29 травня 2013 року
Справа № 2а-11459/11 м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2011 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області про перерахунок пенсії, -
У липні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області (надалі за текстом - «Управління») та зобов'язання провести з 01.08.2009 року перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2011 року адміністративний позов за період до 14.01.2011 року залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні, одержуючи пенсію за віком.
При цьому, після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
Позивач звернувся до Управління з заявою, якою просив здійснити перерахунок призначеної пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік.
Листом від 14.01.2011 р. за № 5717/З - 3 відповідач відмовив у такому перерахунку.
У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження доказів та аналізу чинного законодавства дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Судова колегія підтримує таку позицію суду попередньої інстанції, оскільки знаходить згаданий висновок нормативно обґрунтованим.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 р. № 1058-IV (надалі за текстом - «Закон № 1058-IV»).
Правила перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу визначені статтею 42 названого Закону.
Зокрема, відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону № 1058-IV).
За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Тобто, для обчислення пенсії враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Згідно частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії розраховується за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
В той же час, частина 4 ст. 42 Закону № 1058-IV не визначає за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону N 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Із наведеного випливає, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI частину 4 статті 42 Закону № 1058-IV викладено в новій редакції.
За цією редакцією, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Таким чином, названі зміни давали можливість здійснювати перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення підпункту «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України (№25к/96-ВР) закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону № 1058-IV в їх первинній редакції.
В той же час, 28.05.2008 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Підпунктом 3 пункту 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Отже, починаючи з 28.05.2008 р. діють два нормативно-правові акти (Закон № 1058-IV та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в частині 1 статті 40, частині 4 статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року.
За приписами частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи і правильно застосував до них норми матеріального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.