8.2.1
Іменем України
04 червня 2013 року Справа № 812/4143/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Солоніченко О.В.
при секретарі: Калашнікові Д.О.,
за участю
представників позивача Шайтури О.М. довіреність від 14.03.2013,
Сергєєвої М.В. довіреність від 29.05.2013,
представника відповідача Повідайчик І.В. довіреність від 02.01.2013,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 00019015309, -
30 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 00019015309.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем на підставі акта перевірки від 13.11.2012 № 213/15-327/21833721 було прийнято податкове повідомлення - рішення № 00019015309 від 28.11.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 12959,29 грн.
Стосовно висновків ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС щодо порушення ТОВ «Луганська фірма «Агрохім» норм матеріального права, а саме п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України шляхом неправомірного включення в заяву із скаргою податкових накладних виписаних у січні, червні та серпні 2012 року, що як наслідок призвело до витрат бюджету в розмірі: 10 367 грн. 43 коп. та штрафних санкцій в розмірі: 2 591 грн. 86 коп. позивач вважає, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС Жуй О. В. - яким було складено Акт перевірки п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України трактується у власному розумінні, без врахувань вимог п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України та п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідачем не було враховано офіційний коментар Державної податкової служби України, зокрема Листа № -51/7/15-3117-10 від 17.11.2011 року, який містить у собі роз'яснення щодо порядку включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкових накладних, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі -податкових накладних, а саме: «... податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця: - у тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної, - разі отримання її із запізненням в інших податкових періодах. Якщо ж податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі ,г стягом встановленого для такої реєстрації терміну, платник податку - покупець включає до складу -:даткового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми податку на додану вартість, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника :сдаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Аналогічні міркування ТОВ «Луганська фірма «Агрохім» виклало у своїх скаргах при проведенні процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС від 28.11.2012 року № 00019015309, однак вказані аргументи не були взяли взяті податковим органом до уваги.
Представники позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримали, просили його задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав суду письмові заперечення проти задоволення позову в яких серед іншого зазначив, наступне.
На підставі п. 200.10 ст. 200, ст.76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року поданої 18.10.2012 року №9063391971. За результатами перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПКУ, а саме в декларації за вересень 2012 року ТОВ «ЛФАО СГ «Агрохім» не правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні за січень, червень та серпень 2012 року, по яких відсутній факт реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та невірно оформлені, що призвело до втрат бюджету в розмірі 10367,43 грн. За розглядом акту перевірки ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС складено податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 №00019015309 на 10367,43 грн. податку на додану вартість та 2591,86 грн. штрафної санкції. Крім того, висновками акта позапланової виїзної перевірки підтверджено відсутність факту реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі додатковий накладних. Платник податків зазначає, що вищезазначені податкові накладні були включені до складу податкового кредиту вересня 2012 року у зв'язку з їх отриманням в цьому місяці. Разом з тим, під час документальної позапланової перевірки ТОВ «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» не було надано документального підтвердження фактів отримання податкових накладних у вересні 2012 року. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. На думку відповідача, ТОВ «ЛФАО СГ «Агрохім» мало право на включення до складу податкового кредиту на підставі поданої Заяви із скаргою за вересень 2012 року лише податкові накладні виписані та отримані в звітному періоді, тобто в вересні 2012 року. А податкові накладні виписані в січні, в червні та серпні 2012 року, що не пройшли обов'язкову реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та були оформлені з порушенням законодавства, могли були бути включені до складу податкового періоду в відповідних звітних періодах (січні, червні та серпні) на підстав Заяви із скаргою з причин відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну та порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних так як датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою декларацією. Тому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» (ідентифікаційний код 21833721) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.02.1995, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 485818 (а.с.98), знаходься на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі з 16.02.1995 за № 01570 (а.с.101) та є платником податку на додану вартість з 24.01.2012, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200019828 (а.с.102).
18 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» подало до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (а.с.119,120). До зазначеної податкової декларації платник податків подав додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних», в якій відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України заявив у тому числі про порушення з боку ПП «СХІД», ПАТ «Луганськ-Авто» Філія «Автоцентр на Молодіжний» та ТОВ «Оптіум - Компані», оскільки податкові накладні виписані в січні, червні та серпні 2012 року.
