"31" травня 2013 р. справа № 2а-2753/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року у справі
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
Позивач ОСОБА_2 23.02.2011 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області, в якому просила, визнати протиправною бездіяльність відповідача Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.09.2010 року по тдень розгляду справи в суді та в подальшому, як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум за вказаний вище період часу.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України №2195 від 18.11.2004 року підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання позивачу визначених вищезазначеним Законом пільг як дитині війни.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України №2195 від 18.11.2004 року має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України №2195 від 18.11.2004 року.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
За таких обставин, суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова