07.06.2013 Суддя: Перетятько О. Ю.
Справа № 253/1303/13-ц
« 07» червня 2013 року Центрально - Міський районний суд м. Горлівки у складі: головуючого - судді Перетятька О.Ю.,
при секретарях Березка С.Г., Гвоздік О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Панкова К.М., Шабліна Є.І.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальності "Торгівельний будинок «Амстор" про поновлення на роботі, скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання провести перерахунок заробітної плати,
19 березня 2008 року його було прийнято на роботу в ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» на посаду інженера по пожежній безпеці по регіону. До 06 червня 2012 року він працював на зазначеній посаді, виконував свої обов'язки на об'єктах ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» (м. Горлівка, м. Єнакієве, м. Краматорськ, м. Сєвєродонецьк) всього на п'яти об'єктах , згідно посадової інструкції. 06 червня 2012 року наказом № 105/к від 06.06.2012 року його було звільнено за ст. 40 ч.1 КЗпП України за скороченням штату. Своє звільнення він оскаржив в Апеляційний суд Донецької області та рішенням від 03.12.2012 року його було поновлено на роботі. З 17 січня 2013 року наказом № 11/к від 17.01.2013 року його було звільнено за ст. 40 п.3 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним за наступних обставин: за час роботи з 03.12.2012 року по 17.01.2013 року на нього постійно вчинявся моральний тиск, необґрунтовано вимагали щоденно звітувати про виконану роботу, вказані звіти сканувалися та відправлялися до міста Донецька головному інженеру, провідному інженеру. До того ж вимагалося проводити фотозйомку його роботи, хоча від інших працівників товариства таких звітів не вимагали. Враховуючи всі ці обставини, він 04.01.2013 року написав заяву про звільнення, з проханням звільнити його за ст. 38 ч. 3 КЗпП України, однак керівник персоналу Комашко Н.В. відмовилася його прийняти та зареєструвати. Після чого він був вимушений відправити заяву про звільнення з проханням звільнити його у встановлений термін, а саме 18.01.2013 року рекомендованим листом з повідомленням та продублювати свою заяву телеграмою від 12.01.2013 року. 16 січня 2013 року його викликала регіональний директор ТОВ ТБ «Амстор» Герасімова Ю.А., яка ознайомила його з наказом № 85 про оголошення йому догани та актом, не дивлячись на те, що наказ був винесений 15.01.2013 року, акт складався в його присутності 14.01.2013 року, а ознайомлювали його з актом, який складений 15.01.2013 року. Він відмовився підписувати вказаний акт, оскільки на ньому був відсутній підпис в.о. керуючої магазином О.В. Жуліної; акт було підписано не існуючим працівником - охоронець Волков А.В.; відсутня інформація про місце складання акту, № акту, час складання; відсутня назва організації, не зазначено конкретне робоче місце; акт складено не вповноваженою на це особою; акт складений у присутності осіб, які не були свідками порушень трудової дисципліни(так, виконуючий директор Дьомін А.А. . робоче місце якого знаходиться в місті Донецьку, не міг зафіксувати факт його відсутності на робочому місті 17,20,21,28,29 грудня 2012 року в місті Горлівка); крім того, по кожному факту порушення трудової дисципліни складається окремий акт. До того ж не зрозуміло, яким документом зафіксовано його робоче місце, оскільки і в посадовій інструкції, і в трудовому договорі такі відомості відсутні та їх не може бути оскільки за ним закріплено п'ять об'єктів та постійно знаходитись на одному місці він не може. В наказі № 85 від 15.01.2013 року зазначено, що він систематично порушував внутрішній розпорядок та трудову дисципліну , однак п. 3 ст. 40 КЗпП України передбачено можливість власнику розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи суспільного стягнення. Він на протязі року не порушував повторно трудової дисципліни з дня застосування стягнення за перше порушення, тому ці порушення не можуть бути кваліфіковані як систематичні. Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне із стягнень: догана або звільнення. Всупереч закону до позивача застосовано зразу обидва стягнення (догана - 15.01.2013 року та звільнення 17.01.2013 року.). Згідно ст. 38 КЗпП України останнім днем роботи рахується день звільнення, згідно наказу № 11/к від 17.01.2013 року його останнім днем роботи вважається 17 січня 2013 року, однак з 17.01.2013 року він знаходився на лікарняному, про що свідчить лікарняний лист. Про те, що позивач знаходиться на лікарняному, було своєчасно повідомлено безпосереднього керівника - головного інженера Мелікова В.