Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"06" червня 2013 р. Справа № 817/975/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Іваненко Т.В.
Капустинського М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Національного університету водного господарства та природокористування на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2013 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області до Національного університету водного господарства та природокористування про стягнення заборгованості ,
Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне (далі - УПФУ в м.Рівне) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості (недоїмки) з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з відповідача - Національного університету водного господарства та природокористування.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з Національного університету водного господарства та природокористування на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області заборгованість по сплаті фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1363,52 грн.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить вказане рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у Національного університету водного господарства та природокористування за грудень 2012 року утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 1363,52 грн., чим порушено вимоги частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
При цьому, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років, в таких розмірах: 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за списком №2, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 р. №36, і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком №2, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п."б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Відповідач розрахунки з Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне не проводив.
Наявність заборгованості підтверджується розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за грудень 2012 року.
Доказів сплати суми заборгованості у добровільному порядку відповідачем надано не було та судом не встановлено.
Що стосується посилань апелянта на відсутність законодавчо встановлених підстав для здійснення відшкодування позивачу витрат на доставку пільгових пенсій, колегія суддів зазначає, що абзацом 5 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону здійснюється виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що в даному випадку не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.
На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Національного університету водного господарства та природокористування залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Т.В. Іваненко М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області вул.Відінська,41,м.Рівне,33018
3- відповідачу Національний університет водного господарства та природокористування вул. Соборна, 11,м.Рівне,33028