Справа № 361/4588/13-к
Провадження № 1-кп/361/243/13
12.06.2013
12 червня 2013 року м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого, судді - Рабець М.Д.
при секретарі - Коваль Н.М.
з участю прокурора - Неділько С.А.
обвинуваченого - ОСОБА_1
потерпілої - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отримані від прокурора Броварської міжрайонної прокуратури Київської області юриста 3-го класу Домбровської М.В. матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130001180 від 13 березня 2013 року про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця і зареєстрованого в АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого неповнолітню дитину, міра запобіжного заходу обрана - домашній арешт, раніше неодноразово судимого:
- 30.10.2000р. Броварським районним судом Київської області за ст.81ч.3, 46-1 КК України до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки та сплатою штрафу 200грн.;
- 11.12.2001р. Броварським районним судом Київської області за ст.185ч.2,71 КК України до 3-х років 2-х місяців позбавлення волі;
- 11.05.2002р. Броварським районним судом Київської області за ст.185ч.3, 70ч.4 КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі, звільнений 10.03.2004р. умовно-достроково на 1 рік 9 місяців;
- 22.03.2005р. Броварським міськрайонним судом Київської області за ст.185ч.3, 71 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі, звільнений 17.09.2008р. умовно-достроково на 5-ть місяців 29 днів;
- 04.03.2010р. Броварським міськрайонним судом Київської області за ст.185ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2011 р. не відбуту частину покарання замінено на обмеження волі. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 18.06.2012р. звільнений 26.06.2012р. умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 3 місяці 3 дні.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_1 в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, вчинив повторно таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення у житло.
Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимий та маючи не зняту і непогашену судимість, в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2010 року, згідно якого був засуджений за ст.185ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі та звільненого умовно-достроково 26.06.2012р. на підставі постанови Ірпінського міського суду Київської області від 18.06.2012р. на 1 рік 3 місяці 3 дні на шлях виправлення не став та знову вчинив повторно крадіжку чужого майна за таких обставин.
Так, обвинувачений ОСОБА_1, 12 березня 2013 року, приблизно після 23-ї години, перебуваючи в с.Семиполки, Броварського р-ну, Київської області та проходячи по АДРЕСА_2 із злочинним умислом на вчинення крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи те, що за його діями не спостерігають сторонні особи, таємно, через відчинену хвіртку зайшов на територію вказаного домоволодіння, до вхідних дверей будинку, де із використанням заздалегідь взятого із собою невстановленого органом досудового розслідування предмета у вигляді молотка, пошкодив серцевину внутрішнього замка та проник всередину будинку.
Перебуваючи в будинку, обвинувачений ОСОБА_1, таємно викрав з нього майно: кольоровий телевізор марки «АКАІ», вартістю 560 грн., ручну електричну циркулярну пилу марки «Интерскол ДП-1600», вартістю 610 грн., електричний шуруповерт марки «Иктерскол Ш-700 ЗР», вартістю 260 грн., електричну дриль «СРО-13/850», вартістю 270 грн., електричну ланцюгову пилу «Ехрегt», вартістю 430 грн., а всього майна вартістю 2130 грн. Викрадене ним майно належало потерпілій ОСОБА_2, якій цією крадіжкою була спричинена матеріальна шкода на вказану суму.
Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив, повторно таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення у житло, тобто крадіжку.
Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.185ч.3 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що дійсно в період умовно-достроково звільнення з місць позбавлення волі він знову вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_2 Зокрема вказав, що після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі проживав з дружиною, яка була вагітною. На той час він працював неофіційно, але коштів на ліки дружини, яка була на стаціонарному лікуванні в зв'язку з вагітністю не було. Тому він 12 березня цього року проник в будинок потерпілої звідки викрав телевізор, електричну циркулярку, шуруповерт, дрель, ланцюгову пилу і всі ці речі передав знайомому для реалізації, за що отримав від нього 900 грн., які витратив на ліки.
Інших злочинів не вчиняв, при вчинені крадіжки був тверезий.
В скоєному розкаюється просить суд суворо не карати, оскільки має неповнолітню дитину та неофіційно працює.
Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілою та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.
Вина обвинуваченого ОСОБА_1 крім його визнавальних показань, підтверджується також сукупністю доказів, які були зібрані по справі і вказані в реєстрі матеріалів досудового розслідування та на досліджені яких обвинувачений не наполягав та не оспорював фактичні обставини справи.
Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині.
Аналізуючи зібрані матеріали кримінального провадження, суд приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразились у повторному таємному викраденні чужого майна шляхом проникнення у житло вчинив злочин і такі його дії правильно кваліфіковано за ст.185ч.3 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.
Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.185 ч.3 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який по місцю проживання до скоєного характеризувався посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України, а також наявність малолітньої дитини.
Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_1 не встановлено.
Враховуючи конкретні обставини справи, значну суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора, думку потерпілої, суд приходить висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуттям, оскільки він інкримінований злочин вчинив в період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, а призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, відношенню обвинуваченого до скоєного, не буде належним чином сприяти виправленню ОСОБА_1 та запобіганню вчинення ним інших злочинів.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
На підставі ст.71 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком, вважає за необхідне приєднати до цього покарання частково не відбуте ним покарання відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2010 року за яким його було засуджено за ст.185ч.3 КК України до чотирьох років позбавлення волі та йому згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2011 р. не відбуту частину покарання замінено на обмеження волі і в подальшому постановою Ірпінського міського суду Київської області від 18.06.2012р. він був звільнений 26.06.2012р. умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 3 місяці 3 дні.
Цивільний позов по справі не заявлявся, речові докази по справі - речі, що були викрадені слід вважати повернутими потерпілій ОСОБА_2, а дві частини циліндричного механізму замка слід знищити.
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувались за виключенням обрання обвинуваченому ОСОБА_1 24 квітня 2013 року міри запобіжного заходу відповідно до ст.176 КПК України у виді домашнього арешту на період до 23 чеврня 2013 року. На період вступу вироку в законну силу на думку суду йому слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.3 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки 6(шість) місяців.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2010 року у виді 6-ти(шести) місяців позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 4(чотири) роки.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду та утримувати в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання та взяття під варту.
Речові докази по справі вважати повернутими потерпілій ОСОБА_2, дозволити ними користуватись і розпоряджатись після вступу вироку в законну силу, а дві частини циліндричного механізму замка, сліди рукавичок підлягають знищенню.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1, який перебуває під вартою в такий же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя Рабець М.Д.