Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"06" червня 2013 р. Справа № 817/1429/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Іваненко Т.В.
Капустинського М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" квітня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та скасування вимоги ,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року позов задоволено частково.
Скасовано вимогу Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про сплату недоїмки №Ф- 27 від 05.03.2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказує, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання сторони не прибули, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. В силу приписів ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, обрала спрощену систему оподаткування (є платником єдиного податку) та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.9, 11, 18).
05 березня 2013 року відповідачем було виставлено вимогу №Ф-27 про сплату боргу ОСОБА_4 в розмірі 4572,42 грн..
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана норма набрала законної сили 06.08.2011 року. За таких обставин, позивачка звільнена від сплати єдиного внеску, починаючи з серпня 2011 року.
Твердження відповідача стосовно того, що позивач не підпадає під дію ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому і не звільняється від сплати єдиного внеску на підставі ч.4 ст.4 Закону №2464 є помилковим, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними відповідного віку, визначеного вказаною статтею.
Разом з тим, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Встановлено, що позивачка отримала право на пенсію за віком у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Положеннями вищевказаної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, заперечення відповідача стосовно того, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є помилковими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для виставлення та надіслання позивачу вимоги про сплату боргу № Ф-27 від 05.03.2013 року, так як позивач звільнена від сплати за себе єдиного внеску.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області, доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції в застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206. 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" квітня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Т.В. Іваненко М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області вул. 1-го Травня, 1-А,смт. Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200