Н. Після лікарняного, він намагався здати лікарняний лист для нарахування суми в рахунок лікарняного, однак його не прийняли, оскільки його вже було звільнено. На підставі ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності. За час роботи (грудень 2012 року - січень 2013 року) йому виплачувалася мінімальна заробітна плата, що приблизно у два рази менше ніж заробітна плата працівникам товариства, що виконують некваліфіковану працю. В порушення вимог ст. 47 КЗпП України розрахунок та трудову книжку він отримав не в останній день роботи -17.01.2013 року, а наступного дня. Повторним незаконним звільненням з роботи йому було спричинено моральну шкоду. Через хвилювання погіршився стан його здоров'я, він вимушений був проходити курс лікування, звільнення відобразилося і на матеріальному забезпеченні його родини, погіршилися відносини з родичами. Він став нервовим. Просить суд визнати причину його звільнення незаконною та поновити його на роботі, скасувати наказ № 85 від 15.01.2013 року «Про оголошення догани інженеру з пожарної безпеки ОСОБА_1» як незаконний. Стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 10000 гривень, провести перерахунок та стягнути недоплачену заробітну плату за грудень 2012 року та січень 2013 року з урахуванням середнього заробітку за травень-квітень 2012 року.
Позивач у судовому засіданні наполягав на своїх вимогах, мотивуючи їх аналогічно викладеному в позовній заяві. За характером своєї роботи він не має знаходитись на одному місці, він не пам'ятає, чи знаходився в приміщенні ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» в дні, щодо яких його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Він міг направлятися до органів МНС, інших крамниць ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», знаходитися в путі, у нього ненормований робочий день. Звертав увагу суду на те, що в дні, в які він начебто був відсутній на робочому місці, в табелі обліку робочого часу є відмітки про відпрацювання повного робочого дня. Окрім того, в названі дні він приходив на роботу, раніше, ніж в зазначений Правилами внутрішнього трудового розпорядку час(09 годин), а уходив- пізніше(18 год).
Представники відповідача позов не визнали. Зазначили, що позивач систематично порушував правила трудової дисципліни, що виразилося в тому, що він самовільно залишав робоче місце без дозволу керівництва. Цей факт підтверджено копіями відповідних доповідних записок, а також даними автоматизованої системи табельного обліку, що запроваджена на підприємстві. За характером своєї роботи позивач мав відвідувати інші крамниці, проте в цьому випадку автоматизованою системи табельного обліку факт наявності позивача в іншому магазині був би зафіксований. При притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності поважність причини відсутності на робочому місці позивача, зокрема, відвідування органів МНС ним не доведено. Тому він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Оскільки після цього відповідач продовжував порушувати правила внутрішнього трудового розпорядку, він у встановленому порядку був звільнений на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України. Щодо лікарняного листка, то цю ситуацію позивач утворив штучно, навмисно. Він у день звільнення перебував на робочому місці, нікого не повідомив, що у нього є лікарняний лист. Він в той же день був ознайомлений з наказом про звільнення. У грудні 2012 р., січні 2013 р. позивачу правильно сплачувалася заробітна плата, виходячи з його посадового окладу. Вимоги сплачувати заробітну плату, виходячи із заробітної плати, визначеної в рішенні Апеляційного суду Донецької області, не засновані на законі.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає встановленим наступне.
Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 19.03.2008 року було прийнято на посаду інженера пожежної безпеки по регіону ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор». 06.06.2012 року позивача звільнено з роботи за скороченням штатів відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. 03.12.2012 року поновлено на посаді інженера пожежної безпеки по регіону. 17.01.2013 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку за п. 3 ст. 40 КЗпП України(а.с. 6-7).
