ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 червня 2013 року № 2а-11300/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
про визнання протиправним рішення №839/8176 від 12.07.2012 р. та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1, (надалі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, (надалі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (надалі - третя особа-1), Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (надалі - третя особа-2), про визнання протиправним рішення №839/8176 від 12.07.2012 р. та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що передача ОСОБА_2 земельної ділянки у власність відбулася з порушенням ч.5 ст.116 Земельного кодексу України, оскільки до складу цієї земельної ділянки входить земельна ділянка, якою фактично користується позивач і на якій розташовані спорудженні нею будівлі. Позивач також звертала увагу суду на те, що нею, у встановленому Земельним кодексом України порядку, були подані всі необхідні документи для вирішення питання про передачу їй у власність земельної ділянки, проте відповідач в порушення ст.118 ЗК України не розглянув у встановлені строки таке звернення та додані до нього документи, чим порушив законні права та інтереси позивача.
Представник відповідача, буду чи належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, у судові засідання не з'являвся, письмових заперечень на позовну заяву не надавав.
Третя особа-1 просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано усі вимоги земельного законодавства України.
Третя особа-2 повідомила, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 (справа А-14159) з 03.11.2011 р. знаходиться в землевпорядній організації КП «Київський центр земельного кадастру та приватизації землі», а також зазначила, що в Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровано документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1.
В судове засідання 20.02.2013 р. не прибули належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники відповідача та третьої особи-2.
Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
12 липня 2012 року Київською міською радою прийнято Рішення "Про передачу громадянці ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1" №839/8176 (надалі - Рішення КМР №839/8176), яким вирішено:
« 1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1.
2. Передати громадянці ОСОБА_2, за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,05 га для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
3. Громадянці ОСОБА_2:
3.1. Виконувати обов'язки власника земельної ділянки відповідно до вимог статті 91 Земельного кодексу України.
3.2. У місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.
3.3. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.
3.4. Виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 14.09.2005 N 19-7773, Київської міської санепідстанції від 19.12.2011 N 7209, управління охорони навколишнього природного середовища від 17.07.2006 N 071/04-4-19/2159, Головного управління земельних ресурсів від 05.02.2008 N 05-2748.
3.5. Попередити власника земельної ділянки, що право приватної власності на землю може бути припинено у випадках, передбачених статтями 140, 143 Земельного кодексу України.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури.»
Як було встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, протоколом №10 від 6-10 квітня 1958 року засіданням колгоспу "Родіна" матері позивача та третьої особи-1 - ОСОБА_3 була надана земельна ділянка під забудову житлового будинку площею 0,15 га.
25 лютого 1959 року Київським міським житловим управлінням ОСОБА_3 видане свідоцтво про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла.
Після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулась лише ОСОБА_2, якій 06.03.1986 року було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім'я ОСОБА_2, до складу спадщини входив жилий будинок, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1. Жилий будинок мав жилу площу 41,4 кв.м., а також службові приміщення: сарай під літ. Б, сарай під літерою В, вбиральня під літерою Г, сарай під літерою Д, сарай під літерою Е, погреб під літерою Ж, споруди.
Судом встановлено, що на підставі Рішення Київської міської ради "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для обслуговування житлових будинків і господарських будівель від 08 червня 2000 р. №150-5/871 третій особі-1 передана у приватну власність земельна ділянка, що розташована на території АДРЕСА_1, площею 0,1001 га в межах згідно з планом для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, та видано Державний акт на право власності на землю Серія III-КВ №156528.
З позовної заяви, письмових та усних пояснень, наданих позивачем у судових засіданнях, судом встановлено, що підставою для скасування оскаржуваного Рішення КМР №839/8176 є недотримання відповідачем вимог ч.5 ст.116 Земельного кодексу України
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
12 квітня 2013 року судом направлено до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Судовий запит на отримання інформації відносно того, чи була ОСОБА_1 землекористувачем земельної ділянки, переданої Рішенням КМР №839/8176 від 12.07.2012 р. ОСОБА_2.
У відповідь на Судовий запит від 12.04.2013 р. третя особа-2 Листом №057021-8910 від 30.04.2013 повідомила, що станом на 31.12.2012 р. у Департаменті земельних ресурсів реєстрація документів, що посвідчують право власності (користування) на зазначену земельну ділянку відсутня.
З матеріалів справи вбачається, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2012 р. в адміністративній справі №2а-6234/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна", третя особа ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна" щодо внесення до Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого 12 січня 2007 року на ім'я ОСОБА_2 об'єктів домоволодіння, а саме: літньої кухні літера "Л", гаражу літера "М", сараю літера "Н", гаражу літера "О", сараю літера "П". Зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна"вчинити дії щодо внесення змін до Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого 12 січня 2007 року на ім'я ОСОБА_2.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2012 р. в адміністративній справі №2а-6234/12/2670 скасовано та прийнято нову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд звертає увагу, що в мотивувальній частині Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 р. в адміністративній справі №2а-6234/12/2670 встановлено, що ОСОБА_1 не має законних прав користування земельною ділянкою на якій розташовані спірні будівлі.
Судом встановлено, що Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності на житловий будинок, позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, житловий будинок АДРЕСА_2, зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна провести державну реєстрацію даного житлового за ОСОБА_1
На підставі зазначеного Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2008 р. Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна складено Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2. від 11.04.2008 р. та видано Реєстраційне посвідчення №003310 на зазначений будинок.
Суд звертає увагу, що Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 08.06.2011 року скасовано вищезазначене Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2008 р. та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності на житловий будинок - відмовлено.
Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Керуючись ч.4 ст.70 КАС України суд вважає посилання позивача на черговий план реєстру земельних ділянок, витяг з бази даних Держаного земельного кадастру неналежними доказами права користування спірною земельною ділянкою.
Відносно позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради щодо нерозгляду заяви позивача про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,03 га, розташованої у м. Києві по АДРЕСА_2, та зобов'язання Київської міської ради розглянути питання надання ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд судом встановлено наступне.
У письмових поясненнях представник Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) стверджував, що не заперечувалось позивачем, що розроблений та погоджений у відповідності до ст.118, 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у Голосіївському районі до Головного управління земельних ресурсів для передачі його на розгляд до Київської міської ради в порядку встановленому Регламентом Київської міської ради, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 14.07.2011 р. №383/5770, та Регламентом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.10.2002 р. №1970 не надходив.
Також представник третьої особи-2 стверджував, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 (справа А-14159) з 03.11.2011 р. знаходиться в землевпорядній організації КП "Київський центр земельного кадастру та приватизації землі".
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Київською міською радою не було допущено бездіяльності щодо нерозгляду заяви позивача про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,03 га, розташованої у м. Києві по АДРЕСА_2.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідачем доведено правомірність прийняття рішення №839/8176 від 12.07.2012 р. та відсутність протиправної бездіяльності щодо нерозгляду заяви позивача про безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,03 га, розташованої у м. Києві по АДРЕСА_2.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про визнання протиправним рішення Київської міської ради №839/8176 від 12.07.2012 р. та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Ю.Т. Шрамко