ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/9187/13 03.06.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмонтаж трейд»
Простягнення 11 698,17 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Біла Д.В. - дов. № б/н від 26.02.2013 р.;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмонтаж трейд» про стягнення 11 698,17 грн.
Ухвалою суду від 20.05.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.06.2013 року.
Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2013 року надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 03.06.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 03.06.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
19.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудмонтаж Трейд» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 326, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язувався протягом строку дії даного договору передати покупцеві товар окремими партіями за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним договором.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В пункті 2.1. договору № 326 від 19.10.2012 року сторони погодили, що ціна на товар визначається сторонами в накладній на момент передачі товару і може бути змінена продавцем в односторонньому порядку залежно від показників, що зумовлюють ціну (собівартість, затрати, зміна офіційних курсів).
Згідно з п. 3.3 договору, передача партії товару здійснюється за накладними на підставі довіреності уповноваженого представника покупця.
Відповідно до п. 4.1 договору № 326 від 19.10.2012 року, розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України - проривні шляхом перерахування покупцем грошової суми у розмірі 100 % вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту передання товару.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору № 326 від 19.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Промбудмонтаж Трейд» товар на суму 14 893,01 грн., що підтверджується видатковою накладною № 141989 від 22.10.2012 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 15.10.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем оплачено поставлений товар частково у розмірі 4 000,00 грн. (підтверджується банківською випискою), у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 10 893,01 грн.
26.02.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про оплату боргу, однак остання відповідачем без належного на те реагування.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 10 893,01 грн. основного боргу, 652,82 грн. пені, 21,75 грн. інфляційних нарахувань та 130,56 грн. 3% річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до п. 4.1 договору № 326 від 19.10.2012 року, розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України - проривні шляхом перерахування покупцем грошової суми у розмірі 100 % вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту передання товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар на суму 14 893, грн., що підтверджується видатковою накладною № 141989 від 22.10.2012 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 15.10.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем оплачено поставлений товар частково у розмірі 4 000,00 грн. (підтверджується банківською випискою), у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 10 893,01 грн.
Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 10 893,01 грн.
Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 7.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 652,82 грн. пені.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.4 договору № 326 від 19.10.2012 року встановлено, що у разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язаний, на вимогу продавця, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такого платежу за кожен день прострочення.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 647,33 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення» просить суд також стягнути з відповідача 130,56 грн. три відсотки річних та 21,75 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 21,75 грн., а в частині стягнення 3 % річних частково у розмірі 129,82 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмонтаж Трейд» (місцезнаходження: 03127, м. Київ, Голосіївський р-н, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 100/2, код ЄДРПОУ 35289704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, Печерський р-н, Кловський узвіз, 13, код ЄДРПОУ 32769312) 10 893 (десять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 01 коп. основного боргу, 647 (шістсот сорок сім) грн. 33 коп. пені, 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 82 коп. три відсотки річних, 21 (двадцять одна) грн. 75 коп. інфляційних нарахувань та 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
10.06.2013 р.
Суддя Спичак О.М.