Згідно з копією наказу «Про звільнення» від 17.01.2013 року інженера з пожежної безпеки по регіону ОСОБА_1 звільнено з роботи 17 січня 2013 року у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, підставою для звільнення зазначені: наказ № 85/к від 15.01.2013 року «Про оголошення догани»; акт про відсутність ОСОБА_1 на роботі; службова записка провідного інженера з пожежної безпеки Беседіна Н.П.; доповідна записка головного фахівця з кадрів Герезіної О.А.(а.с. 8). В акті, складеному спеціалістом по персоналу Титовою А.С. в присутності в.о. керуючого магазином Жуліної О.В., начальника служби охорони Волкова О.В., про те, що інженер по пожежній безпеці по регіону ОСОБА_1 був відсутній на роботі 16 січня 2013 р. в період часу з 09 год. до 09 годин 55 хвилин, з 11 год. 10 хв. до 13 год., що підтверджується даними обліку реєстрації співпрацівників ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор». Причини своєї відсутності на роботі ОСОБА_1 надати відмовився(а.с. 68). Цими ж особами був складений акт, що інженер з пожежної безпеки по регіону ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з актом від 16.01.2013 р. про порушення ним реєстрації робочого часу в січні 2013 р.(а.с. 63)
Із зазначеного наказу «Про звільнення», копії трудової книжки вбачається, що днем звільнення позивача є останній день його роботи - 17 січня 2003 р. Проте згідно з листком непрацездатності серії АБЯ № 284950, виданого лікарнею з поліклінікою Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області 17.01.2013 р., відповідно до якого ОСОБА_1 був непрацездатним в період з 17 січня 2013 р. до 21 січня 2013 р. (включено) через загальне захворювання (а.с. 42). Згідно з відповіддю Лікарні з поліклінікою Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області від 06.02.2013 р. позивач звертався до вказаного лікувального закладу 17.01.2013 р. в 12 год. 40 хв., був відкритий листок непрацездатності № 284850 з 17.01.13 р. по 22.01.13 р., виписаний до праці 23.01.13 р.(а.с. 45). Отже, позивач був звільнений з роботи по ініціативі власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності. Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Таким чином, звільнення позивача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України 17 січня 2013 р. є незаконним, тому вимоги позивача щодо поновлення його на посаді інженер з пожежної безпеки по регіону товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» підлягають задоволенню.
Доводи представників відповідача про те, що позивач нікого не повідомив про те, що він перебуває на лікарняному, при цьому був на роботі 17.01.2013 р. не впливають на ці висновки суду. Дійсно, позивач у судовому засіданні не довів, що він у встановленому порядку поінформував уповноважених осіб підприємства про те, що у нього була тимчасова непрацездатність. Частина 3 статті 40 КЗпП України не передбачає обов'язкової поінформованості працедавця про те, що працівник непрацездатний для встановлення незаконності його дій по звільненню працівника в цей період. Зазначена норма містить безумовну заборону на звільнення в період непрацездатності, незалежно від того, чи поінформував працедавця працівник про таку непрацездатність. Сам по собі факт перебування на робочому місці в період непрацездатності позивача не свідчить про те, що листок непрацездатності виданий незаконно. Зазначений листок непрацездатності недійсним у встановленому законом порядку визнаний не був.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Таким чином, позивач підлягає поновленню на роботі, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час з моменту звільнення по момент винесення рішення про поновлення на роботі. Згідно із п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Середньоденний заробіток позивача відповідно до довідки відповідача (а.с. 151-152) складає 74 грн. 94 к.(2248 грн.08 грн./30 днів) Таким чином, середня заробітна плата за час з моменту звільнення по день винесення рішення 74 грн. 94 к..(середньоденний заробіток) х 95 робочих днів = 7119 грн. 30 к. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7119 гривень 30 копійок за вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до копії наказу № 85 від 15.01.2013 року «Про оголошення догани інженеру пожежної безпеки по регіону ОСОБА_1» ОСОБА_1 оголошено догану, оскільки згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор»» , з якими ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис, у товаристві встановлений п'ятиденний робочий тиждень тривалістю 40 годин із двома вихідними, робочий час з 09-00 години до 18-00 години, з перервою 1 година. Відповідно до п. 1.4 посадової інструкції інженера з пожежної безпеки по регіону, я з якою ОСОБА_1 також був ознайомлений, інженер з пожежної безпеки по регіону підпорядковується головному інженеру ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор»». Однак ОСОБА_1 всупереч вищенаведеному 17.12.2012 р. з 16:46 до 18:00 години, 20.12.2012 р. з 16:42 до 18:00 години, 21.12.2012 р. з 09:42 до 18:00, 24.12.2012 р. з 16:44 до 18:00, 25.12.2012 р. з 9:32 до 18:00 години, 26.12.2012 р. з 16:24 до 18:00 години, 28.12.2012 р. з 16:41 до 18:00 години, 29.12.2012 р. з 14:37 до 17:00 години самовільно без відповідного дозволу головного інженера ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор»» залишав роботу і був відсутній на роботі без поважних причин у зазначені періоди. Про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, а саме про відсутність у зазначені періоди на роботі без поважних причин був складений відповідний акт. Крім цього, ОСОБА_1 21.12.2012 р., 25.12.2012 р. та 27.12.2012 р. протягом робочого часу здійснював покупки у суспільно-торгівельному центрі «Амстор», що знаходиться за адресою: м. Горлівка, проспект Леніна, 60а. підставою для оголошення ОСОБА_1 догани стали: акт про порушення трудової дисципліни від 14.01.2013 року, службова записка головного фахівця з кадрів, виписка обліку реєстрації співробітників ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор»», службова записка начальника служби охорони від 14.01.2013 року, службова записка головного інженера від 14.01.2013 року, службова записка інженера з пожежної безпеки по регіону ОСОБА_1(а.с. 17).
Згідно із п.16 Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Торгівельний будинок Амстор», які є додатком до колективного договору на підприємстві встановлено два виду робочого тижня. Перший - для адміністративно господарських працівників - п'ятиденний робочий тиждень з наступними розпорядком роботи: початок роботи - 9 год.,перерва для відпочинку і харчування(13-14 год), закінчення роботи - 18 год. Згідно із п. 10 зазначених Правил внутрішнього трудового розпорядку працівники зобов'язані, зокрема: своєчасно, в установлений час прибути на робоче місце, почати роботу відповідно до діючого режиму робочого дня; бути на робочому місці впродовж всього робочого дня за винятком перерв на відпочинок та харчування(а.с. 65-70). Згідно з наказом ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» № 4978 від 01 вересня 2011 р. на вказаному підприємстві запроваджено і організовано ведення автоматизованої системи табельного обліку Actina(далі система табельного обліку) у всіх суспільно - торгівельних центрах «Амстор» ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», керівникам структурних підрозділів (відділів) предписано довести до підлеглих працівників про обов'язок фіксування часу початку щоденної роботи та закінчення за допомогою електронної карти(беджа) у відведених для цього місцях на кожному СТЦ «Амстор»(а.с. 136). Таким чином,позивач був зобов'язаний знаходитися на робочому місці на протязі робочого дня з 09 години до 18 години, при цьому фіксувати час початку щоденної роботи та закінчення за допомогою електронної карти(беджа) у відведених для цього місцях на кожному СТЦ «Амстор». В зазначені в наказі № 85 від 15.01.2013 року «Про оголошення догани інженеру пожежної безпеки по регіону ОСОБА_1» дні та години позивач був відсутній у всіх підрозділах ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», а 16 січня 2013 р. в період часу з 09 год. до 09 годин 55 хвилин, з 11 год. 10 хв. до 13 год., що і стало підставою відповідно для виданні наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а в подальшому - наказу про звільнення. Ці факти підтверджені електронною реєстрацією співпрацівників ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор»(а.с. 72-126). Доказів, які підтверджують поважність відсутності позивача в приміщеннях ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», ним не надано ані керівництву підприємства, ані в судовому засіданні суду. При цьому перед застосуванням наказом № 85 від 15.01.2013 р. дисциплінарного стягнення у вигляді догани позивачу було запропоновано надати пояснення і він у службовій записці від 14.01.2013 р. повідомив, що він практично щоденно о 16 год. 45 хв. він уходив з СТЦ 12 для проведення перевірки обладнання. По іншим числам він неодноразово відвідував МНС м. Горлівки для консультацій та звітів по припису 2012 р.(а.с. 21). Однак доказів цих обставин позивачем не надано. Більш того, якщо такі обставини і мали місце, то це не звільняло ОСОБА_1 від обов'язку фіксування часу початку щоденної роботи та закінчення за допомогою електронної карти (беджа), що ним зроблено не було. Доводи позивача про те, що він приходив деякі дні до початку робочого дня не можуть бути підставою для звільнення його від дисциплінарної відповідальності, оскільки це не звільняло його від обов'язку знаходитися на робочому місці до закінчення робочого дня. Та обставина, що всі дні грудня 2012 р. - січня 2013 р. були протабельовані та оплачені позивачу в повному розмірі не спростовує факт допущеного ним порушення трудової дисципліни. Отже, позивачем були допущені порушення дисципліни, за що в межах повноважень з додержанням порядку і строків, встановлених ст. 148,149 КЗпП України уповноваженою особою накладено дисциплінарне стягнення на позивача у вигляді догани наказом № 85 від 15.01.2013 року. Підстав для скасування зазначеного наказу не встановлено, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги і в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок заробітної плати за період грудень - січень 2013 р. з у рахуванням розміру, встановленого рішенням Апеляційного суду Донецької області від 03 грудня 2012 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди з наступних підстав. Дійсно, вказаним рішенням встановлена середньоденна заробітна плата позивача, з якої було обчислено середньоденний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 96 грн. 29 к.(а.с. 32-34). Проте цей заробіток мав застосовуватися саме при стягненні заробітку за час вимушеного прогулу. Правових підстав для визначення заробітної плати за фактично відпрацьований час у грудні 2012 р. та у січні 2013 року, на підставі цього середньоденного заробітку немає. Натомість наказом № 230/к від 03.12.2012 р. позивача було поновлено на роботі на посаді інженера з пожежної безпеки по регіону з 07 червня 2012 року з окладом згідно з штатним розкладом (а.с. 61). Відповідно до штатного розкладу посадовий оклад інженера з пожежної безпеки по регіону складає 1600 гривень(а.с. 142). Як вбачається із довідки від 23.04.2013 р. ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» саме із цього окладу проведено розрахунок заробітної плати позивача за відпрацьовані робочі дні грудня 2012 р., січня 2013 р.(а.с. 151-152). Доказів, що позивачу мали призначатися і інші виплати, не надано.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Незаконним звільненням порушені трудові права позивача,заподіяні моральні страждання і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя у зв'язку з відсутністю можливості реалізувати право на труд, забезпечення відповідного рівня життя. Для поновлення своїх порушених прав він змушений був звертатися до суду. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги тривалість порушення законних прав позивача, характер і тривалість його моральних страждань, а також того, що з відповідача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, який також носить компенсаційний характер, того, що поведінка самого позивача сприяла порушенню його прав(він не повідомив про свою непрацездатність у день звільнення працедавця) приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в цій частині в розмірі 300 грн.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 344 грн. 10 к.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 слід допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного, ст. ст.. 40, 147-149, 2371, 235 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10-11, 57-60, 212 - 217 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальності "Торгівельний будинок «Амстор" про поновлення на роботі, скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання провести перерахунок заробітної плати, задовольнити частково.
ОСОБА_1 поновити на посаді інженер з пожежної безпеки по регіону товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор»:
на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7119 (сім тисяч сто дев'ятнадцять) гривень 30 копійок за вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів; у відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням, 300 (триста) гривень;
на користь держави судовий збір в сумі 344 гривні 10 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області через Центрально - Міський районний суд міста Горлівки. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. Ю. Перетятько