ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 червня 2013 року № 826/7077/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Шулежко В.П. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому зсіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Центральної виборчої комісії Заступника Голови Центральної виборчої комісії - Усенко-Чорної Жанни Іванівни
провизнання протиправною постанови від 25.04.2013 № 85 в частині та визнання дій протиправними
Кармазин Юрій Анатолійович звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії, заступника голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Жанни Іванівни про визнання протиправною та скасування п. 3.2, п. 7.10 постанови Центральної виборчої комісії "Про Порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму" від 25.04.2013 №85 та в частині затвердження форми акту про передачу окружній комісії з всеукраїнського референдуму іменних запрошень учасникам всеукраїнського референдуму, включеним до попередніх списків учасників всеукраїнського референдуму на звичайних дільницях референдуму (додаток №2) та форми акту про приймання дільничною комісією з всеукраїнського референдуму закордонної дільниці референдуму іменних запрошень учасникам всеукраїнського референдуму, включеним до попереднього списку учасників всеукраїнського референдуму на закордонній дільниці референдуму (додаток 7); визнання протиправними дій заступника голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Жанни Іванівни під час підготовки для розгляду на засіданні Комісії питання про Порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Центральної виборчої комісії "Про порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму" від 25.04.2013 №85 в оскаржуваній частині покладено на орган ведення реєстру обов'язки з встановлення іменних запрошень учасникам референдуму, включеним до попередній списків учасників всеукраїнського референдуму на звичайних дільницях та на закордонній дільниці референдуму, що, на думку позивача, суперечить положенням Законів України "Про Центральну виборчу комісію", "Про всеукраїнський референдум" та "Про Державний реєстр виборців" та порушує права учасників референдуму, оскільки визначає інші ніж визначені Законом напрямки використання персональних даних Реєстру.
Також, позивач зазначає, що відповідно до Закону України "Про державний реєстр виборців" орган ведення реєстру уповноважений виключно вносити запис про виборця до бази даних Реєстру, вносити зміни до персональних даних Реєстру та знищувати запис Реєстру, жодних інших повноважень, обов'язків та завдань на органи ведення Реєстру законом не покладено, як і не встановлено жодних інших цілей використання Реєстру.
Крім того, позивач вказує, на порушення заступником голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Жанни Іванівни під час підготовки для розгляду на засіданні Комісії питання про Порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму ч. 3 ст. 11 Регламенту Комісії, оскільки проект вказаної постанови не було завізовано та керівником служби розпорядника Реєстру Вензовською Т.О.
Викладене на думку позивача свідчить про протиправність як постанови Центральної виборчої комісії "Про порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму" від 25.04.2013 №85 в оскаржуваній частині так і дій заступника голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Жанни Іванівни під час підготовки для розгляду на засіданні Комісії питання про Порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму.
Відповідач - Центральна виборча комісія - заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що оскаржувана постанова не стосується прав та інтересів ні позивача, ні інших учасників референдуму та не перешкоджає реалізації їх прав, оскільки оскаржувана постанова регулює організаційні питання Комісії в цілому та органу ведення Реєстру зокрема та визначає виконавця робіт з виготовлення іменних запрошень учасникам референдуму. Крім того відповідач вказує, що однією з цілей використання персональних даних Реєстру є уточнення попередніх списків виборців на виборчих дільницях, доставка дільничним комісіям з референдуму іменних запрошень учасникам всеукраїнського референдуму є одним з механізмів їх ознайомлення зі змістом попереднього списку учасників всеукраїнського референдуму та невід'ємною складовою процедури уточнення попередніх списків учасників всеукраїнського референдуму. Відомості про учасників всеукраїнського референдуму зазначені у попередньому списку є ідентичними відомостям вказаним у іменному запрошенні, що повністю виключає можливість помилкового написання персональних даних учасників референдуму та суттєво зменшує витрати на виготовлення таких запрошень.
