06 червня 2013 року 810/2488/13-а
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Бончева О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Демидовська В.М. (за довіреністю)
Дибка В.О. ( за довіреністю)
від відповідача: Мурга Р.Я. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Світ Мастил -2012" Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Мастил-2012" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року № 0002252300.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийнятні на підставі помилкових висновків про порушення ТОВ "Світ Мастил -2012" вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, Податкового кодексу України при формуванні валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «УГРА».
Позивач стверджує, що придбав товари у ТОВ «УГРА»» правомірно, тому підстави для визнання укладених договорів нікчемними відсутні. Також позивачем зазначено, що придбані товари не були реалізовані, таким чином у ТОВ «Світ Мастил-2012» не виникало податкових зобов'язань.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки в ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, щ свідчить про заниження ТОВ «Світ Мастил-2012» грошових зобов'язань з податку на прибуток.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Мастил-2012» зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 28 грудня 2011 року, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ( а.с. 16)
На податковому обліку ТОВ «Світ Мастил-2012» перебуває у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі.
Відповідно до матеріалів справи, у період з 4 грудня 2012 року по 4 грудня 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 4 грудня 2012 року № 457 проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Світ Мастил-2012» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «УГРА» за травень 2012 року.
Результати перевірки оформлено актом від 7 грудня 2012 року № 2147/22-00/37868535( а.с.24-37).
У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ «Світ Мастил-2012» вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, Податкового кодексу України, у результаті чого знижено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 78608,79 грн.( в тому числі за ІІ квартал 2021 року в сумі 78608,79 грн.).
Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ТОВ «Світ Мастил-2012» валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «УГРА».
На підставі висновків акту перевірки 28 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області прийнято податкове повідомлення рішення № 0002252300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Світ Мастил-2012» з податку на прибуток приватних підприємств на 98262,00 грн.( в тому числі за основним платежем на 78609,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 19653,00 грн.) (а.с.38).
9 січня 2013 року позивачем подано скарги до Державної податкової служби Київської області та Державної податкової служби України. Відповідно до рішень про результати розгляду скарг, податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 28 грудня 2012 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення позивач звернувся до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2012 року між ТОВ «Світ Мастил-2012» (Покупець) та ТОВ «УГРА» (Продавець) укладено договір купівлі -продажу № 3-2012 (а.с.58-60). . Згідно умов вказаного договору, Продавець (ТОВ «УГРА») зобов'язується поставити Покупцеві (ТОВ «Світ Мастил-2012») товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (мастильні матеріали).
На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки № 44 виписано:
- рахунки на оплату: від 25 квітня 2012 року № 425 (а.с.61), від 3 травня 2012 № 503 (а.с.64), від 15 травня 2012 року № 515 (а.с.67), від 25 травня 2012 року № 525 (а.с. 71) ;
- видаткові накладні: від 25 квітня 2012 року № 425 на загальну суму 210459,12 грн. т.ч. ПДВ 35076,52 грн. (а.с.62), від 3 травня 2012 року № 503 на загальну суму 128315,64 грн. т.ч. ПДВ 21385,94 грн. (а.с. 65), від 15 травня 2012 року № 515 на загальну суму 173214,96 грн. т.ч. ПДВ 28869,16 грн. (а.с.68), від 25 травня 2012 року № 525 на загальну суму 147662,46 грн. т.ч. ПДВ 24610,41 грн. (а.с. 72).
- податкові накладні: від 25 квітня 2012 року № 25 на загальну суму 210459,12 грн. т.ч. ПДВ 35076,52 грн. (а.с. 63), від 3 травня 2012 року № 4 на загальну суму 128315,64 грн. т.ч. ПДВ 21385,94 грн. (а.с.66), від 15 травня 2012 року № 15 на загальну суму 173214,96 грн. т.ч. ПДВ 28869,16 грн. (а.с. 69-70), від 25 травня 2012 року № 24 на загальну суму 147662,46 грн. т.ч. ПДВ 24610,41 грн. (а.с.73).
- товарно-транспортні накладні: від 25 квітня 2012 року № Р425 (а.с.104), від 3 травня 2012 року № Р503 (а.с.105), від 15 травня 2012 року № Р515 (а.с.106), від 25 травня 2012 року № Р525 (а.с. 107).
Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У силу вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV. В іншому випадку, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198, Податкового кодексу України, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту та валових витрат, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Дослідивши додані до позовної заяви документи, суд встановив, що директором ТОВ «УГРА» (контрагент ТОВ «Світ Мастил-2012») є ОСОБА_4
Саме від імені ОСОБА_4 підписано додані до позовної заяви рахунки на оплату, податкові та видаткові накладні за господарськими операціями між ТОВ «УГРА» та ТОВ «Світ Мастил-2012».
Разом з тим, відповідно до почеркознавчого дослідження № 421 від 10 вересня 2012 року, підписи на первинних бухгалтерських документах виписаних на адресу ТОВ «Світ Мастил-2012» виконані не директором ТОВ «Угра» ОСОБА_4
Зазначені обставини вказують на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не директором ТОВ «УГРА»,а невідомими особами, а, отже оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій та використовуватись для формування валових доходів підприємства.
З метою підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Світ Мастил-2012» та ТОВ «УГРА» у судовому засіданні судом було витребувано у позивача документи, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань за договором купівлі - продажу, укладеним з ТОВ «УГРА», зокрема, довіреності на отриманні товарно-матеріальних цінностей, журнал видача довіреностей, товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, прибуткові ордери, складські документи, договори оренди складу, податкову декларацію та платіжні доручення.
