07.06.2013 Справа № 901/543/13-г
За позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим
в інтересах держави в особі:
1) Міністерства оборони України, м. Київ
2) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополь, Автономна Республіка Крим
до відповідача Приватного підприємства «Віват», м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим
про зобов'язання повернути орендоване майно
Суддя Янюк О.С.
Представники:
від прокуратури - Реднікін М.В. (прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посвідчення від 01.11.2012 № 012228);
від позивача (МОУ) - Куркчі Р.М. (юрисконсульт, довіреність від 26.12.2012 № 220/1065/д);
від позивача (КЕВ міста Сімферополь) - Куркчі Р.М. (юрисконсульт, довіреність від 02.01.2013 № 10/8);
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: 08.02.2013 Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач-1, МОУ), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополь (далі - позивач-2, КЕВ міста Сімферополь) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Приватного підприємства «Віват» (далі - відповідач, ПП «Віват»), у якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 29.03.2013 вих. № 25/1377, просить усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом зобов'язання відповідача повернути позивачу-2 об'єкт оренди по договору оренди № 4/2002/ГоловКЕУ нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 253 Сімферопольського гарнізону в будівлі № 111/113 за адресою: м. Сімферополь, вул. М. Залки, 17а, площею 1 793,4 кв. м, від 02.02.2002 (далі - Договір), а саме орендоване майно загальною вартістю 1 958 292,00 грн, яке розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, буд. 17в, та складається з об'єктів, перелічених прокурором (а.с. 110-113).
Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 525-526, 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та зазначає, що у відповідача, у зв'язку із розірванням Договору на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) від 12.11.2012, залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 у справі № 5002-34/3284-2012, виникло зобов'язання повернути КЕВ міста Сімферополь орендоване майно.
Ухвалою суду від 11.02.2013 у порядку ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) порушено провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.02.2013 провадження у справі зупинено до розгляду
Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення суду від 12.11.2012 у справі № 5002-34/3284-2012.
08.04.2013 провадження у справі було поновлено, про що судом винесено відповідну ухвалу.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався та ухвалою суду від 28.05.2013 продовжено строк вирішення спору на 15 календарних днів до 12.06.2013. Черговий розгляд справи призначений на 07.06.2013.
Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 69, 95-99, 124-127, 153-156).
До того ж, явка представника відповідача обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідач процесуальним правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, не скористався та відзиву на позов не надав.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Під час судового засідання прокурор та представник позивачів підтримали вимоги позовної заяви та надали пояснення, аналогічні викладеним у позові та заяві про зміну предмета позову.
На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
02.02.2002 між Міністерством оборони України (Орендодавець) та Підприємством «Фортуна плюс» (Орендар) укладений Договір (а.с. 13-29), відповідно до п.п. 1.1, 2.3 якого Орендодавець здав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1 793,4 кв. м в/м 253 ГП № 111/113, які знаходяться за адресою: вул. М. Залки, буд. 17а, м. Сімферополь (далі - Майно), для надання населенню побутових послуг. Зазначене Майно на час укладення Договору знаходилось на балансі Сімферопольської КЕЧ району, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна та на 31.08.2001 становила 902 610,00 грн (а.с. 24 на звороті, 25, 140-141, 142-143).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що склад орендованого Майна визначений згідно з актом інвентаризації, який 01.10.2001 був підписаний сторонами та узгоджений начальником Сімферопольської КЕЧ району (а.с. 16 на звороті, 17-18).
Крім того, п. 2.1 Договору встановлено, що момент користування орендованим Майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акту прийому-передачі вказаного Майна.
02.01.2002 на виконання зазначеного пункту Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування спірне Майно за актом інвентаризації від 01.10.2001, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду (а.с. 24).
Строк дії Договору визначений у п. 10.1, відповідно до якого він діє з моменту підпису і до 01.10.2006.
11.02.2003 у зв'язку з реорганізацією Підприємства «Фортуна плюс» між Орендодавцем та його правонаступником - ПП «Віват» укладена додаткова угода від 11.02.2003 № 16д/2003/ГоловКЕУ до Договору (а.с. 30-36). Умовами зазначеної угоди, зокрема, змінені строки дії Договору - до 11.02.2013.
Орендодавець також передав, а ПП «Віват» прийняло спірне орендоване Майно, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі орендованого нерухомого майна від 30.01.2003 (а.с. 31 на звороті).
Додатковими договорами від 25.12.2003 № 63д/2003/ГоловКЕУ (а.с. 37-39), від 04.01.2004 б/н (а.с. 40), від 01.03.2007 № 68д/2007 (а.с. 41-43), від 29.03.2008 № 8д/2008 (а.с. 44) , від 28.05.2009 № 5д/2009 (а.с. 45-46), від 11.01.2010 № 14д/2010 (а.с. 47), від 01.04.2010 № 31д/2010 (а.с. 48), від 21.01.2011 № 2д/2011 (а.с. 49-50), від 01.09.2011 № 20д/2011 (а.с. 51-52), від 13.02.2012 № 1д/2012 вносилися зміни до Договору, зокрема, щодо цілей використання орендованого Майна, розміру орендної плати, обов'язку із встановлення Орендарем приладів обліку тепло-, енерго-, водопостачання та укладення прямих договорів і постачальниками послуг.
Крім того, у зв'язку із присвоєнням будівлі за ГП № 113 військового містечка № 238 нової адреси, а саме: вул. Мате Залки, буд. 17в, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, що вбачається із матеріалів інвентаризаційної справи № 7906, яка сформована Кримським республіканським підприємством «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (а.с. 162-216), та з метою продовження Договору, 13.02.2012 між сторонами був укладений додатковий договір № 1д/2012 до Договору (далі - Додатковий договір; а.с. 53-54). Зазначений факт встановлений також у рішенні суду від 12.11.2012, яке було залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 у справі № 5002-34/3284-2012 (а.с. 57-59, 85-87). Так, умовами вищевказаного Додаткового договору пункти з 1.1 по 10.9 були виключені, а Договір був викладений у новій редакції.
Пунктом 1.1 Додаткового договору також визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 1 793,40 кв. м у будівлі № 113 військового містечка № 238 (далі - Майно), яке знаходиться на балансі КЕВ міста Сімферополь та розташоване за адресою: вул. Мате Залки, буд. 17в, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, вартість якого визначена на 31.08.2001 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 902 610,00 грн.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.12.2009 сер. ЯЯЯ № 951390, видане на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 11.12.2009 № 3294, власником нежитлових приміщень за адресою: вул. Мате Залки, буд. 17в, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, в цілому є держава в особі Міністерства оборони України (а.с. 129, 209). Право власності за державою в особі Міністерства оборони України зареєстроване Кримським республіканським підприємством «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 130, 210).
Водночас, у вищевказаному свідоцтві та витягу значиться, що нежитлові приміщення, адресою яких є: вул. Мате Залки, буд. 17в, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, знаходяться в оперативному управлінні КЕВ міста Сімферополь. Також, знаходження
спірного Майна на балансі КЕВ міста Сімферополь підтверджується бухгалтерською довідкою від 29.03.2013 № 10/1125 (а.с. 114), інвентаризаційної відомістю (а.с. 132-133), інвентаризаційною карткою обліку основних засобів (а.с. 135), індивідуальними картками обліку будівлі (а.с. 136-137).
У зв'язку з істотним порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати орендних платежів рішенням суду від 12.11.2012 був розірваний спірний Договір. Зазначене рішення набрало законної сили 04.03.2013 після його перегляду судом апеляційної інстанції.
Умовами Договору, зокрема, п.п. 5.10, 10.9, передбачений обов'язок Орендаря протягом трьох робочих днів після припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцю передане в оренду Майно.
Проте, відповідач спірне Майно не повернув та продовжує ним користуватись, чим, на думку прокурора, порушує права та охоронювані інтереси держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України та КЕВ міста Сімферополь. Зазначене стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Крім того, правові засади майнових відносин між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції, чинній на час вчинення правовідносин, далі - Закон).
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди державного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З наведеною нормою узгоджуються ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 27 Закону у випадку розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його пролонгації або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі оренди.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки у даній справі та у справі № 5002-34/3284-2012 брали участь ті ж самі сторони, суд приходить до висновку про повну тотожність суб'єктного складу спорів. У зв'язку з чим, факти, встановлені рішенням суду від 12.11.2012, залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 у справі № 5002-4/3275-2011, яке набрало законної сили, є обов'язковими при розгляді даного спору та не підлягають доказуванню знову.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доведеність факту розірвання спірного Договору, що, в свою чергу, призвело до виникнення у відповідача обов'язку з повернення Майна. Проте, відповідачем спірне Майно добровільно повернуто не було, докази протилежного в матеріалах справи відсутні. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови Договору та вимоги законодавства щодо звільнення спірного Майна внаслідок розірвання відповідних правовідносин щодо користування ним.
Підсумовуючи викладене, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, прокурором заявлені вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути орендоване Майно, у зв'язку з чим зазначений спір підлягає вартісній оцінці, а судовий збір визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».
Так, вартість спірного Майна, яке підлягає поверненню відповідачем, визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна. Зазначена вартість є договірною та погодженою сторонами (п. 1.1 Договору). Крім того, на підставі зазначеного експертного висновку відповідачу за період дії Договору проводився розрахунок орендних платежів.
У той час, судом до уваги не приймаються посилання прокурора на відомості, які містяться у бухгалтерській довідці від 29.03.2013 №10/1125 стосовно балансової вартості спірного Майна, оскільки вони не підтверджені доказами у розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України.
Ураховуючи зазначене, зокрема, вартість спірного Майна та приписи п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за зазначеним позовом складає 18 052,20 грн (902 610,00 грн х 2 % = 18 052,20 грн), який у повному обсязі покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Усунути перешкоди в користуванні майном шляхом зобов'язання Приватного підприємства «Віват» повернути Квартирно-експлуатаційному відділу міста Сімферополь об'єкт оренди по договору оренди № 4/2002/ГоловКЕУ нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 253 Сімферопольського гарнізону в будівлі № 111/113 за адресою: м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17а, площею 1 793,4 кв. м, а саме: орендоване майно вартістю 902 610,00 грн, розташоване у будівлі № 113 військового містечка № 238 за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, буд. 17в, та складається з:
на першому поверсі загальною площею 863,1 кв. м: тамбур № 1 площею 7,0 кв. м,
коридор № 2 площею 54,4 кв. м, кімната № 3 площею 10,5 кв. м, кімната № 4 площею 11,1 кв. м, кімната № 5 площею 10,9 кв. м, кімната № 6 площею 7,9 кв. м, кімната № 7 площею 26,1 кв. м, кімната № 8 площею 8,1 кв. м, кімната № 9 площею 6,8 кв. м, санвузол № 10, 11 та 12 площею 19,3 кв. м, кімната № 13 площею 26,1 кв. м, кімната № 14 площею 22,0 кв. м, кімната № 15 площею 16,2 кв. м, кімната № 16 площею 13,4 кв. м, кімната № 17 площею 11,7 кв. м, кімната № 18 площею 7,3 кв. м, кімната № 19 площею 20,5 кв. м, кімната № 20 площею 12,9 кв. м, кімната № 21 площею 7,6 кв. м., кімната № 22 площею 7,4 кв. м, кімната № 23 площею 30,8 кв. м, кімната № 24 площею 5,3 кв. м, коридор № 25 площею 43,4 кв. м, кімната № 26 площею 3,4 кв. м, кімната № 27 площею 12,5 кв. м, кімната № 28 площею 23,0 кв. м, кімната № 29 площею 3,2 кв. м, кімната № 30 площею 7,4 кв. м, кімната № 31 площею 28,4 кв. м, коридор № 32 площею 31,1 кв. м, кімната № 33 площею 196,3 кв. м, кімната № 34 площею 66,5 кв. м, кімната № 35 площею 71,0 кв. м, кімната № 36 площею 33,6 кв. м;
на другому поверсі загальною площею 930,3 кв. м: приміщення № 1 площею 19,2 кв. м, приміщення № 2 площею 24,5 кв. м, приміщення № 3 площею 10,9 кв. м, приміщення № 4 площею 11,6 кв. м, приміщення № 5 площею 8,9 кв. м, приміщення № 6 площею 15,0 кв. м, приміщення № 7 площею 14,8 кв. м, приміщення № 8 площею 7,7 кв. м, приміщення № 9 площею 4,1 кв. м, приміщення № 10 площею 7,3 кв. м, приміщення № 11 площею 11,9 кв. м, приміщення № 12 площею 9,9 кв. м, приміщення № 13 площею 15,2 кв. м, приміщення № 14 площею 4,0 кв. м, приміщення № 15 площею 5,8 кв. м, приміщення № 16 площею 24,7 кв. м, приміщення № 17 площею 19,3 кв. м, приміщення № 18 площею 22,5 кв. м, приміщення № 19 площею 21,1 кв. м, електрощитова № 20 площею 14,0 кв. м, приміщення № 21 площею 7,8 кв. м, зал торгівлі № 22 площею 439,9 кв. м, санвузол № 23 площею 10,6 кв. м, приміщення № 24 площею 23,9 кв. м, приміщення № 25 площею 33,3 кв. м, приміщення № 26 площею 29,6 кв. м, приміщення № 27 площею 7,2 кв. м, тамбур № 28 площею 13,7 кв. м, коридор № 29 площею 32,4 кв. м, коридор № 30 площею 7,0 кв. м, коридор № 31 площею 31,6 кв. м, коридор № 32 площею 13,5 кв. м, коридор № 33 площею 7,4, кв. м.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Віват» у доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 18 052,20 грн (вісімнадцять тисяч п'ятдесят дві грн 20 коп).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 12.06.2013.
Суддя О.С. Янюк