"28" травня 2013 р. справа № 2а-1666/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області
на постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 09 серпня 2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-1666/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Постановою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 09 серпня 2011 року позов позивача задоволено, а саме:
- зобов'язано відповідача відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" нарахувати та виплатити позивачу недоплачене щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що визначена ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 22 грудня 2010 року до зміни правового регулювання підвищення пенсії дітям війни або зміни правового статусу позивача, з урахуванням раніше виплачених сум підвищення пенсії як дитині війни.
Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем було порушено вимоги ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон № 2195-ІV) щодо нарахування та сплати позивачу підвищення до пенсії.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни і в силу ст. 6 Закону № 2195-ІV має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Упродовж спірного періоду відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону № 2195-ІV, тому суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії згідно з вимогами ст. 6 Закону № 2195-ІV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону № 2195-ІV.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, визначена ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не може бути перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення, оскільки це не звільняє його від виконання покладених законом обов'язків.
Таким чином, з'ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону, тому суд не знаходить підстав для зміни або скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 09 серпня 2011 року у справі № 2а-1666/11 залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун