312/77/13-ц
15.02.2013
Справа № 312/77/2013-ц № 2/312/22/2013
про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2013 року с. Велика Білозерка
Суддя Великобілозерського районного суду Запорізької області Круговой В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Великобілозерської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2, про визнання недійсним державного акту на право власності на землю,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Великобілозерської районної державної адміністрації, в якій зазначає, що після розпаювання земель сільськогосподарського підприємства в якому позивач працювала, на підставі рішення Гюнівської сільської ради від 19.07.2000 року, вона отримала державний акт серії I-ЗП № 057462 від 05.10.2001 року на право приватної власності на земельну ділянку площею 14,08 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно вказаного акту, в плані зовнішніх меж зазначено дві земельні ділянки площею 6,27 га та 7,81 га, які вона використовує до цього часу. У 2004 році позивач хотіла здійснити заміну свого державного акту на акт нового зразка, проте, у Великобілозерському відділі земельних ресурсів їй пояснили, що у цьому не має потреби, оскільки державний акт виданий їй 05.10.2001 року продовжує діяти та у встановленому законодавством порядку не скасовувався. Навесні 2011 року у позивача виникла потреба в укладенні договору оренди землі, при цьому виявилося, що одна частина її земельного паю площею 6,27 га не нанесена на схему розподілу земельних часток паїв і входить в склад земельного паю іншого власника. Позивачем було з'ясовано, що на підставі розпорядження голови Великобілозерської райдержадміністрації № 105 від 24.03.2003 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, в межі якої ввійшла земельна ділянка площею 6,27 га, яка належить позивачу на праві власності. У зв'язку з виявленими обставинами позивач письмово зверталася за роз'ясненнями до головного управління Держкомзему в Запорізької області, голови Великобілозерської райдерждадміністрації та до Кам'янсько-Дніпровської міжрайонної прокуратури. У відповідях на звернення позивача, головне управління Держкомзему в Запорізькій області та Кам'янсько-Дніпровська міжрайонна прокуратура, підтвердили, що на земельну ділянку площею 6,27 га, яка перебуває у власності позивача, на підставі розпорядження голови Великобілозерської райдержадміністрації, було видано державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 Вказаними установами, позивачу було рекомендовано звернутися до суду, за захистом своїх прав на земельну ділянку. Таким чином, позивач вважає, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Великобілозерської райдержадміністрації № 105 від 24.03.2003 року, порушує її права землевласника. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати недійсним з моменту реєстрації та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Великобілозерської райдержадміністрації № 105 від 24.03.2003 року.
Вказану позовну заяву подано до суду без дотримання вимог п.3) ч.2 ст.119 ЦПК України.
Так, резолютивна частина позовної заяви містить прохання щодо визнання недійсним з моменту реєстрації та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Великобілозерської райдержадміністрації № 105 від 24.03.2003 року
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК.
Отже, звертаючись до суду з позовною заявою про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, позивач не зазначила який саме державний акт на право власності на земельну ділянку просить визнати недійсним. Зокрема, позивачем не вказані персональні дані вищезгаданого акту: серія, номер, ким та коли був виданий, на яку саме земельну ділянку, площа земельної ділянки, місце її розташування та цільове призначення.
З огляду на зазначене вище необхідно прийти до висновку, що позивачем не конкретизовано позовні вимоги.
Згідно ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви не було порушено, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Зважаючи, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає позивачеві строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Великобілозерської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання позивачем ухвали, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Круговой