248/4848/13-ц
6/248/111/2013
10 червня 2013 року
Суддя Харцизького міського суду Донецької області Нікіфоров М.Ю., розглянувши подання відділу ДВС Харцизького міського управління юстиції про тимчасове обмеження права виїзду з України ОСОБА_1, -
Державний виконавець відділу ДВС Харцизького міського управління юстиції звернувся в суд з вказаним поданням, в якому зазначає, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавчий лист № 2-2820 від 20.10.2011р. виданий Харцизьким міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4381грн. 10.11.2011р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та було запропоновано боржнику самостійно виконати рішення до 16.11.2011р., але до теперішнього часу боржник ухиляється від виконання рішення. Поштову кореспонденцію відділу ДВС боржник не отримує. ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 має закордонний паспорт та виїжджає за межі держави. При спілкування з посадовими особами довідково - адресного віддвілу, ДПІ та ВРЕР було з'ясовано, що боржник зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1, майна за боржником не зареєстровано, відкритих в банківських установах рахунків не має. Звернути стягнення на заробітну плату, також не виявляється можливим, оскільки за місцем роботи з боржника утримуються аліменти в розмірі 50% доходу. 03.04.2012р. ОСОБА_1 при сприянні органів внутрішніх справ з»явився до відділу ДВС та надав заяву, в якій зобов'язався сплачувати щомісячно не менше 100грн на користь стягувача, але до теперішнього часу кошти не сплачені.
На підставі викладеного, просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 право виїзду за межі України та тимчасово вилучити паспорт для виїзду за кордон.
Суд знаходить подання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 року з відповідними змінами регулює оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України "Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року ( в ред. від 8 березня 2011 року).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" документами, що надають право виїзду громадянина за кордон є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Згідно ч.2, ч.4 ст.6 Закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
З аналізу цих правових норм вбачається, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України, та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухилення від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням до виконання зобов'язань.
Судом встановлено, що виконавчий документ, який вказаний в поданні, знаходиться на виконанні у ВДВС Харцизького міського управління юстиції, однак з подання та доданих до нього документів не вбачається того, що боржнику запропоновано добровільно виконати зобов'язання та він її отримав; не надано суду доказів про отримання боржником листів попереджень про необхідність сплати боргу; крім того, у поданні не зазначається, що виклики боржнику направлялися рекомендованими листами, та не надано доказів про отримання боржником таких викликів, тобто не надано рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Крім того, при зверненні до суду з вказаним поданням, органи державної виконавчої служби повинні послатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон, ухиляється від виконання зобов'язань та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.
При зверненні до суду з зазначеним поданням державний виконавець не навів жодних з перелічених обставин, а послався, як на підставу для обрання такого обмеження особі, тільки на наявність боргових зобов'язань.
Таким чином, подання державного виконавця не містить конкретних доказів на підтвердження факту ухилення боржником від виконання своїх зобов'язань по виконанню рішення суду.
Враховуючи те, що у відповідності до ст. 4 ЦПК України, суд при здійсненні правосуддя захищає права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, у задоволенні подання, яке не ґрунтується на вимогах закону, слід відмовити як у заявленому без достатніх підстав.
Керуючись ст.ст. 4, 209,210, 377-1 ЦПК України, ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст.2, 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну", суд, -
У задоволенні подання відділу ДВС Харцизького міського управління юстиції про тимчасове обмеження права виїзду з України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: