м. Вінниця
10 червня 2013 р. Справа № 802/2415/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Жданкіної Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом: Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Державна податкова інспекція у Тульчинському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1347,24 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1347,24 грн., яка в добровільному порядку ним не сплачена, у зв'язку з чим дана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Проте, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку про причини невручення поштової кореспонденції - "за зазначеною адресою не проживає".
Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Тульчинською районною державною адміністрацією 31.07.2012 року, про що свідчить виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с. 5).
Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Судом встановлено, що відповідач обрав спрощену систему оподаткування, подавши 01.08.2012 року відповідну заяву до податкового органу (а. с. 6). Як видно із даної заяви, ФОП ОСОБА_1 відноситься до другої групи платників єдиного податку зі ставкою єдиного податку 20% розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з частиною 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал. Пунктами 295.1, 295.2, 295.4 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).
Статтею 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність згідно цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.
Відповідач у період з грудня 2012 року по травень 2013 року не виконував обов'язок зі сплати єдиного податку. Згідно з даними особового рахунку ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку в сумі 1347,24 грн. (а.с. 9).
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом суб'єкта господарювання.
У відповідності до вимог статті 59 ПК України, а також з метою погашення податкового боргу відповідачу виставлено податкову вимогу №5 від 04 лютого 2013 року, яка ним отримана 02 березня 2013 року. Проте, вказана податкова вимога залишилась без виконання.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи, суду не надано.
На підставі викладеного, враховуючи те, що позов підтверджений належними доказами, а обставини, наведені у ньому, відповідачем не спростовані, тому підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (23600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до місцевого бюджету м. Тульчин заборгованість по єдиному податку в сумі 1347,24 грн. (одна тисяча триста сорок сім грн. двадцять чотири коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна
Копія вірна:
Суддя: Секретар: