"28" травня 2013 р. справа № 2а-4623/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М.,
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 лютого 2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-4623/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 лютого 2011 року позов позивача задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 25.05.2010 року по 30.11.2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 25.05.2010 року по 30.11.2010 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем було порушено вимоги ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон № 2195-ІV) щодо нарахування та сплати позивачу підвищення до пенсії.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни і в силу ст. 6 Закону № 2195-ІV має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Упродовж спірного періоду відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону № 2195-ІV, тому суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії згідно з вимогами ст. 6 Закону № 2195-ІV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону № 2195-ІV.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, визначена ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не може бути перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення, оскільки це не звільняє його від виконання покладених законом обов'язків.
Таким чином, з'ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону, тому суд не знаходить підстав для зміни або скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 лютого 2011 року у справі № 2а-4623/11 залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун