з цим, він звернувся до майстра групи за спеціальністю «маляр» ОСОБА_5 з проханням виготовити вищевказані документи, так як йому було відомо, що саме він може їх виготовити за матеріальну винагороду. На його прохання він погодився та повідомив, що дана послуга коштуватиме 1000гривень, на що він погодився. В червні 2012року він купив нову трудову книжку, поставив в Мелітопольському будівельному центрі професійно-технічної освіти відмітку про навчання та про відрахування у зв'язку з закінченням навчання та віддав її ОСОБА_5 Після закінчення навчання ОСОБА_5 передав йому копію його трудової книжки в якій стояла відмітка про те, що 01.07.2012року він прийнятий на роботу в ПП «ОСОБА_6» на посаду маляра, штукатура, а також наказ про прийняття його на роботу з підписом та печаткою. В ПП «ОСОБА_6» він ніколи не був та ОСОБА_6 ніколи не бачив. 04.07.2012року ним була написана заява, в якій він просив надати йому одноразову матеріальну допомогу. До даної заяви додавалась копія записів трудової книжки та наказ про прийняття його на роботу, які виявилися підробленими. Трудову книжку, видану на його ім'я, яку він дав ОСОБА_5. він йому не повернув. На даний час її місцезнаходження йому не відомо. Вищевказані підроблені документи він надав в той же день, а саме 02.07.2012року. Коли він надав документи, йому була нарахована матеріальна допомога та грошова компенсація в сумі 6264грн. Коли він отримав вищевказані грошові кошти, то відразу знайшов ОСОБА_5 та віддав їх йому в сумі 1000грн.
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Представник потерпілого - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила пояснення які були дані обвинуваченим в судовому засіданні. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, як придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), використавши при цьому завідомо підроблений документ.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом'якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.
Так, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення передбачені ст.190 ч.1 КК України та ст.358 ч.4 КК України відносяться згідно зі ст. 12 КК України до категорії злочинів невеликої тяжкості. Суд враховує, що він повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяв встановленню істини у справі. Також судом береться до уваги позитивна характеристика особи ОСОБА_1 за місцем навчання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, а саме у вигляді штрафу.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України , суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання -
за ч.1 ст. 190 КК України - у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
за ч.4 ст. 358 КК України - у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу у розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Речові докази по кримінальному провадженню: копія трудової книжки, видана на ім'я ОСОБА_1 з записом про прийняття його на роботу до ПП «ОСОБА_6» та печаткою ПП «ОСОБА_6»; наказ №49 про прийняття ОСОБА_1 на роботу до ПП «ОСОБА_6» - передати Мелітопольському будівельному центру професійно-технічної освіти.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
СУДДЯ: Л.Е.Пономаренко