Справа № 2703/12244/2012
Проевадження2-о/764/13/2013
Категорія 9
22 квітня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі
головуючого - судді Кукурекіна К.В.,
при секретарі - Яцук Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи: ОСОБА_2, Перша Севастопольська Державна нотаріальна контора про встановлення юридичного факту для спадкування,
05 листопада 2012 року заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту його проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3. Встановлення вказаного юридичного факту необхідне заявнику для спадкування після смерті ОСОБА_3 У заяві заявник посилається на те, що з 12 жовтня 2006 року він та ОСОБА_3 проживали однією місією без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Звернувшись до нотаріальної контори за реалізацією права спадкування заявник отримав повідомлення від нотаріуса з переліком необхідних для спадкування документів, одним з яких є документ, що підтверджує родинні відносини з померлим, у зв'язку з відсутністю зазначеного документу, заявник звернувся до суду.
В судовому засіданні заявник, його представник вимоги заяви підтримали повністю, просили її задовольнити.
Зацікавлені особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належно, про причини неявки суд не повідомили, заяв щодо розгляду справи у їх відсутність або відкладення розгляду справи суду не надали.
Суд, вислухавши пояснення заявника, його представника, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, приходить до висновку, що заява не обґрунтована і не підлягає задоволенню.
Як вбачається з положень ч. 2 ст. 256 ЦПК України, крім передбачених частиною 1 цієї статті фактів, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пленум Верховного Суду України у п. 1 своєї Постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, звертає увагу судів на те, що відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 своєї постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 року.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
З огляду на заяву, заявник просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з метою успадкування належного їй за життя майна.
У заяві заявник зазначає, що у померлої ОСОБА_3 є дочка, тобто є спадкоємець першої черги, з чого суд вважає, що встановлення факту проживання однією сім'єю заявника з ОСОБА_3 не породжує для заявника, який може бути спадкоємцем лише четвертої черги, юридичних наслідків - виникнення права на спадкування.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутні, а заявником не були надані суду докази відмови в оформленні спадщини, у зв'язку з чим заява про встановлення факту проживання однією сім'єю є передчасною.
Таким чином, вимоги заявника є необґрунтованим, не підтвердженими належними доказами та недоведеними, у зв'язку з чим у задоволені заяви слід відмовити.
Показання свідків зазначеного висновку суду не спростовують.
На підставі ст.ст. 1222, 1223, 1264 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,88,179,212-215,256 ЦПК України, суд
У задоволені заяви ОСОБА_1, зацікавлені особи: ОСОБА_2, Перша Севастопольська Державна нотаріальна контора про встановлення юридичного факту для спадкування - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя - підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського районного
суду м. Севастополя К.В. Кукурекін