83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.06.2013р. Справа № 905/1551/13-г
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Гудковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК», м. Миколаївка
про: стягнення 61 571,76 грн. та зобов'язання вчинити певні дії
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК», м. Миколаївка
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка
про: визнання відсутнім права на нарахування та стягнення коштів в сумі 61 571,76 грн.
за участю представників сторін
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Цацуліна Т.О. - за довіреністю
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Сергієнко Ю.Р., Ющенко Н.П. - за довіреністю
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК» про стягнення за договором № 632 від 01.03.2004р. боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 61 571,76 грн. та зобов'язання виконати обов'язок щодо підписання акту прийняття-передавання товарної продукції за період січень 2008 року - жовтень 2010 року.
Позов мотивований тим, що під час укладення договору № 632 від 01.03.2004р. у додатку №2 «Перелік місць встановлення приладів обліку» помилково було вказано трансформатори току 20/5 з коефіцієнтом трансформації - 4. Фактично ж на об'єкті ТОВ «ПАОК» за адресою м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, 8 облік електричної енергії здійснювався електролічильником типу СА4У-И672М № 245963 з трансформатором току 100/5 та коефіцієнтом трансформації - 20. На думку позивача, з 01.03.2004р. при визначенні обсягу спожитої відповідачем електроенергії помилково застосовувався розрахунковий коефіцієнт 4 замість 20. Помилку було виявлено під час проведення технічної перевірки 20.10.2010р., результати якої оформлено актом технічної перевірки № 441966. У зв'язку з цим позивачем було здійснено перерахунок фактично спожитої відповідачем електроенергії за період з січня 2008 року по жовтень 2010 року з урахуванням здійснених оплат за цей період. За розрахунком позивача, відповідачем за вказаний період спожито та не оплачено 91 296 кВт/год на суму 61 571,76 грн.
Позивач також стверджує, що ним було направлено відповідачу відповідний додатковий акт прийняття-передавання товарної продукції за період січень 2008 року - жовтень 2010 року та акт-рахунок № 632 від 17.01.11р. на суму 61 571,76 грн., а також претензію вимогу № 881 від 26.06.12р. про підписання акту приймання-передавання електроенергії та сплату боргу у сумі 61 571,76 грн., але відповідач цей акт прийняття-передавання не підписав, рахунок не оплатив, що зумовило звернення до суду з цим позовом.
На підтвердження позову надано суду у копіях: договір про постачання електричної енергії № 632 від 01.03.2004р. з додатками № 2 та № 5, протокол засідання комісії ВАТ «Донецькобленерго» № 1177 від 14.01.2011р., лист № 33 від 17.01.2011р. з додатками та доказом направлення та вручення відповідачу, претензію-вимогу від 26.06.2012р. № 881 з додатками та доказами направлення відповідачу, акт опломбування № 174 від 13.02.2004р., акт технічної перевірки від 20.10.2010р. № 441966, акти приймання-передачі електроенергії за січень 2008р. - жовтень 2010 року, витяг з Акту Держенергонагляду у Донбаському регіоні № 02/15-0331 від 09.11.2010р., висновок експертного дослідження № 24/163 від 21.01.2013р., договір на здійснення експертного дослідження № 7/2012 від 08.11.2012р., платіжне доручення № 11394 від 28.12.2012р. на оплату експертного дослідження на суму 5011,60 грн., рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011р. № 7/144, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. по справі № 7/144, постанова Вищого господарського суду України від 13.12.2011р. по справі № 7/144, розрахунок позову, статутні документи підприємства.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на безпідставність вимог позивача. Зазначає, що твердження позивача про те, що облік електроенергії здійснювався відповідачем з трансформатором струму 100/5 та коефіцієнтом трансформації 20, не відповідають дійсності та не підтверджується договором № 632 від 01.03.2004р. і додатками до нього, а акти опломбування від 30.01.2004р. та від 09.02.2004р. не є невід'ємними частинами цього договору. На думку відповідача, акт прийняття-передавання товарної продукції за період з січня 2008 року по жовтень 2010 року був складений на підставі акту технічної перевірки, що не відповідає вимогам розділу першого та підпункту 2.2.3 п.2.2 розділу 2 договору.
Відповідач стверджує, що сам договір в редакції додаткової угоди від 14.04.2010р. діяв до 01.09.2010р., а у грудні 2010 року між сторонами укладено новий договір № 632 від 09.12.2010р. З січня 2008 року по жовтень 2010 року відповідач спожив електричну енергію в обсязі 22 824 кВт/год на суму 15 392,42 грн., яка ним сплачена повністю, що відображено у бухгалтерському обліку сторін на підставі первинних документів. На момент укладення нового договору у бухгалтерському обліку позивача не було відображено заборгованості відповідача по зобов'язаннях, які виникли з попереднього договору у спірному періоді з січня 2008 по жовтень 2010рр. На підставі наведеного відповідач вважає, що рішення позивача, прийняте у січні 2011 року, та складений на підставі цього рішення акт приймання-передачі - прийняті поза строком дії договору від 01.03.2004р., тобто за відсутності прав та обов'язків за договором. А відтак, у відповідача не було обов'язку підписувати спірний акт приймання-передачі.
Також відповідач наголошує на тому, що наданий позивачем експертний висновок не є належним доказом у цій справі, оскільки під час здійснення розрахунків експертом безпідставно вибрані дані зазначені в актах технічної перевірки та акті Держенергонагляду № 02/15-0331 та проігноровані і не застосовані дані, зазначені у додатку № 2 до договору від 01.03.2004р.; надаючи висновок по першому, третьому та четвертому питаннях дослідження, експертом вирішено питання про право, що є порушенням пунктів 2.2, 2.3, 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Мінюста України від 08.10.1998р. № 53/5 та п.2.3 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Мінюста України від 12.12.2011р. № 3505/5.
Крім того, за поясненнями відповідача, ним не оспорюються розмір донарахованої вартості спожитої електричної енергії, а оспорюються (не визнається) саме існування у позивача права на проведення такого перерахунку та існування для цього правових підстав (т.1 а.с.99).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАОК» подало зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання відсутнім права на нарахування та стягнення коштів в сумі 61 571,76 грн. за активну електроенергію за період з січня 2008 року по жовтень 2010 року (т.2 а.с.3), який ухвалою суду від 01.04.2013р. прийнятий для сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 905/1551/13-г.
На підтвердження зустрічного позову надано суду у копіях: акт звірки взаємних розрахунків від 01.11.2010р., платіжні доручення, банківські виписки, рахунки, акти прийняття-передавання товарної продукції, договір про постачання електричної енергії № 632 від 01.03.2004р. з додатками, атестат акредитації, протоколи вимірів та перевірок № 96, № 97, № 97а від 21.09.2002р., лист від 25.09.2002р. № 02-1-250 стосовно технічних умов на електропостачання, додаткові угоди від 09.03.2006р., від 14.04.2010р. до договору № 632 від 01.03.2004р., протокол засідання комісії енергопостачальника по розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 122 від 20.10.2010р. з рахунком та розрахунком,акт технічної перевірки від 20.10.2010р. № 441966, акт про порушення № 041483 від 20.10.2010р., лист від 17.01.2012р. № 33 з додатками, рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2012р. по справі № 5006/24/52/2012, від 19.07.2011р. по справі № 20/4пн.
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» проти задоволення зустрічного позову заперечує, посилаючись на приписи п.6.38 Правил користування електричною енергією, рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011р. № 7/144. Також відповідач за зустрічним позовом наголошує на тому, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту, оскільки ТОВ «ПАОК» не визначено об'єкт цивільного права, який порушено.
Розгляд справи відкладався та оголошувались перерви згідно ст. 77 ГПК України. Склад суду змінювався. Розпорядженням голови господарського суду від 29.04.2013р. справу передано на розгляд судді Величко Н.В.
В судовому засіданні, що відбулось 11.06.2013р., позивач підтримав первісні позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог. Відповідач за первісним позовом підтримав заперечення проти первісного позову та наполягав на задоволенні зустрічного позову.
ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заявлено клопотання від 28.05.2013р. про призначення судової електротехнічної та економічної експертизи з метою встановлення обсягу та вартості фактично спожитої електроенергії ТОВ «ПАОК» за період січень 2008р. - жовтень 2010р.