Також, відповідач зазначає, що питання уточнення попередніх списків учасників всеукраїнського референдуму охоплює рід заходів передбачених Законом України "Про державний реєстр виборців" і виготовлення та надсилання іменних запрошень здійснюється в рамках уточнення попередніх списків виборців. При цьому відповідач зазначив, що Закони України з питань проведення виборів і референдумів не визначають конкретного суб'єкта виготовлення іменних запрошень громадянам України. Зазначене на думку відповідача свідчить, що виготовлення іменних запрошень учасникам всеукраїнського референдуму органами ведення Реєстру виходячи з їх повноважень із забезпечення уточнення попередніх списків учасників референдуму не суперечить законодавству України.
Крім того, відповідач вказує, що заступник голови Комісії реалізуючи свої повноваження щодо підготовки проекту постанови на розгляд Комісії не здійснювала будь-яких управлінських функцій щодо позивача, що на думку відповідача свідчить про відсутність предмету спору в частині визнання протиправними дій заступника голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Жанни Іванівни під час підготовки для розгляду на засіданні Комісії питання про Порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму.
Відповідач - Заступник голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорна Жанна Іванівна - заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи та, зокрема, зазначила, що позивач не учасником правовідносин на які поширюється дія оскаржуваної постанови, а відтак постанова не порушує його права та інтереси, отже, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Також, відповідач вказує, що постанова Центральної виборчої комісії "Про порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму" актом з організаційних питань та прийнята на виконання вимог Закону України "Про всеукраїнський референдум" для забезпечення вимог статей 53, 54 цього Закону щодо складання попередніх та уточнюючих списків учасників референдуму, обов'язок щодо складання яких цим же Законом покладено на орган ведення Реєстру відповідно до Закону України "Про Державний реєстр виборців" та в порядку встановленому Центральною виборчою комісією. Також, відповідач зазначає, що іменне запрошення є засобом залучення громадян до процедури реалізації їх права на ознайомлення із попередніми списками і перевірки правильності внесених до них відомостей, а тому є реалізацією процедури уточнення попередніх списків.
Крім того, відповідач зазначає, що Заступник Голови Комісії мала повноваження передбачені ст. 11 Регламенту своїм дорученням визначати для підготовки проекту постанови працівників відповідних структурних підрозділів Комісії, при цьому реалізація права члена комісії вносити на розгляд Комісії проект постанови носить дискреційний характер і реалізується ним на власний розсуд. В разі незгоди з проектом постанови керівник служби розпорядників реєстру була зобов'язана подати письмові зауваження або повідомити про наявність таких зауважень на засіданні Комісії під час розгляду проекту оскаржуваної постанов, чого зроблено не було. На думку відповідача позов у частині визнання протиправними дій Заступника голови Комісії під час підготовки проекту оскаржуваної постанови є надуманим і не обґрунтованим.
05.06.2013 в судовому засіданні ухвалено про відмову в залученні до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору керівника служби розпорядника Державного реєстру виборців Вензовської Тетяни Олександрівни.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,
Відповідно до частин першої, другої, восьмої, дев'ятої статті 6, частини другої статті 7, статті 12, пункту 6 частини другої, пунктів 1 - 3 частини третьої статті 44, статей 53 - 58 Закону України "Про всеукраїнський референдум", пункту 2 частини першої статті 2, частин першої, третьої - восьмої статті 27, статті 28 Закону України "Про Державний реєстр виборців", керуючись статтями 11 - 13, пунктами 4, 8 статті 17, пунктами 1, 8 статті 20 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" 25 квітня 2013 року Центральною виборчою комісією прийнято рішення яким затверджено Порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму та встановлено, зокрема, форму акту про передачу окружній комісії з всеукраїнського референдуму іменних запрошень учасникам всеукраїнського референдуму, включеним до попередніх списків учасників всеукраїнського референдуму на звичайних дільницях референдуму (додаток №2) та форми акту про приймання дільничною комісією з всеукраїнського референдуму закордонної дільниці референдуму іменних запрошень учасникам всеукраїнського референдуму, включеним до попереднього списку учасників всеукраїнського референдуму на закордонній дільниці референдуму (додаток 7).
Зокрема, п. 3.2, Порядку складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму, встановлено, що з метою ознайомлення учасників референдуму із попереднім списком органи ведення Реєстру виготовляють іменні запрошення учасникам референдуму за затвердженими формами (додатки 1, 2 до постанови Центральної виборчої комісії від 21 лютого 2013 року № 37) та передають їх відповідним окружним комісіям на паперових носіях формату A3 одночасно з попередніми списками для подальшої передачі дільничним комісіям, про що складається акт (додаток 2).