На вимогу суду позивачем надано товарно-транспортні накладні (а.с.104-107),договір оперативної оренди об'єкта нерухомості № 29/12 від 1 березня 2012 року (а.с.108-110), податкову декларацію з податку на прибуток ( а.с. 112-114), реєстр прибуткових накладних за 2012 рік (а.с. 117-120), реєстр виданих довіреностей за 2012 рік (а.с.121-122) та сертифікати відповідності та паспорти на товар (а.с.127-142).
Необхідно зазначити, що продаж товарів за договором поставки на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.
Відповідно до пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, у тому числі типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». У відповідності до пункту 2 вказаного наказу, застосування такої форми первинного обліку як товарно-транспортна накладна є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.
Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, до товарно-транспортних документів належить товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до пункту 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).
Таким чином, саме товарно-транспортні накладні є належними доказами факту відвантаження, перевезення, прийняття, обліку товарно-матеріальних цінностей.
Товарно-транспортна накладна є первинним транспортним документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування, оперативний та бухгалтерський облік товару. У свою чергу, на підставі даних бухгалтерського обліку ведеться податкова звітність, визначаються об'єкти оподаткування.
Згідно з пунктом 7.1 договору № 3-2012, постачання здійснюється на умовах франко-склад Покупця. Відповідно до матеріалів справи, товарно-транспортні накладні виписані ТОВ «Джевел Стайл» (Автопідприємство), ТОВ «УГРА» є Вантажовідправником, ТОВ «Світ Мастил-2012» є Вантажоотримувачем.
Надані позивачем товарно-транспортні накладні, не можуть бути належним доказом перевезення товару, оскільки вони оформлені з порушеннями частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, в товарно-транспортній накладній не зазначено місця складання, посади та прізвища водія-експедитора та відсутня посада та прізвище вантажовідправника.
Суд також не бере до уваги надані позивачем реєстр прибуткових накладних ТОВ «Світ Мастил-2012» та реєстр виданих довіреностей, оскільки вони оформлені з порушенням вимог частини 4 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, відсутні підписи відповідальних осіб.
Зокрема, у наданому позивачем реєстрі прибуткових накладних не зазначено точне місце отримання товару, а зазначено лише загальна назва «Основний склад». Таким чином, факт транспортування товару, його прийняття та зберігання ТОВ «Світ Мастил-2012» на підставі реєстру встановити неможливо.
Відповідно до ТУ 38.101413-97, масла ИГП - масла з поліпшеними антиокислювальними і протизносними властивостями. Застосовуються в якості робочих рідин сучасного вітчизняного та імпортного обладнання, верстатів, пресів, автоматичних ліній, для змазування високошвидкісних коробок передач, мало-і средненагруженних редукторів і черв'ячних передач, електромагнітних зубчастих муфт, варіаторів, підшипників та інших механізмів. Гарантійний термін зберігання масел ИГП- 3 роки у тарі виробника.
На підтвердження господарських операцій з ТОВ «УГРА» позивачем надано паспорти на товар:
- на масло для холодильних машин марки ХА-30 виготовлено 28 лютого 2008 року та має гарантійний строк зберігання становить 5 років відповідно до паспорту № 19 (а.с.135),
- на масло індустріальне ИГП-18, виготовлено 19 лютого 2007 року (а.с.136),
- на масло індустріальне ИГП-30, виготовлено 23 листопада 2006 року (а.с.137),
- на масло індустріальне ИГП-38, виготовлено 5 квітня 2006 року (а.с.138),
- на масло індустріальне ИГП-49, виготовлено 20 березня 2010 року (а.с.139),
- на масло індустріальне ИГП-72, виготовлено 15 листопада 2006 року (а.с.140),
- на масло індустріальне ИГП-114, виготовлено 20 серпня 2004 року та (а.с.141),
- на масло трансмісійне ТСп-15 К, виготовлено17 грудня 2005 року, гарантійне зберігання відповідно до ГОСТ 17479.2: ТМ-3-18 - 5 років (а.с. 142).
Відповідно до матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу №3-2012 від 23 квітня 2012 року отримано товар (мастильні вироби) згідно видаткових накладних у квітні-травні 2012 року. Оскільки гарантійний термін зберігання збіг для масла ИГП-18 у 2010 році, для масла ИГП-30 - у 2009 році, для масла ИГП-38 - у 2009 році, для масла ИГП- 49 у - 20 березня 2013 року, для масла ИГП-72 у - 2009 році, для масла МГП- 114 у - 2007 році, для масла ТСп К у- 2010 році, для масла ХА-30 у - 28 лютого 2013 року, суд дійшов висновку, що здійснення позивачем господарських операцій з придбання мастильних виробів не мало на меті спричинити реальні зміни майнового стану.
Щодо твердження позивача про те, що придбаний товар не був реалізований, отже у ТОВ «Світ Мастил-2012» відсутні податкові зобов'язання, суд зазначає наступне.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності
Також, відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України до валових витрат включається лише витрати, які пов'язані з господарською діяльністю чи будуть використані у господарській діяльності.
Суд зазначає, що формування позивачем валових витрат потребує наявності зв'язку між витратами ТОВ «Світ Мастил-2012» на придбання товару та його господарською діяльністю, зокрема, отримання доходу від придбаного товару.
Також ураховуючи, що відповідно до матеріалів справи, позивачем придбаний товар не можливо буде реалізувати, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів або в разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Ураховуючи вищезазначене суд вважає висновок відповідача про порушення ТОВ «Світ Мастил-2012» вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, Податкового кодексу України при формуванні валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «УГРА» законним та обґрунтованим. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 28 грудня 2012 року № 0002252300 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року № 0002252300, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «Світ Мастил-2012» задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2013 року.