Справа № 192/1003/13-ц
Провадження № 2/192/358/13
11 червня 2013 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючої - судді Омелюх В.М.,
при секретарі - Короті Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що мають з відповідачем спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після припинення сімейно-шлюбних відносин проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач ухиляться від виконання своїх батьківських обов'язків щодо утримання дитини, а домовленості щодо його участі в утриманні доньки між ними не досягнуто. Вважає, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання неповнолітнього дитини в розмірі 1\2 частини його прибутків, оскільки він працює та отримує середній заробіток у розмірі 1100 гривень, що приблизно відповідатиме половині встановленого з 01 січня 2013 року Законом України «Про державний бюджет України» прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, розмір якого становить 972 гривні, так як для забезпечення нормальної життєдіяльності дитини необхідно витрачати щомісячно не менше зазначеної суми, а відповідач має можливість сплачувати аліменти в такій сумі.
Позивачка в судовому засіданні позов про стягнення аліментів на утримання спільної неповнолітньої дитини у розмірі 1\2 частини прибутків відповідача щомісячно підтримала та прохала його задовольнити, оскільки для забезпечення дитини щомісячно вона витрачає не менше 800.00 гривень, а відповідач після припинення спільного проживання однією сім'єю з 01 травня 2013 року протягом останнього місяця лише щотижня придбаває дитяче харчування вартістю 90 гривень, а в інших витратах участі не приймає, а вона в зв'язку з народженням дитини не працює та отримує лише державну допомогу в зв'язку з доглядом за дитиною.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання дитини визнав частково та прохав стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 350 гривень щомісячно,оскільки на даний час він не має постійного місця роботи, а прибутки отримує від виконання періодичної роботи у розмірі близько 1500.00 гривень щомісячно. Після припинення спільного проживання з позивачкою він відвідує дитину та придбає для неї дитяче харчування, соки та інколи іграшки, що буде робити і в майбутньому.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 180-182 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Судом встановлено, що сторонами мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с.4), яка народилась у сторін в період проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та яка згідно довідки Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області після фактичного припинення сторонами проживання однією сім'єю з 01 травня 2013 року проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні (а.с.5-6), а відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини позивачці надає лише частково шляхом придбання дитячого харчування, хоча зобов'язаний це робити, при цьому будь-якої домовленості щодо утримання спільної дитини між сторонами не досягнуто, в зв'язку з чим аліменти необхідно стягнути з відповідача в примусовому порядку від дня пред'явлення позову до досягнення неповнолітньою дитиною повноліття, оскільки права та обов'язки кожного з батьків є рівними за законом.
При визначенні розміру аліментів, суд відповідно до ст. 182 СК України враховує часткове визнання позову відповідачем, матеріальне становище платника аліментів, який не має постійного місця роботи, а щомісячний дохід його становить близько 1500.00 гривень щомісячно від виконання періодичної роботи; стану здоров'я як відповідача, так і дитини; її віку та потреб та, оскільки відповідач має мінливий, нерегулярний заробіток, вважає необхідним у відповідністю за ст.184 СК України стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини не у частці від доходів відповідача, а в твердій грошовій сумі в розмірі 400.00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що за розміром відповідатиме рівній участі відповідача у матеріальному забезпеченні дитини на рівні 1\2 частини встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік" прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який становить з 01 січня 2013 року 972 гривні, права та обов'язки кожного з батьків є рівними за законом, в тому числі і по утриманню дітей. Будь-яких інших доказів на підтвердження матеріального стану, стану здоров'я як відносно дитини, так і відносно відповідача, а також витрат позивачки на утримання доньки, її лікування в разі хвороби, понесених витрат відповідачем на утримання дитини сторонами суду не надано, а інших утриманців відповідач не має.
Крім цього, в зв'язку з частковим задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 112, 180-182,184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровськ, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 400 (чотириста) гривень щомісячно, починаючи з 17 травня 2013 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу, відмовивши в задоволенні решти позову.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуюча: суддя