Справа № 515/1025/13-ц
Провадження № 2/515/1223/13
Татарбунарський районний суд Одеської області
12 червня 2013 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Чебан А.П.
при секретарі Білик М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на спадок,
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на спадкову земельну ділянку, посилаючись на слідуючі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дивізія Татарбунарського району Одеської області померла ОСОБА_2. Після її смерті на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області залишилась земельна ділянка площею 4,57 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ОД № 023015, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією 27.04.2004 року. За життя, а саме 20.06.2003 року, спадкодавиця зробила заповіт, яким земельну ділянку належну їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0146161 заповіла позивачці. Інших спадкоємців ні по закону, ні по заповіту не має.
При зверненні до приватного нотаріусу із заявою про видачу свідоцтва про право власності позивачка отримала відмову, оскільки при вчиненні заповіту секретар сільської ради не вказав точний час вчинення нотаріальної дії в приміщенні сільської ради, тобто заповіт не відповідає ч.1 ст.1247 ЦК України. Крім того, в заповіті зазначено, що спадкодавиця заповіла земельну ділянку, належну їй на праві приватної власності, на підставі сертифікату на право на земельну ділянку частку (пай), однак 27.04.2004 року ОСОБА_2 був виданий державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку серії ОД № 023015, де площа земельної ділянки відрізнялась від площі ділянки вказаної в сертифікаті в умовних кадастрових гектарах.
Оскільки вирішити питання прийняття спадщини позасудовим способом неможливо, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області у судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив справу розглянути за його відсутності, згідно надісланої до суду заяви позовні вимоги визнав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Як видно з копії заповіту від 20.06.2003 року (а.с.5), ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, яким заповіла позивачці земельну ділянку належну їй на праві приватної власності , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ОД № 0146161 та все її майно.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Дивізія Татарбунарського району Одеської області.
З копії державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ОД № 023015 вбачається, що земельна ділянка площею 4,57 га, розташована на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, дійсно належала на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с.7).
З витягу відділу Держземагенства у Татарбунарському районі від 26.02.2013 року (а.с.8) вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, загальною площею 4,5712 га, розташованої на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з урахуванням коефіцієнту 5,6192 станом на 01.01.2013 р. складає 146936,02 грн.
Із листа нотаріуса (а.с.9) видно, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2, оскільки у заповіті не вказано точний час його складання та спадкодавиця заповіла земельну ділянку на підставі сертифікату, тоді як на момент смерті у неї вже був виготовлений державний акт на земельну ділянку.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців ). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.
Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин - ст.1235 ЦК України.
Згідно ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.
У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що земельна ділянка розміром 4,57 га, що розташована на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області дійсно належала за життя ОСОБА_2 та позивачка є єдиною спадкоємицею по заповіту. Судом встановлено, що за життя спадкодавиця запівіла все своє майно позивачці по справі, та наявні в заповіті недоліки не залежали від волі спадкодавця.
За таких обставин, суд вважає, що за ОСОБА_1 має бути визнано право власності на земельну ділянку площею 4,57 га, що розташована на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що залишилася після смерті ОСОБА_2.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58-60, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст.1216, 1233,1235,1268 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на спадок - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,57 га, розташовану на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ОД №023015 від 27.04.2004 року, що залишилась після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Чебан