Також, п. 7.10. цього ж Порядку встановлено, що іменні запрошення виготовляються органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України за затвердженою формою (додаток 3 до постанови Центральної виборчої комісії від 21 лютого 2013 року № 37) і передаються дільничним комісіям закордонних дільниць на паперових носіях формату A3 одночасно з попередніми списками. Про прийняття іменних запрошень дільничною комісією складається акт (додаток 7).
Отже, Порядком складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму в оскаржуваній частині, обов'язок виготовлення іменних запрошень учасникам референдуму покладено на орган ведення Реєстру та встановлено форми акту про передачу таких іменних запрошень окружній комісії та закордонній дільниці.
Правові та організаційні засади створення і ведення єдиного Державного реєстру виборців в Україні визначаються Законом України «Про реєстр виборців». Цим законом визначається характер інформації про виборців, які збираються службою реєстру та виключні цілі на які може бути використана така інформація.
Згідно ст. 5 цього Закону до Реєстру заносяться та в базі даних Реєстру зберігаються
встановлені цим Законом відомості про виборця (персональні дані) таких видів: 1) ідентифікаційні персональні дані виборця; 2) персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця; 3) службові персональні дані.
При вирішенні питання щодо ймовірного порушення оскаржуваною постановою прав та інтересів позивача суд зазначає наступне.
Як встановлено в частині другій статті 5 Конституції України, народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Це засадниче положення конкретизується приписом статті 69 Конституції України про те, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Референдум - один із способів реалізації влади шляхом голосування виборчого корпусу або його визначеної частини.
Відповідно до ст.70 Конституції України, якій консолідує ст. 6 Закону України "Про всеукраїнський референдум" встановлено, що право голосу, зокрема на всеукраїнському референдумі, мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Громадяни України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі, є учасниками всеукраїнського референдуму.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Положення частини другої статті 8 Конституції України визначають, що її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Це конституційне право не може бути скасованим (частина друга статті 22 Конституції України).
Аналіз положень статей 8, 55, 64 Конституції України дає підстави стверджувати, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до положення частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Аналіз цього положення у взаємозв'язку з положеннями частин першої, другої статті 55 Конституції України дає підстави дійти висновку, що судам підвідомчі будь-які звернення фізичної особи щодо захисту своїх прав і свобод. Тому суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушено чи порушуються, або створено чи створюються перешкоди для їх реалізації, або має місце інше ущемлення прав і свобод. (Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 р. у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки ОСОБА_6 щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи); ч.7 п.2 мотивувальної частини, п.1 резолютивної частини).
Не може бути будь-яких винятків щодо здійснення громадянами України конституційного права безпосередньо звертатися до суду зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність дільничних, окружних та Центральної виборчих комісій, їх посадових і службових осіб. (Рішення Конституційного Суду України від 26 лютого 1998 р. у справі за конституційними поданнями народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про вибори народних депутатів України" (справа про вибори народних депутатів України); ч. 1 п. 9 мотивувальної частини).
Враховуючи, що Порядком складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму, зокрема, врегульовано питання щодо виготовлення іменних запрошень учасникам референдуму, чим, на думку позивача, в не передбачений законом спосіб визначено інші цілі використання персональних даних громадян, конфіденційність збереження яких гарантовано законом, та оскільки позивач може бути виборцем та учасником референдуму, і безпосередньо його персональні дані, захист яких гарантований державою, також будуть використані на виконання оскаржуваного акту, суд допускає ймовірність порушення прав позивача оскаржуваним Порядком.
Порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі визначено Законом України від 30.06.2004 № 1932-IV "Про Центральну виборчу комісію".
Відповідно до ст. 1 Закону № 1932-IV, Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
Частиною 1 статті 13 Закону № 1932-IV встановлено, що рішення Комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму, в тому числі відповідними виборчими комісіями і комісіями з референдумів нижчого рівня, а також органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами України.
