№ 336/4309/13-к
Пр. 1-кп/336/217/2013
(НА ПІДСТАВІ УГОДИ ПРО ВИЗНАННЯ ВИНУВАТОСТІ)
7 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:
головуючого судді Щасливої О.В.,
при секретарі Морозової В.М.,
з участю прокурора Купенко А.В.,
захисника адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, який проживає в АДРЕСА_2, судимого Приморським районним судом Запорізької області від 07.09.1995 року за ст. 2296 ч. 1 КК України (в редакції 1960 року) до шести місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 03.02.1996 року у зв'язку із відбуттям строку покарання; вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.1997 року за ст. 2296 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до двох років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 18.06.1999 року у зв'язку із відбуттям строку покарання; вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2000 року за ст. ст. 17, 140 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до одного року шести місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 15.09.2001 року у зв'язку відбуттям строку покарання; вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2003 року за ст. 185 ч. ч. 2, 3 до чотирьох років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 17.08.2006 року у зв'язку з відбуттям строку покарання; вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2007 року за ст. 309 ч. 2 до трьох років позбавлення волі, від відбування покарання звільненого з випробуванням строком на два роки; вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2007 року за ст. ст. 309 ч. 2, 395 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 12.11.2010 року у зв'язку із відбуттям строку покарання; вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя за ст. 309 ч. 2 КК України до двох років позбавлення волі,
укладену 7 червня 2013 року між прокурором прокуратури м. Запоріжжя Купенком Антоном В'ячеславовичем та обвинуваченим ОСОБА_2 про визнання останнім винуватості за ч. 2 ст. 307 КК України та погодження на призначення покарання за ч. 2 ст. 307 КК України,
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475, 476, 395 КПК України, суд
Обвинувачений, який має судимості за незаконні дії в сфері обігу наркотичних засобів та корисні злочини проти чужої власності, знову скоїв два епізоди незаконного збуту наркотичних засобів за таких обставин.
Обвинувачений, керуючись умислом на незаконні придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, за невстановлених обставин незаконно набув з метою збуту наркотичний засіб - ацетильований опій, який зберігав при собі з метою збуту.
20 березня 2013 року, близько 21 години 10 хвилин, ОСОБА_2, керуючись умислом на незаконний збут наркотичного засобу, біля будинку № 146 по вул. Панфьорова в м. Запоріжжі, незаконно збув особі, яка проводила оперативну закупку, зазначений наркотичний засіб, який зберігав в медичному шприці, масою в перерахунку на суху речовину 0,4108 грама за винагороду у 300 грн.
Продовжуючи вчинення незаконних в сфері обігу наркотиків, приблизно о 17 годині 20 хвилин 4 квітня 2013 року обвинувачений описаним способом в квартирі АДРЕСА_1 збув згаданій особі медичний шприц з ацетильованим опієм вагою в перерахунку на суху речовину 0,125 грама за винагороду у 600 грн.
7 червня 2013 року між прокурором прокуратури м. Запоріжжя Купенком А.В. та обвинуваченим укладено угоду про визнання ОСОБА_2 винуватості за ст. 307 ч. 2 КК України та погодження на призначення покарання за ст. 307 ч. 2 КК України, відповідно до якої:
- обвинувачений беззастережно визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті і пункті першому угоди, і під час підписання угоди про визнання винуватості підтверджує факт беззаперечного визнання вини;
- сторони погоджуються на призначення ОСОБА_2 покарання за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі.
Застосування положень ст. 69 КК України сторони обумовлюють пом'якшуючими покарання обставинами та даними про стан здоров'я обвинуваченого, який 17 квітня 2013 року переніс гострий передньобоковий інфаркт міокарду.
Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про визнання винуватості, що передбачені ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні сторони просять про затвердження угоди.
Ознайомившись із змістом угоди, перевіривши виконання вимог ст. ст. 471, 472 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують нічиї права, свободи та інтереси, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом.
Перед затвердженням угоди про визнання винуватості суд переконався в тому, що обвинувачений розуміє:
- що він має право на судовий розгляді, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про допит свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України;
- характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
- вид покарання.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази - два медичних шприци з ацетильованим опієм, чотири порожніх медичних шприци, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, - підлягають знищенню.
Речовий доказ - 150 грн., які знаходяться на зберіганні в управлінні матеріального забезпечення ГУМВС України в Запорізькій області, - підлягає поверненню за належністю.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості за ч. 2 ст. 307 КК України, укладену 7 червня 2013 року між прокурором прокуратури м. Запоріжжя Купенком Антоном В'ячеславовичем та обвинуваченим ОСОБА_2.
Визнати ОСОБА_2 винним за ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі.
Початок строку покарання обчислювати з моменту затримання обвинуваченого за підозрою у вчиненні злочину, тобто з 4 квітня 2013 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не змінювати.
Речові докази - наркотичні засоби, чотири порожніх медичних шприци, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області, - знищити.
Речовий доказ - 150 грн., які знаходяться на зберіганні в управлінні матеріального забезпечення ГУМВС України в Запорізькій області, - повернути за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонам и угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суддя О.В. Щаслива