13 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби складено акт від 13.11.2012 № 213/15-327/21833721 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року, яким встановлено, що ТОВ «Луганська фірма «Агрохім» до декларації з ПДВ подано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (№ 90639991397 від 18.10.2012) на ПП «СХІД», ПАТ «Луганськ-Авто» Філія «Автоцентр на Молодіжний» та ТОВ «Оптіум - Компані» щодо відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, невірного оформлення та невірно вказаної дати. ТОВ «Луганська фірма «Агрохім» в Заяву із скаргою на ПП «СХІД», ПАТ «Луганськ-Авто» Філія «Автоцентр на Молодіжний» та ТОВ «Оптіум - Компані» включено податкові накладні, виписані в січні, червні та серпні 2012 р., що не відповідає вимогам п. 201.10 ст. 201 Розділу V ПКУ та не дає права покупцю ТОВ «Луганська фірма «Агрохім» на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Дана помилка призвела до втрат бюджету в розмірі 10367,43 грн. За висновками вказаного акту ТОВ «Луганська фірма «Агрохім» в декларації за вересень 2012 року неправомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні за січень, червень та серпень 2012 року, по яких відсутній факт реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та невірно оформлені. Висновком встановлено порушення п.201.10 ст.201 V Податкового кодексу України, що призвело до втрат бюджету у розмірі 10367,43 грн., оскільки суми податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації завищені (а.с.8-9).
На підставі акта перевірки від 13 листопада 2012 року за № 213/15-327/21833721 Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року № 00019015309 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 20959,29 грн., в тому числі за основним платежем 10367,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2591,86 грн. (а.с. 11).
За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 28 листопада 2012 року № 00019015309 про Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 20959,29 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на нижчевикладене.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).
З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:
- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);
- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);
- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);
- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);
- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (пункт 198.6).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Приписами зазначених норм не конкретизований звітний податковий період, в якому покупець має право додати до податкової декларації скаргу на постачальників. Тобто, не визначено, що це звітний податковий період, в якому у платника податків виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, або що це звітний податковий період, в якому платник податків включає відповідні суми до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 202.1 статті 201 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Пунктом 21 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, встановлено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу. Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.
Пунктом 15 розділу ІІІ зазначеного Порядку встановлено, що додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.
Судом встановлено, що в рамках здійснення господарсько-правових відносин з позивачем ПАТ «Луганськ-Авто» Філія «Автоцентр на Молодіжний» видано податкову накладну № 33/1 від 09.08.2012 обсягом поставки на 170,49 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 34,10 грн. Вказана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджено сторонами в судовому засіданні.
В рамках здійснення господарсько-правових відносин між позивачем та ТОВ «Оптіум - Компані»:
- 10.01.2012 видано податкову накладну № 273 обсягом поставки на 16666,67 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 3333,33 грн.
- 11.01.2012 видано податкову накладну № 327 обсягом поставки на 23666,67 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 4733,33 грн.
- 12.01.2012 видано податкову накладну № 389 обсягом поставки на 8333,33 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 1666,67 грн.
У зазначених податкових накладних невірно вказано дату складання.
В рамках здійснення господарсько-правових відносин між позивачем та ПП «СХІД» 15.06.2012 видано податкову накладну № 13 обсягом поставки на 3000,00 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 600,00 грн. Вказана податкова накладна є невірно оформленою.
Вказані обставини у судовому засіданні були підтверджені представниками сторін.
Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включена позивачем до складу податкового кредиту в вересні 2012 року (а.с. 123-126).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України до податкової декларації з податку на додану вартість позивач подав скаргу на постачальників, якими було видано зазначені податкові накладні, (додаток № 8, в якому відображені вказані податкові накладні) надав відповідачу копії первинних документів, що підтверджують право формування податкового кредиту, а саме: копіями банківських виписок, реєстром отриманих та виданих податкових накладних, копіями податкових накладних, копією акту здачі - прийняття виконаних послуг, копією договору, копією рахунків - фактури, копією акта виконаних робіт, копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.132-165), що знайшло своє підтвердження і в акті перевірки від 04 лютого 2013 року за № 72/22-200/21833721 (а.с. 34-48), а тому суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави для здійснення висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за податковою декларацією за вересень 2012 року.
Пунктом 201.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що заява подається до податкової декларації за звітний податковий період, а не до декларації за період, в якому таку податкову накладну було виписано.
При цьому, Податковим кодексом України встановлено обмеження щодо строку, протягом якого платник податків має право на включення сум податку на додану вартість за податковою накладною до складу податкового кредиту. Так, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Таким чином, на думку суду, платник податку - покупець, має право включити суму податку на додану вартість за податковою накладною, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом визначеного пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України строку, одночасно додавши до податкової декларації за період, в якому здійснюється включення сум за цією накладною до складу податкового кредиту, заяву (додаток № 8) та документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
В даному випадку позивачем було виконано встановлені Податковим кодексом України дії, що надають право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковими накладними не зареєстрованими постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, з невірно зазначеною датою та невірним оформленням. А саме позивачем подано заяву (додаток № 8) до податкової декларації за вересень 2012 року та копії первинних документів, що підтверджують право формування податкового кредиту.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Агрохім» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 28 листопада 2012 року форми «Р» № 00019015309 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12 959,29 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 10 червня 2013 року.
Суддя О.В. Солоніченко