Судом відхиляється зазначене клопотання, оскільки судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд враховує, що ТОВ «ПАОК» не оспорюється розмір донарахованої вартості спожитої електричної енергії, а оспорюється (не визнається) саме існування у позивача права на проведення такого перерахунку та існування для цього правових підстав, а ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не доведено, що висновок експерта не можуть замінити інші докази, наявні у справі, тому призначення відповідної експертизи є недоцільним.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд
До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства», позивач за первісним позовом мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго».
01.03.2004р. між відповідачем за первісним позовом, як споживачем, та позивачем за первісним позовом, як енергопостачальником, укладено договір № 632 (т.1 а.с.8). За умовами розділу 2 цього договору ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» зобов'язався продавати електричну енергію ТОВ «ПАОК» для забезпечення потреб його електроустановок, а останній зобов'язався оплачувати енергопостачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатків № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію», № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до цього договору. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі за текстом - ПКЕЕ).
У пункті 7.1 договору сторони визначили, що облік електроенергії, спожитої споживачем здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються енергопостачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію».
Пунктом 17 додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» встановлено, що при виявленні у споживача змін у схемі ввімкнення розрахункового приладу обліку та електричного керуючого годинника в схемах багатотарифного обліку, пошкоджень, зриву пломб, штучного гальмування диска, зупинці електрогодинника та інших порушень, спричинених винними діями споживача, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання електричної енергії, покази приладу обліку не враховуються, а постачальник здійснює перерахунок за користування електричною енергією за час з дня останньої технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, але такий, що не перебільшує терміну позовної давності (т.2 а.с.113).
На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи: 1) акт про використану електричну енергію, за підписом уповноваженої особи споживача та завірений печаткою; 2) акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку (п.7.5 договору).
У додатку № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору споживач зобов'язався знімати показання електролічильників з 12-ї години останнього дня розрахункового періоду до 12-ї години першого дня наступного розрахункового періоду. Днем розрахункового періоду сторони визначили 14 число кожного місяця (т.2 а.с.115,135).
Згідно п.2 додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» в редакції додаткової угоди від 09.03.2006р. (т.2 а.с.135) для подання «Акту прийму-передачі» споживач не пізніше 10-00 год. 14 робочого дня місяця направляє свого уповноваженого представника до енергопостачальника. Енергопостачальник підписує «Акт прийму-передачі» та один примірник повертає споживачу. За підсумками розрахункового періоду електропостачальник виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку, який має бути оплачений споживачем у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання.
У додатку № 2 до договору сторони визначили Перелік місць встановлення електролічильників з урахуванням тарифної групи точок вводу, за якими здійснюється розрахунок за спожиту електроенергію (т.2 а.с.110). Зокрема, точка вводу КЛ-0,4кВ с РУ-0,4кВ ТП 202, місце встановлення приладів розрахункового обліку - бул. Машинобудівників, 8, прилад обліку - СА4У-И672М № 245963, трансформатор струму 20/5 з розрахунковим коефіцієнтом - 4. Матеріали справи не містять доказів внесення змін до цього додатку.
Згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (т.2 а.с.111), балансова належність електромереж та установок енергопостачальника - РУ-0,4кВ ТП 202, а споживача - КЛ-0,4кВ від РУ-0,4кВ ТП 202 до Р/Щ 0,4кВ будівлі та Р/Щ 0,4кВ будівлі. Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на кабельних наконечниках в РУ-0,4кВ ТП 202.
Додатковою угодою від 14.04.2010р. (т.2 а.с.136) сторони продовжили строк дії договору № 632 від 01.03.2004р. до 01.09.2010р.
Договір № 632 від 01.03.2004р. разом з додатками та додатковими угодами підписано сторонами без зауважень.
За приписами статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається, облік електричної енергії адміністративного приміщення споживача здійснювався електролічильником зав.№245963 з трансформатором струму 100/5, що підтверджується актом опломбування № 174 від 14.02.2004р. (т.1 а.с.29). Як вже зазначалось судом, у додатку № 2 до договору сторони визначили Перелік місць встановлення електролічильників (т.2 а.с.110), згідно з яким прилад обліку - СА4У-И672М № 245963, трансформатор струму 20/5 з розрахунковим коефіцієнтом - 4. Матеріали справи не містять доказів внесення змін до цього додатку.
Матеріали справи свідчать, що на виконання договору № 632 від 01.03.2004р. протягом січня 2008р. - жовтня 2010р. енергопостачальник постачав, а споживач отримував електричну енергію. Обсяг спожитої ТОВ «ПАОК» у цей період електроенергії фіксувався за показами електролічильника № 245963 з використанням розрахункового коефіцієнту - 4, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі електроенергії та актами прийняття-передавання товарної продукції за період з січня 2008р. по жовтень 2010р. (т.1 а.с.32-62) Загальний обсяг спожитої електроенергії згідно цих актів приймання-передачі складає 22 824 кВт/год на суму 15 392,42 грн. Також, енергопостачальником виставлялись рахунки на оплату спожитої ТОВ «ПАОК» у вказаний період електроенергії, які ТОВ «ПАОК» оплачувались (т.2 а.с.12-105).
Отже, протягом січня 2008р. - жовтня 2010р. при складанні актів приймання-передачі електроенергії та актів прийняття-передавання товарної продукції сторони визначали обсяг електроенергії, спожитої ТОВ «ПАОК», у відповідності до умов додатку № 2 до договору, доказів внесення змін до якого сторонами не надано.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2010р. (т.2 а.с.11), підписаного обома сторонами без заперечень, ТОВ «ПАОК» не має заборгованості перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», більш того, на дату звірки, кінцеве сальдо на користь ТОВ «ПАОК» склало 2420,51 грн.
За поясненнями відповідача за зустрічним позовом, на теперішній час між сторонами діє інший договір № 632 від 09.12.2010р. Текст такого договору в матеріалах справи відсутній. Проте, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не оспорює факту існування договору № 632 від 09.12.2010р.
З огляду на наведене господарський суд дійшов висновку, що сторони виконали свої зобов'язання за договором № 632 від 01.03.2004р. належним чином і зобов'язання за цим договором припинились у зв'язку з укладенням нового договору - № 632 від 09.12.2010р.
За поясненнями позивача за первісним позовом, з початку дії договору № 632 від 01.03.2004р. при визначенні обсягу спожитої відповідачем електроенергії, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», на його думку, помилково застосувався розрахунковий коефіцієнт трансформації 4 замість необхідного 20, про що зазначено в акті №441966, складеному за результатами проведеної представниками енергопостачальника технічної перевірки об'єкта споживача, внаслідок чого ним було здійснено відповідачу перерахунок недорахованої електроенергії за останні три роки від дня проведення комісії, тобто з січня 2008 року до дня виявлення помилки - жовтня 2010 року. За розрахунком позивача, ТОВ «ПАОК» спожито та не оплачено електроенергію в обсязі 91296кВт/год на суму 61 571,76 грн.
Суд вважає такі доводи позивача безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до п.6.38 ПКЕЕ за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.
Як встановлено судом у цій справі та при розгляді господарських справ № 7/144 (т.1 а.с.78-83), № 5006/24/52/2012 (т.2 а.с.148), № 20/4пн (т.2 а.с.154) та не спростовується позивачем (ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») електроенергія постачалася відповідачу на підставі договору № 632 від 01.03.2004р. (з урахуванням умов додатку № 2), який є належним правовстановлюючим документом. З акту №441966 від 20.10.2010р. (т.1 а.с.30) вбачається, що в момент перевірки енергопостачальником не встановлено порушення ТОВ «ПАОК» Правил користування електричною енергією чи його навмисних дій, спрямованих на позаоблікове споживання електричної енергії, що передбачені п.6.40 ПКЕЕ. Пошкодження відповідачем розрахункових засобів обліку електроенергії також не встановлено. Електроенергія, яку отримував відповідач обліковувалася і оплачувалася згідно виставлених позивачем рахунків, заборгованість з оплати відсутня. Умови договору № 632 від 01.03.2004р. та Правила користування електричною енергіє передбачають здійснення перерахунку спожитої електроенергії за час з дня останньої технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, але такий, що не перебільшує терміну позовної давності, лише у разі виявлення порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку та порушень ПКЕЕ, а тому відсутні підстави для стягнення спірної суми з огляду на помилкове зазначення в договорі коефіцієнту трансформації 4 замість 20 у зв'язку з недоведеністю енергопостачальником винних дій споживача.
Суд не приймає до уваги посилання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на Акт перевірки Держенергонагляду у Донбаському регіоні від 09.11.2010р. № 02/05-0331 (т.1 а.с.63), оскільки при розгляді справи № 5006/24/52/2012 (т.2 а.с.148) господарським судом Донецької області встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. у справі № 2а/0570/12075/2011 визнано протиправними дії у тому числі й інспектора з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії Краматорського відділення інспекції Держенергонагляду у Донецькій області Резуненка Віктора Івановича при проведенні позапланової перевірки з 05.11.2010р. по 09.11.2010р. ВАТ «Донецькобленерго», а саме дії по проведенню перевірки з питань складання посадовими особами ВАТ «Донецькобленерго» актів про порушення ПКЕЕ та з питань нарахування збитків посадовими особами ВАТ «Донецькобленерго». Зазначена постанова стосується листів Держспоживстандарту від 15.12.2010р. № 01/10-5305 та від 01.04.2011р. № 01/10-1259 і що перевірка Держспорживстандарту, оформлена актом №02/15-0331 від 09.11.2010р. (яка була предметом розгляду Донецьким окружним адміністративним судом), стосувалася саме акту про порушення ПКЕЕ від 20.10.2010р. № 041483.
Суд також не приймає до уваги наданий позивачем за первісним позовом Висновок експертного дослідження № 24/163 від 21.01.2013р., складений експертом Машиніченко О.А. (т.1 а.с.67), оскільки: по-перше, експертне дослідження проводилось на підставі звернення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» і судом не призначалось; по-друге, під час здійснення розрахунків експертом безпідставно вибрані дані зазначені в актах технічної перевірки та акті Держенергонагляду № 02/15-0331 та проігноровані і не застосовані дані, зазначені у додатку № 2 до договору від 01.03.2004р.; надаючи висновок по першому, третьому та четвертому питаннях дослідження, експертом вирішено питання про право, що є порушенням пунктів 2.2, 2.3, 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Мінюста України від 08.10.1998р. № 53/5 та п.2.3 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Мінюста України від 12.12.2011р. № 3505/5; по-третє, ТОВ «ПАОК» не оспорюються розмір донарахованої вартості спожитої електричної енергії, а оспорюються (не визнається) саме існування у позивача права на проведення такого перерахунку та існування для цього правових підстав.
З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в частині вимог про стягнення за договором № 632 від 01.03.2004р. боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 61 571,76 грн.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання ТОВ «ПАОК» виконати обов'язок щодо підписання акту прийняття-передавання товарної продукції за період січень 2008 року - жовтень 2010 року суд зазначає наступне.
Захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом способом, визначеним ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.
Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.
Чинним законодавством не передбачено підстав захисту прав та інтересів шляхом зобов'язання сторони за договором поставки до оформлення товарно-супровідних документів, зокрема, актів прийому-передачі товарної продукції (електроенергії).
З огляду на викладене, провадження у справі в цій частині слід припинити у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України), підвідомчість яких визначена ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Стосовно зустрічних позовних вимог про визнання відсутнім права на нарахування та стягнення коштів в сумі 61 571,76 грн. за активну електроенергію за період з січня 2008 року по жовтень 2010 року.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема про визнання наявності або відсутності прав.
Невизнання - це дії учасника цивільного правовідношення, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, які спрямовані на заперечення в цілому або у певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільного правовідношення, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право.
Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. При цьому, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Однак, обраний в даному випадку позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення порушеного права та реального захисту його прав у випадку їх задоволення. Крім того, зі змісту зустрічної позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, що відповідач будь-яким чином порушив, не визнав або оспорює якесь право позивача або охоронюваний законом інтерес.
За таких обставин, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати покладаються на сторін відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Припинити провадження у справі в частині вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК» про зобов'язання виконати обов'язок щодо підписання акту прийняття-передавання товарної продукції за період січень 2008 року - жовтень 2010 року.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК» про стягнення 61 571,76 грн. відмовити.
Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».
В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання відсутнім права на нарахування та стягнення коштів в сумі 61 571,76 грн. - відмовити.
Судові витрати за подачу зустрічного позову покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК».
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписаний 13.06.2013р.
Суддя Н.В. Величко
Надруковано 3 прим.
1 - позивачу
1 - відповідачу
1 - у справу
Тел. 381-91-20