"13" червня 2013 р. справа № 2а/0470/5798/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у адміністративній справі
за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення адміністративно-господарський санкцій та пені, -
Позивач Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - Фонд) 25.05.2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі по тексту - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про стягнення адміністративно-господарський санкцій та пені, в якому просив суд стягнути з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь позивача Фонду адміністративно-господарські санкції в розмірі 53260643 грн. 80 коп. та пені в розмірі 10652 грн. 13 коп.
Відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» заперечував проти позову та просив суд в задоволенні позову позивача Фонду відмовити.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року у задоволенні позовних вимог Фонду відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивачем Фондом подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно ст.41 КАС України, не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подану Фонду звіт за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2011 рік, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за 10.02.2007 року № 42, у якому середньооблікова чисельність штатних працівників у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2011 році становить 34412 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 486 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1376 осіб. У зв'язку з невиконанням нормативу створення робочих місць для інвалідів до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» були застосовані адміністративно-господарські санкції в розмірі 53260643 грн. 80 коп. та пеня в розмірі 10652 грн. 13 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою діяльністю та іншою трудовою діяльністю,яка не заборонена законом.
Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інваліді у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 цієї статті і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Однак, відповідно до ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», пошук підходящої роботи, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, здійснює державна служба зайнятості.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як роботодавець, що використовує найману працю 34412 особи, зобов'язаний був забезпечити у 2011 році встановлення нормативу 1376 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а фактично на підприємстві були працевлаштовані 486 інвалідів.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що наказом № 1055 від 30.12.2005 року «Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на комбінаті» відповідачем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було додатково створено 1500 робочих місць для працевлаштування інвалідів. На виконання вказаного наказу було видано розпорядження № 71 від 16.02.2006 року про організацію працевлаштування інвалідів, також розроблено Типове положення про організацію праці на робочому місці інваліда від 06.07.2004 року. Протягом 2011 року відповідачем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подавались до Центрально-Міського районного центу зайнятості звіти про наявність вакансій за формою № 3-ПН.
Згідно з матеріалів адміністративної справи, на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» протягом 2011 року працевлаштовані 40 інвалідів, з яких 12 осіб - за направленням центрів зайнятості, інші 28 осіб - самостійно відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» були створені відповідні робочі місця для інвалідів та вжиті додаткові заходи для працевлаштування інвалідів на підприємстві, що свідчить про виконання відповідачем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог ч. 3 ст. 18 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язком платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання, у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції, що у діях відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відсутній склад правопорушення, отже на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватися.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України, а суд, відповідно до ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені.
Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача є правильним.
Оскільки судом першої інстанції всебічно, повно, об'єктивно та в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
В силу викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року без змін.
Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова