Провадження № 2/259/1251/2013
Справа № 259/3971/13-ц
07 червня 2013 року Куйбишевський районний суд м. Донецька
в складі: головуючого - судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.
при секретарі Ігнатієвій Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом і просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 посилаючись на наступні обставини.
З 03 липня 2010 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований Куйбишевським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Донецька, актовий запис № 238.
Дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_1.
Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з позивачем.
Шлюбні відносини між сторонами припинені з лютого 2013 року, з причин постійних сварок, неповажної поведінки з боку відповідача, у присутності дитини може дозволити собі виражатись нецензурною лайкою. Примирення між сторонами є неможливим.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 з'явилась, підтримала позовні вимоги та прохала їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні встановлено, що з 03 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 238, що підтверджується наданим до суду свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 (а.с.12).
Дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_1.
У судовому засіданні встановлено, що від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наданим до суду копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 (а.с.11), який мешкає з позивачкою ОСОБА_1
У судовому засіданні встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені з лютого 2013 року, з причин постійних сварок, неповажної поведінки з боку відповідача ОСОБА_2, у присутності дитини може дозволити собі виражатись нецензурною лайкою в адрес позивача ОСОБА_1 Примирення між сторонами є неможливим.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Сторони наполягають на розірванні шлюбу, примирення вважають неможливим у зв'язку неможливістю сумісного життя, тому подальше збереження шлюбу між сторонами неможливе.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 21.12.2007 року № 11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін та збереження їх сім'ї неможливе і суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі чоловіка, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Після розірвання шлюбу, прізвища сторін у позивача залишається у позивача - "ОСОБА_1", у відповідача -"ОСОБА_2".
Позивач вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
Крім того, витрати з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу не підлягають стягненню зі сторін, оскільки на теперішній час, відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, і свідоцтво про розірвання шлюбу не видається.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення підлягають відшкодуванню понесені судові витрати, які документально підтверджені, а саме - у сумі 114,70 грн (а.с. 1).
На підставі ст. 51 Конституції України, Постанови Пленуму Верхового Суду України від 21.12.2007 року № 11, ст. ст. 3, 24, 105, 109, 110, 112, 115 Сімейного кодексу України та керуючись ст. ст. 11, 57, 60, 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1), зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку, Донецької області, актовий запис № 238.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачу - ОСОБА_1, відповідачу - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114,70 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок у відшкодування понесених судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку, шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Донецької області, через Куйбишевський районний суд м. Донецька, протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: ПИСАНЕЦЬ Н.В.