Згідно зі ст. 17 Закону № 1932-IV Центральна виборча комісія серед іншого забезпечує реалізацію і захист права громадян України на участь у референдумах; забезпечує однакове застосування законодавства України про референдуми на всій території України; є розпорядником Державного реєстру виборців;, забезпечує його ведення та функціонування відповідно до Закону.
Також, згідно п. 1, 8 ст. 20 Закону № 1932-IV Центральна виборча комісія організовує підготовку та проведення всеукраїнського референдуму; встановлює форми документів всеукраїнського референдуму, затверджує зразки скриньок для голосування, печаток комісій, визначає порядок зберігання та передачі документів до відповідних державних архівних установ.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Державний реєстр виборців" від 22.02.2007 № 698-V (далі - Закон № 698-V) завданнями Реєстру є: ведення персоніфікованого обліку виборців; складання списків виборців. База даних Реєстру виборців може використовуватись лише для цілей передбачених ст. 26 цього Закону.
Згідно ст. 26 Закону № 698-V персональні дані Реєстру виборців можуть використовуватись лише для: складня попередніх списків виборців на виборчих дільницях; уточнення попередніх списків виборців та складання остаточних списків виборців; надання органам виконавчої влади та виборчим комісіям статистичної інформації; проведення перевірки відомостей про виборців під час уточнення попередніх списків виборців та для проведення перевірки достовірності відомостей про виборців, які поставили свої підписи у підписних листах на підтримку проведення всеукраїнського референдуму.
На думку позивача органи ведення реєстру уповноважені лише вносити запис про виборця до бази даних Реєстру, вносити зміни до персональних даних Реєстру та знищувати запис Реєстру, жодних інших функцій, в тому числі щодо виготовлення іменних запрошень, на орган ведення реєстру Законом не покладено.
Проте, п. 2 ст. 26 Закону № 698-V визначено, що однією з цілей використання персональних даних реєстру є уточнення попередніх списків виборців на виборчих дільницях.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону № 698-V уточнення попередніх списків виборців здійснюється у строки та в порядку встановлені відповідними законами про вибори або референдум.
Згідно ст. 6 Закону України "Про всеукраїнський референдум" від 06.11.2012 № 5475-VI (далі - Закон № 5475-VI) Підставою реалізації громадянином України свого права голосу на всеукраїнському референдумі є його включення до списків учасників всеукраїнського референдуму на дільниці всеукраїнського референдуму. Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки і проведення всеукраїнського референдуму за межами України, має право голосу на всеукраїнському референдумі, реалізація якого забезпечується його включенням до списку учасників всеукраїнського референдуму на відповідній закордонній дільниці, утвореній згідно з цим Законом.
Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону № 5475-VI дільнична комісія референдуму, зокрема, перевіряє точність списків учасників всеукраїнського референдуму шляхом надання його (попереднього списку) для загального ознайомлення в приміщенні дільничної комісії (ч. 2 ст. 54 Закону № 5475-VI).
Також, ч. 4 ст. 58 Закону № 5475-VI встановлює, що закордонна дільниця референдуму, перевіряє точність списків учасників всеукраїнського референдуму шляхом ознайомлення громадян із списком учасників всеукраїнського референдуму на закордонній дільниці здійснюється у порядку, встановленому статтею 54 цього Закону.
Згідно ст.. 53 Закону України "Про всеукраїнський референдум" складання списків учасників референдуму для звичайних дільниць референдуму здійснюється органами ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) відповідно до Закону України "Про Державний реєстр виборців" та у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.
Не пізніше ніж за двадцять днів до дня голосування на всеукраїнському референдумі попередні списки учасників референдуму передаються до відповідних окружних комісій референдуму за формою, встановленою Центральною виборчою комісією з дотриманням вимог Закону України "Про Державний реєстр виборців". Про передачу зазначених списків учасників референдуму складається акт за формою і в порядку, встановленими Центральною виборчою комісією.
Отже, уточнення попередніх списків виборців здійснюється шляхом ознайомлення виборців із таким списком у приміщенні дільничної комісії референдуму, при цьому Законом встановлено, що виборці повідомляються про включення їх до попереднього списку виборців шляхом надіслання іменних запрошень, тобто виготовлення та надіслання іменних запрошень виборцям є невід'ємною складовою процедури уточнення попередніх списків виборців.
Саме з отримання іменного запрошення громадянин залучається до процесу уточнення попередніх списків виборців, а відтак, на думку суду, іменне запрошення є елементом завдяки саме якому відбувається процес уточнення попередніх списків учасників всеукраїнського референдуму.
При цьому, як зазначено вище, Законом України "Про всеукраїнський референдум" Центральна виборча комісія наділена повноваженнями щодо організації підготовки та проведення всеукраїнського референдуму, що включає в себе встановлення форми документів всеукраїнського референдуму.
Суд звертає увагу, що законодавцем не визначено суб'єкта виготовлення іменних запрошень. Норми Закону України "Про державний реєстр виборців" підлягають застосуванню в сукупності з нормами Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та Закону України "Про всеукраїнський референдум", якими саме Центральну виборчу комісію наділено повноваженнями щодо підготовки та проведення всеукраїнського референдуму, втому числі визначення порядку складання та уточнення списку виборців та порядку передачі іменних запрошень комісіям.
З урахуванням принципу правопорядку, визначеного ч.2 ст.19 Конституції України, за змістом якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначалось, такого повноваження, а також такого способу реалізації повноважень Закон Про Державний реєстр виборців не містить. Проте, оскаржуваним актом Комісія мала намір врегулювати порядок і визначити суб'єкта реалізації повноважень щодо уточнення списку виборців.
Щодо вимоги про визнання протиправними дій заступника голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Жанни Іванівни під час підготовки для розгляду на засіданні Комісії питання про Порядок складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 1932-IV, основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України належить до повноважень Комісії. Засідання Комісії є повноважним за умови присутності не менш як двох третин передбаченого цим Законом складу Комісії.
Відповідно до ст. 12 Закону № 1932-IV за результатами розгляду на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови. Рішення Комісії приймається на засіданні Комісії відкритим голосуванням більшістю голосів від складу Комісії. Член Комісії, присутній на її засіданні, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, має право викласти окрему думку, яка в письмовій формі додається до протоколу засідання Комісії.
З витягу стенограми зсідання комісії 25.04.2013, який долучений до матеріалів справи вбачається, що з прийняття оскаржуваної постанови проголосувало 12 членів Комісії, із 12 присутніх на засіданні Комісії, жоден член комісії не висловив окрему думку щодо зазначеного проекту постанови.
Отже, оскаржувану Постанову прийнято уповноваженим складом комісії в порядку визначеному ст. 11, 12 Закону № 1932-IV, всі члени комісії погодились з прийнятою постановою, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 29 Закону № 1932-IV члени Центральної виборчої комісії здійснюють повноваження відповідно до затвердженого Комісією розподілу обов'язків між ними. Член Комісії серед іншого, готує питання на розгляд Комісії, бере участь у розгляді питань порядку денного Комісії.
Постановою Центральної виборчої комісії від 03.03.2010 №256 "Про розподіл обов'язків між членами Центральної виборчої комісії" координація діяльності щодо ведення Державного реєстру виборців належить до обов'язків заступника Голови Комісії Усенко- Чорної Жанни Іванівни, отже відповідальною за підготовку проекту оскаржуваної постанови є заступник Голови Комісії Усенко-Чорна Жанна Іванівна.
Відповідно до Положення про Службу розпорядника Державного реєстру виборців, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 25.07.2005 №34, Службу очолює керівник, який здійснює загальне керівництво Службою, координує її роботу, організовує та забезпечує належне та своєчасне виконання завдань, покладених на Службу законами України, рішеннями та дорученнями розпорядника Реєстру, цим Положенням, постановами Комісії та розпорядженнями Голови Комісії.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону № 1932-IV порядок організації роботи Комісії, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Центральної виборчої комісії, який затверджено постановою Центральної виборчої комісії від 26.04.2005 № 72 "Про затвердження Регламенту Центральної виборчої комісії" (далі - Регламент).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Регламенту питання для розгляду на засіданні Комісії готують члени Комісії із залученням за розпорядженням, дорученням Голови Комісії, заступників Голови Комісії, секретаря Комісії, працівників відповідних структурних підрозділів Секретаріату та патронатної служби Комісії, Служби розпорядника Реєстру.
