Справа №250/587/13-ц
Номер провадження2/250/549/13
03 червня 2013 року м.Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Ус О.В.,
при секретареві судового засідання Торчинській А.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ясинуватської міської ради, третя особа: філія "Домсервіс" ПП "ІРД" про визнання членом сім'ї наймача, визнання права користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати його членом сім'ї наймача житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, яка є його матір'ю та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ним право користування вищевказаним житловим приміщенням. В обґрунтування позову зазначив, що в 1995 році у встановленому законом порядку відповідно до ордеру № 3 АТ від 28 червня 1995 року, виданого виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради депутатів трудящих ОСОБА_2 на родину з двох осіб (мати - ОСОБА_2 та він), вселився разом з матір'ю у квартиру АДРЕСА_1. за вищевказаною адресою проживав до 13 червня 1997 року, був знятий з реєстраційного обліку тимчасово на час навчання у ПТУ № 59 с.Куйбишево Запорізької області. Після закінчення навчання у 2000 році повернувся проживати у спірне житлове приміщення, у встановленому законом порядку не реєстраційний облік не встав, оскільки втратив паспорт, тому з обліку в гуртожитку училища також не був знятий. Проживав разом матір'ю, вони мали спільне господарство, пенсія у матері була невелика, купили нову вхідну двір, змінив вікна на пластикові тощо. Після одруження також проживав в спірному житловому приміщенні, оскільки його мати була інвалідом та самостійно проживати не могла - їй була необхідна стороння допомога. Після народження дитини періодично ночував за місцем проживання дружини, при цьому його речі знаходилися в квартирі, де проживала мати. 4 січня 2012 року померла його дружина та з цього часу він постійно проживав та проживає у спірному житловому приміщенні, оплачував комунальні платежі тощо.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги та дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання повторно не прибули - про час, дату та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомили.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 суду показали, що багато років знають родину ОСОБА_2. ОСОБА_2 вселилася у спірне житлове приміщення разом з сином - позивачем у справі, вони бували неодноразово в гостях. ОСОБА_2 була інвалідом з дитинства, у неї проблеми з ногами, позивач прибирав в квартирі, здійснював покупки, оплачував житлові та комунальні послуги, у них з матір'ю був спільний бюджет, усі речі позивача знаходяться у спірному житлі, бачили позивача у спірному житлі, коли були в гостях у ОСОБА_2, а також з вулиці у вікна вечорами.
Суд на підставі ст. ст. 169 ч.4, 224 ЦПК України постановляє заочне рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована з 28.06.1995 р. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 3 АТ від 28 червня 1995 року, виданого виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради депутатів трудящих.
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження (арк. справи 5).
Доказів, які б спростовували, що ордер видано на ім'я ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_1, відповідачем або третьою особою не надано.
Судом приймалися заходи в порядку забезпечення доказів у справі про витребування з Ясинуватської міської ради та філії «Домсервіс» ПП «ІРД» копію ордеру на вселення та рішення виконавчого комітету відповідно до ухвали суду від 05.04.2013 р., яка отримана адресатами 15.04.2013 р., але зазначені документи суду не надані.
Згідно свідоцтва про присвоєння кваліфікаційного рівня ОСОБА_1 з 01.09.1997 року до 30.06.2000 р. навчався в ПТУ смт.Куйбишева (арк. справи 12).
19.09.2003 р. ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 13, 37 - свідоцтва про шлюб та про смерть).
ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи з дитинства, що підтверджено посвідченням (арк. справи 35), перенесла ре конструкційні операції стегнової кістки про що свідчать довідки медичних установ (арк. справи 43).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено свідоцтвом про народження (арк. справи 11).
Суд з'ясувавши обставини по справі, оцінивши докази в їх сукупності приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з слідкуючих підстав.
Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в процедурі набуття прав на житло, збереженні набутих прав членами сім'ї наймача жилого приміщення (ст. 64 Житлового кодексу Української РСР).
Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Положення ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР зазначає, що до членів сім'ї належать дружина наймача (власника), їхні діти, батьки та інші особи, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Права члена сім'ї має також і особа, яка перестала бути членом сім'ї наймача, але продовжує проживати в займаному ним житловому приміщенні.
Житловий кодекс Української РСР, визнаючи гарантії права громадян на житло, встановлює права і обов'язки наймача жилого приміщення та членів його сім'ї, які проживають разом з ним, за договором найму, обов'язковим елементом якого є плата за користування житлом та за комунальні послуги. Частина друга статті 64 цього Кодексу передбачає, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Спірна квартира належить до комунальної власності м. Ясинувата. Квартира розташована на першому поверсі, однокімнатна, житлова площа складає 18,5 кв.м. Відомостей щодо наявності заборгованості по оплаті послуг пов'язаних із використанням квартири судом не встановлено.
В судовому засіданні опитано запропонованих позивачем свідків, які показали що позивач на протязі більш ніж 10 років і до смерті наймача квартири - його матері, мав з нею спільне господарство, за відомими їм відомостями за власні кошти позивач сплачувала платежі пов'язанні із використанням квартири, придбали вікна, двері, здійснювали інші дії пов'язанні із господарським утриманням квартири, придбанням продуктів, тощо. Наведені обставини стали їм відомі при відвідуванні спірної квартири.
Виходячи із матеріалів справи, чинного законодавства і показів свідків за переконанням суду в процесі судового розгляду встановлено факти, з наявністю яких закон пов'язує набуття позивачкою статусу члена сім'ї наймача і пов'язаного з ним, як похідного, право користування спірною квартирою.
Так, ст. 64 ЖК України встановлено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
Виходячи з положень ст.33 Конституції України громадянам гарантується право свободи пересування і вільного вибору місця проживання і як додатково роз'яснено в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 1.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови у цьому.
Окрім цього, як роз'яснено в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселились до наймача, суд, серед інших обставин, повинен з'ясувати чи було це приміщення постійним місцем проживання позивача, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем та членами сім'ї певний порядок користування жилим приміщенням. Відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.
За ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Відповідно ч. 1 ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
При таких обставинах суд, враховуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем доведено законні підстави проживання у спірній квартирі та набув право на користування спірним житловим та укладення в подальшому договору найму, оскільки набув на неї право як член сім'ї наймача. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, Конституцією України, ст.64 Житлового кодексу Української РСР, ст.3 Сімейного кодексу України, ст.ст. 61, 63, 64, 106 ЖК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ясинуватської міської ради, третя особа: філія "Домсервіс" ПП "ІРД" про визнання членом сім'ї наймача, визнання права користування житловим приміщенням задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_1 членом сім'ї наймача квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О. В. Ус