При цьому ч. 3 ст. 11 Регламенту встановлено, що проекти документів для внесення на розгляд Комісії візують виконавець, керівник відповідного структурного підрозділу, літредактор, керівник юридичного управління Секретаріату Комісії, член Комісії, який відповідає за підготовку питання для розгляду на засіданні Комісії або є доповідачем питання порядку денного, керівник Секретаріату Комісії - з питань організації діяльності Секретаріату Комісії.
Проекти документів для внесення на розгляд Комісії щодо ведення або функціонування Державного реєстру виборців візують виконавець, керівник відповідного структурного підрозділу, відповідальний за підготовку питання порядку денного засідання, літредактор, керівник управління організаційно-правового забезпечення Служби розпорядника Реєстру, керівник Служби розпорядника Реєстру.
У разі незгоди з проектом документа відповідна особа візує його із зауваженнями, що додаються до проекту в письмовій формі.
Суд звертає увагу, що зазначена стаття Регламенту носить імперативний характер та не передбачає виключень.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, проект оскаржуваної постанови і затверджених нею документів готувався працівниками Служби розпорядника Державного реєстру виборців та 18.04.2013 був переданий керівнику служби розпорядника Державного реєстру виборців на погодження та візування.
Проте, судом встановлено, що дорученням заступника голови Центральної виборчої комісії від 18.04.2013 №7, копія якого міститься в матеріалах справи, забезпечити опрацювання проекту оскаржуваної постанови доручено заступнику керівника Служби розпорядника Реєстру та начальнику управління правового забезпечення Служби розпорядника Реєстру.
Судом встановлено, що доручення виконано зазначеними вище працівниками. Проект постанови завізовано заступником керівника Служби розпорядника Реєстру та начальником управління правового забезпечення Служби розпорядника Реєстру та передано заступнику голови Комісії Усенко-Чорній Ж.І.
Отже, проект оскаржуваної постанови не було погоджено керівником Служби розпорядника Реєстру, у зв'язку з чим 25.04.2013 останньою підготовлено службову записку на ім'я Голови Комісії про відсутність погодження проекту оскаржуваної Постанови та запропоновано винести питання на розгляд комісії після відповідного погодження нею (Керівником) проекту постанови. З матеріалів справи вбачається, що службову записку зареєстровано в базі "Документообігу" та відповідно до резолюції голови Комісії передано заступнику Голови Комісії Усенко-Чорній Ж.І.
Проте, проект оскаржуваної Постанови був запропонований до розгляду Комісії та прийнятий на її засіданні 25.04.2013, без погодження керівником Служби розпорядника Реєстру.
Судом встановлено та сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, що проект оскаржуваної постанови підготовлено до розгляду без погодження з керівником Служби розпорядника Реєстру, хоча заступник Голови Комісії Усенко-Чорна Ж.І. у встановленому порядку була повідомлена про необхідність винесення питання на розгляд Комісії після відповідного погодження (візування) проекту постанови, що на думку суду свідчить, про те, що проект оскаржуваної постанови підготовлено до розгляду та винесено на засідання Комісії з порушенням порядку встановленого ч. 3 ст. 11 Регламенту.
На думку суду наявні порушення Регламенту є достатніми для визнання протиправними дій заступника Голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Жанни Іванівни щодо підготовки проекту оскаржуваної постанови, проте враховуючи, що оскаржувану Постанову прийнято уповноваженим складом комісії в порядку визначеному ст. 11, 12 Закону № 1932-IV, тобто тим же органом і актом такої ж юридичної сили, яким ухвалювався Регламент Комісії, норми якого не були дотримані при прийнятті оскаржуваної постанови, тому такі порушення не є достатніми для визнання її протиправною та нечинною в оскаржуваній частині, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії заступника Голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Жанни Іванівни щодо підготовки проекту постанови Центральної виборчої комісії про затвердження Порядку складання та уточнення списків учасників всеукраїнського референдуму.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в іншій частині.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя В.І. Келеберда
Судді В.М. Данилишин
В.П. Шулежко
Повний текст постанови виготовлено 11.06.2013.